Ухвала суду № 43141721, 12.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12469/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004992201 від 20.06.2014 та № 0005552207 від 31.07.2014, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Фідленс-Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004992201 від 20.06.2014 та № 0005552207 від 31.07.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2014 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з ТОВ «Зернопром»Дніпро» за вказаним договором.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу № 901 від 04.04.2014 проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За результатами перевірки складено акт № 2588 /26-58-22-01/36426518 від 05.06.2014, яким встановлено порушення:

- пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), що привело до зниження податку на прибуток в сумі - 980 642 грн;

- пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 та пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), що привело до зниження податку на додану вартість на загальну суму 980 964 грн;

- підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176. Податкового кодексу України в частині несвоєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб у травні 2013 року та з серпня по жовтень 2013 року;

- пункту 51.1 статті 51, пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, а саме, встановлено випадки не включення у повному обсязі у податковий розрахунок за формою 1-ДФ сум доходу нарахованого на користь фізичних осіб - підприємців за період з IV кварталу 2012 року по IV квартал 2013 pоку.

11.06.2014 ТОВ «Фідленс-Україна» до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві були подані заперечення на акт № 2588/26-58-22-01/36426518 від 05.06.2014 за результатами розгляду яких листом № 11627/10/26-58-22-01-10 від 18.06.2014 повідомлено про те, що заперечення в частині пункту 1 висновку акту задоволено на суму 708 340,00 грн в частині пункту 2 висновку акту на суму 799 646,00 грн, а в частині пункту 3 висновки акту залишено без змін.

20.06.2014 на підставі акту № 2588/26-58-22-01/36426518 від 05.06.2014, зокрема, прийняті податкові повідомлення - рішення № 0004992201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 272 250,00 грн у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 90 750,00 грн та № 0005002201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 408 453,00 грн у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 136 151,00 грн.

20.06.2014 ТОВ «Фідленс-Україна» до Головного управління Міндоходів у м. Києві була подана скарга № 2006/20147-01 від 20.06.2014, у тому числі на податкові повідомлення - рішення № 0004992201 від 20.06.2014 та № 0005092201 від 20.06.2014 за результатами розгляду якої прийнято рішення № 6449/10/2615-10-06-15 від 17.07.2014, яким податкове повідомлення - рішення № 0004992201 від 20.06.2014 залишено без змін, а податкове повідомлення - рішення № 0005092201 від 20.06.2014 скасоване в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині основного платежу у розмірі 99845,00 грн та в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 49922,50 грн.

31.07.2014 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005552207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 258 786,00 грн у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 86229,00 грн.

20.06.2014 ТОВ «Фідленс-Україна» до Міністерства доходів та зборів України була подана скарга № 2507/2014-01 від 25.07.2014, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 122916/99-99-10-01-15 від 07.08.2014, яким скарга залишена без задоволення.

ТОВ «Фідленс-Україна» не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0004992201 від 20.06.2014 та № 0005552207 від 31.07.2014, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ «Зернопром «Дніпро» за договором поставки товару № 2012/12/29-02 від 29.12.2012.

Факт здійснення поставки товару за зазначеним договором, а саме, шроту соняшникового, підтверджується наявними в матеріалах справи специфікаціями №№ 1-9 (а.с. 87-95 т. 1), податковими накладними (а.с. 99, 104, 109, 115, 121, 127, 133, 140, 147, 152, 159, 165 т. 1), видатковими накладеними (а.с. 96, 101, 106, 112, 118, 124, 130, 137, 144, 149, 156, 162 т. 1) рахунками - фактурами (а.с. 97, 102, 107, 113, 119, 125, 131, 138, 145, 150, 157, 163 т. 1), товарно - транспортними накладними (а.с. 98, 103, 108, 114, 120, 126, 132, 139, 146, 151, 158, 164 т. 1), посвідченнями якості (а.с. 100, 105, 111, 117, 123, 129, 135, 142, 143, 148, 154, 155, 160, 161, 167 т. 1), ветеринарними свідоцтвами (а.с. 110, 116, 122, 128, 134, 141, 153, 166 т. 1), деклараціями виробника (а.с. 136 т. 1).

На підтвердження факту здійснення оплати за товар отриманий від ТОВ «Зернопром «Дніпро» за договором поставки товару № 2012/12/29-02 від 29.12.2012 позивачем надано суду платіжні доручення (а.с. 17-18 т. 1) та банківські виписки (а.с. 19-22 т. 1).

Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що в платіжних дорученнях та згідно банківських виписок зазначено призначення платежу: за шрот соняшниковий згідно договору № 2012/08/20 від 30.08.2012, замість вірного договору № 2012/12/29-02 від 29.12.2012, однак не бере вказане до уваги, так як з матеріалів справи слідує, що податковий орган не ставив під сумнів достовірність даних, які містять надані бухгалтерські документи та чи їх невідповідність вимогам чинного законодавства, зокрема, відсутність у них обов'язкових реквізитів, передбачених частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, наявність помилки у оформленні платіжних дорученнях, а також сама собою наявність чи відсутність платіжного доручення не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Колегія суддів вважає, що надані документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також, в підтвердження реальності операцій з ТОВ «Зернопром «Дніпро» позивачем надано і інші документи, якими супроводжувались господарські операції: договір оренди нерухомого майна № 8 від 25.10.2012 та додаток № 1 до нього (а.с. 23-27 т. 2), договір оренди обладнання № 7 від 25.10.2012 та додаток до нього № 1 (а.с. 28-31 т. 2), витрати на випуск шроту соняшникового за період січень 2013 року - липень 2013 року 2013 (а.с. 33-68 т. 2).

Позивачем на підтвердження факту здійснення транспортування товару отриманого від ТОВ «Зернопром «Дніпро» за договором поставки товару № 2012/12/29-02 від 29.12.2012 надано рапорти № 13-064 від 24.02.2013 та № «НТТН+» 13-065 від 24.02.2014 (а.с. 82-83 т. 1) відповідно до яких 24.02.2014 на територію на територію об'єкта ГК «Агровет Атлантик» прибув автотранспортний засіб РЕНО д.з.н. НОМЕР_1 причеп НОМЕР_2, водій ОСОБА_2, який згідно ТТН №922694 від 24.02.2013, доставив ТМЦ (шрот соняшниковий) вагою 30240 кг., постачальник ТОВ «Зернопром «Дніпро», одержувач ТОВ «Фідленс Україна», с. Салтанівка та під час оформлення документів було виявлено, що через помилку постачальника, фактичний номерний знак (АР 94 27 ВМ), не співпадає з номерним знаком, який зазначений у товарно-транспортній накладній (АР 94 24 ВМ) тобто різниця у одній цифрі « 7 та 4».

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «Зернопром «Дніпро» не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Зернопром «Дніпро» за договором поставки товару № 2012/12/29-02 від 29.12.2012.

На підставі пункту 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що акт № 186/223/38113725 від 31.07.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Зернопром «Дніпро», код за ЄДРПОУ 37113725, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період: липень 2012 року - березень 2013 року», не може бути належними доказами на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Зернопром»Дніпро», так як вказаний акт не містить інформації про перевірку господарських відносин позивача та його контрагента. Такий акт може свідчити лише про неможливість проведення зустрічної звірки, і не може містити інформацію про фінансово-господарські операції.

Посилання відповідача на акт № 200/223/38113725 від 23.09.2014 вірно не прийняті до уваги судом першої інстанції, з огляду на те, що як вбачається з акту № 2588/26-58-22-01/36426518 від 05.06.2014 під час його складання фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Зернопром»Дніпро» не досліджувались.

Колегія суддів вважає, що відповідач не спростував належними засобами доказування дійсність господарських зобов'язань, фінансово-господарських документів та достовірність внесених у них відомостей, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача було право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з ТОВ «Зернопром»Дніпро» за вищевказаним договором.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 17.03.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.