Ухвала суду № 43141691, 18.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"18" березня 2015 р. Справа № 917/2166/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М., суддя Горбачова Л.П.

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Укркомторгсервіс" (вх.№ 1676 П/3-10) на рішення господарського суду Полтавської області від 19 лютого 2015 року по справі № 917/2166/14

за позовом ТОВ "Укркомторгсервіс", м. Полтава

до Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго", м. Полтава

про скасування рішення про визнання обсягу недорахованої електричної енергії

та за зутрічним позовом ПАТ "Полтаваобленерго", м. Полтава

до ТОВ "Укркомторгсервіс", м. Полтава

про стягнення 125866,49 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.02.2015 по справі №917/2166/14 (суддя Солодюк О.В.) у первісному позові ТОВ "Укркомторгсервіс" до Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" про скасування рішення про визначення обсягу недовраховоної електричної енергії відмовлено. Зустрічний позов ПАТ "Полтаваобленерго" до ТОВ "Укркомторгсервіс" задоволено. Стягнуто з ТОВ "Укркомторгсервіс" на користь Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" 125866,49 грн - вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, 2517,32 грн. - витрат по сплаті судового збору.

ТОВ "Укркомторгсервіс" з рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 19.02.2015 по справі №917/2166/14 та направити справу на новий розгляд до господарського суду Полтавської області у новому складі суддів.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для його скасування.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 94 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Як вбачається з апеляційних матеріалів, скаржником, у якості доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 25.09.2014 у справі № 917/1301/14 додана фотокопія платіжного доручення за №608 про здійснення касової операції 10.03.2015 по сплаті судового збору в сумі 609,00 грн.

Вказану фотокопію платіжного доручення суд не приймає як доказ спати судового збору за таких підстав.

Пунктом 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами Господарського Процесуального Кодексу України

Як роз"яснив Вищий господарський суд України у Інформаційному листі від 17.09.2012 року № 01-06/1260/2012 "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору.

Проте, у відповідності до п.2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі, копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору (п.2 Інформаційного листа від 17.09.2012 року Вищого господарського суду України № 01-06/1260/2012 "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору").

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається із матеріалів справи, додана до апеляційної скарги фотокопія платіжного доручення не містить на звороті надпису про зарахування судового збору до відповідного біджету за підписами посадових осіб банку, що засвідчені відбитком печатки.

Аналізуючи вище приведене, враховуючи, що при вирішенні питання щодо сплати судового збору, визначальним є факт зарахування судового збору до відповідного бюджет, колегія суддів приходить до висновку, що вказані недоліки апеляційних матеріалів ТОВ "Укркомторгсервіс" є об'єктивною перешкодою для прийняття її до провадження.

Додатково повідомляємо, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За приписами пункту 2.11 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Оскільки, в суді першої інстанції розглянуто позовні вимоги, як немайнового характеру (скасування рішення про визначення обсягу недорахованої електричної енергії), так і майнового характеру (про стягнення 125866,49 грн.), то у відповідності до приписів п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, за подання до господарського суду апеляційної скарги за кожною із зазначених вимог повинно бути сплачено разом 1522,50 (609,00 грн.+915,50 грн.)

Проте, на підтвердження виконання обов'язку щодо сплати судового збору за розгляд поданої апеляційної скарги заявником надано платіжне доручення від 10.03.2015 №609, на суму 609,00 грн. Отже, судовий збір у встановленому розмірі відповідно до Закону України ,,Про судовий збір" не сплачено.

Відповідно до п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом в разі, якщо до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Разом із тим, абз. 6 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно відповідно до частини четвертої статті 97 ГПК. Якщо первісну апеляційну скаргу повернуто судом апеляційної інстанції не у зв'язку з порушенням, що передбачене пунктом 2 частини першої статті 97 ГПК, то у разі повторного подання тієї ж самої скарги суд може не вимагати від сторони подання доказів надсилання іншій стороні (сторонам) копії скарги.

Враховуючи вищевказане, керуючись статтями 86, пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського Процесуального Кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИЛА:

1. Повернути ТОВ "Укркомторгсервіс" апеляційну скаргу з доданими до неї документами без розгляду.

2. Матеріали справи №917/2166/14 повернути до Господарського суду Полтавської області.

Додаток заявнику: апеляційна скарга з додатками на 9 арк.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Горбачова Л.П.