Постанова № 43141881, 11.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р. Справа№ 910/1085/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

за участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Повар О.М., дов. б/н від 05.01.2015 року;

від відповідача - Конопка І.І., дов. № 1-13400/1462 від 05.02.2015 року;

від третьої особи - Чорноус А.Г., дов. б/н від 20.10.2014 року,

дов. № 1451 від 21.11.2013 року.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та

Кредит»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 22.01.2015 року

про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі № 910/1085/15-г (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія

«Міжнародні Авіалінії України»

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та

Кредит»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Представництво «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн»

про внесення змін до умов договору, зобов'язання вчинити дії

та визнання права

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 року по справі № 910/1085/15-г заяву Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили:

- заборонено Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» вчиняти усі та будь-які дії щодо звернення стягнення на майно, у тому числі майнові права та грошові кошти Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», що знаходяться на рахунках Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» та/або забезпечують виконання зобов'язань Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» перед Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» за договором відновлювальної кредитної лінії № 598v-01-05 від 23.12.05 року, з наступними змінами та доповненнями;

- заборонено Представництву «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» перераховувати кошти (надходження за системою взаєморозрахунків BSP Україна на підставі укладеного з Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» договору № 010-BSP/PS від 31.03.06 року, з наступними змінами та доповненнями) на усі та будь-які рахунки Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 року по справі № 910/1085/15-г скасувати у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Рудченко С.Г. та призначено до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Чорногуза М.Г. на лікарняному, призначено проведення повторного автоматичного розподілу, в результаті чого справа № 910/1085/15-г була передана для розгляду колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Синиця О.Ф., Зеленін В.О.

23.02.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, у яких позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Синиці О.Ф. на лікарняному, змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.03.2015 року.

24.02.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, у яких позивач просить апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 року розгляду справи було відкладено на 11.03.2015 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 року по справі № 910/1085/15-г скасувати у повному обсязі.

Представник Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду як таку, що прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права.

Представник Представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду як таку, що прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (далі - ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») про:

- внесення змін до укладеного між позивачем та відповідачем договору відновлювальної кредитної лінії № 598v-01-05 від 23.12.2005 року, виключивши з нього статтю 6 та пункт 8.3 статті 8;

- зобов'язання відповідача виконувати умови договору відновлювальної кредитної лінії № 598v-01-05 від 23.12.2005 року, з урахуванням внесених до нього змін, що полягають у виключенні з договору відновлювальної кредитної лінії № 598v-01-05 від 23.12.2005 року статті 6 та пункту 8.3 статті 8;

- визнання наявності у позивача права доступу та користування кредитними коштами в межах відновлювальної кредитної лінії за укладеним з відповідачем договору відновлювальної кредитної лінії № 598v-01-05 від 23.12.2005 року, з урахуванням внесених до нього змін, що полягають у виключенні з договору відновлювальної кредитної лінії № 598v-01-05 від 23.12.2005 року статті 6 та пункту 8.3 статті 8.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 02.06.2005 року між сторонами укладено договір на розрахунково-касове обслуговування № 0213/FA-05, відповідно до якого відповідач відкрив позивачу рахунки у національній валюті, в євро, у російських рублях та у доларах США. Протягом грудня 2014 року відповідачем за дорученнями позивача було здійснено ряд операцій, проте станом на 29.12.2014 року значна кількість платежів залишаються не проведеними відповідачем. Спроби позивача отримати обґрунтовані пояснення відповідача щодо невиконання наданих позивачем платіжних доручень залишились без відповіді. Позивач вказує на те, що бездіяльність відповідача завдає позивачу значної шкоди та є істотним порушенням умов договору. Внаслідок таких дій позивач позбавлений можливості користуватись належними йому коштами, що знаходяться на рахунках у відповідача. Вказане на думку позивача визначає, зокрема, необхідність внесення змін до договору, зобов'язання відповідача виконувати умови договору.

До позову ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» було додано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, зміст якої полягає в:

- забороні ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» вчиняти усі та будь-які дії щодо звернення стягнення на майно, у тому числі майнові права та грошові кошти позивача, що знаходяться на рахунках ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та/або забезпечують виконання зобов'язань позивача перед відповідачем за договором відновлювальної кредитної лінії № 598v-01-05 від 23.12.2005 року, з наступними змінами та доповненнями;

- заборонити Представництву «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» перераховувати кошти (надходження за системою взаєморозрахунків BSP Україна на підставі укладеного з ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» договору № 010-BSP/PS від 31.03.2006 року, з наступними змінами та доповненнями) на усі та будь-які рахунки ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Предметом спору в даній справі є вимоги про внесення змін до укладеного між позивачем та відповідачем договору відновлювальної кредитної лінії № 598v-01-05 від 23.12.2005 року, виключивши з нього статтю 6 та пункт 8.3 статті 8; про зобов'язання відповідача виконувати умови договору відновлювальної кредитної лінії № 598v-01-05 від 23.12.2005 року, з урахуванням внесених до нього змін, що полягають у виключенні з договору відновлювальної кредитної лінії № 598v-01-05 від 23.12.2005 року статті 6 та пункту 8.3 статті 8; про визнання наявності у позивача права доступу та користування кредитними коштами в межах відновлювальної кредитної лінії за укладеним з відповідачем договором відновлювальної кредитної лінії № 598v-01-05 від 23.12.2005 року, з урахуванням внесених до нього змін, що полягають у виключенні з договору відновлювальної кредитної лінії № 598v-01-05 від 23.12.2005 року статті 6 та пункту 8.3 статті 8.

Позивач в обґрунтування заяви посилається на те, що відповідач тривалий час не виконує платіжні доручення позивача не пояснюючи при цьому мотивів своєї бездіяльності.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору на розрахунково-касове обслуговування № 0213/FA-05 від 02.06.2005 року відповідач має право використовувати грошові кошти на рахунках позивача, гарантуючи при цьому право позивача безперешкодно розпоряджатися такими коштами. Разом з тим, позивач позбавлений можливості розпоряджатися належними коштами на рахунках у відповідача.

Однією з позовних вимог є зобов'язання відповідача виконувати умови кредитного договору з урахуванням змін, що полягають у виключенні з кредитного договору статті 6 та пункту 8.3 статті 8. Даними статтями визначено ряд зобов'язань позивача щодо перерахування отриманої ним виручки на рахунки позивача у відповідача, у випадку порушення яких позивач буде зобов'язаний достроково повернути банку отримані за кредитним договором кошти та сплатити проценти за увесь період користування ними, а відповідач відповідно матиме право вимагати такої дострокової сплати.

Так, 24.12.2014 року відповідач надіслав позивачу лист-вимогу про дострокове повернення отриманих кредитних коштів та процентів за користування кредитом. Як на підставу для дострокового повернення кредитних коштів, Банк послався на п. 6.1 та п. 8.3 кредитного договору, а листом від 13.01.2015 року відповідач повідомив позивача, що отримані позивачем кошти за кредитним договором мають бути достроково повернуті.

Як передбачено абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (далі - постанова Пленуму ВГСУ № 16) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до абз. 3 п. 1 постанови Пленуму ВГСУ № 16 при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 постанови Пленуму ВГСУ № 16 визначена позиція про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як встановлено вище, Відповідно до п. 3.1.1 Договору на розрахунково-касове обслуговування № 0213/FA-05 від 02.06.2005 відповідач має право використовувати грошові кошти на рахунках позивача, гарантуючи при цьому право позивача безперешкодно розпоряджатися такими коштами. Разом з тим, позивач позбавлений можливості розпоряджатися належними коштами на рахунках у відповідача.

При цьому, статтею 6 та п. 8.3 статті 8 Договору відновлювальної кредитної лінії № 598v-01-05 від 23.12.2005 року визначено ряд зобов'язань позивача щодо перерахування отриманої ним виручки на рахунки позивача у відповідача, у випадку порушення яких позивач буде зобов'язаний достроково повернути банку отримані за кредитним договором кошти та сплатити проценти за увесь період користування ними, а відповідач відповідно матиме право вимагати такої дострокової сплати.

24.12.2014 року відповідач надіслав позивачу лист-вимогу про дострокове повернення отриманих кредитних коштів та процентів за користування кредитом. Як на підставу для дострокового повернення кредитних коштів, банк послався на п. 6.1 та п. 8.3 кредитного договору, а листом від 13.01.2015 року відповідач повідомив позивача, що отримані позивачем кошти за кредитним договором мають бути достроково повернуті.

Невиконання банком платіжних доручень та вимога про дострокове повернення коштів, свідчать про обґрунтованість посилання позивача на порушення його прав.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, застосування вищезгаданих заходів не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін у справі.

Слід зазначити, що доводи позивача про фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, є достатньо обґрунтованим та вказують на можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що Господарським судом міста Києва 26.02.2015 року по справі № 910/1085/15-г було винесено рішення, яким задоволено позовні вимоги ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» повністю.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 року по справі № 910/1085/15-г, прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 66, 67, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 року по справі № 910/1085/15-г залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/1085/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 16.03.2015 року.