Рішення № 43140400, 13.03.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2015 р.

Справа № 926/47/15

За позовом приватного підприємства «НАДПРЕД ТЕПЛОСЕРВІС», м. Заставна Заставнівського району Чернівецької області

до Заставнівської районної ради, м. Заставна Заставнівського району Чернівецької області

про стягнення відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов'язання – 2205,55 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство «НАДПРЕД ТЕПЛОСЕРВІС» звернулося до Заставнівської районної ради з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 24496,90 грн., з яких 24070,32 грн. пені та 426,58 грн.3% річних за період з січня 2012 року по грудень 2013 року.

Свій позов позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов договору №1 від 23.09.2011 та договору № 15-п/2013 від 20.05.2013 «Про надання послуг із централізованого опалення», в частині несвоєчасного внесення платежів за отримані послуги.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 13.01.2015 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 27.01.2015.

Ухвалою від 27.01.2015, за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 17.02.2015.

Ухвалою від 17.02.2015 відкладено розгляд справи на 10.03.2015 та витребувано у позивача розрахунку суми заборгованості, а також зобов’язано сторін провести звірку взаєморозрахунків.

23 лютого 2015 року через канцелярію господарського суду (вх. №796) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти задоволення позову заперечує, зазначаючи про те, що позивачем щодо вимоги про стягнення пені, пропущено строк позовної давності.

У судовому засіданні 10.03.2015 позивачем подано «позовну заяву «про зміну позовних вимог», в якій позивач фактично зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення пені з 24070,32 грн. до 1684 грн., в частині стягнення трьох процентів річних – з 426,58 грн. до 370,22 грн. та нараховує інфляційні в розмірі 150,49 грн., а в цілому зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 2205,55 грн. заборгованості, з яких 1684,84 грн. пені, 370,22 грн. трьох процентів річних та 150,49 грн. інфляційних, нарахованих з січня 2013 року по січень 2014 року.

Вказана заяви, будучи такою, що узгоджуються з вимогами статті 22 Господарського процесуального кодексу України підлягає задоволенню, а відтак сума позову становить 2205,55 грн. заборгованості, з яких 1684,84 грн. пені, 370,22 грн. трьох процентів річних та 150,49 грн. інфляційних.

У судовому засіданні 10.03.2015 оголошено перерву до 13.03.2015.

На день вирішення спору, 13.03.2015, представники сторін у судове засідання не з’явились, що не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.

Між сторонами у справі існують договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення на підставі договорів №1 від 23.09.2011 та №15-п/2013 від 20.05.2013.

У відповідності до умов цих договорів, позивач відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV від 24.06.2004, «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (із змінами) зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення в нежитлових приміщеннях, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

У відповідності до п. 6 договору від 23.09.2011, оплата за надані послуги з теплопостачання проводиться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим, а згідно з п.п. 3.2. договору від 20.05.2013 оплата послуг вноситься не пізніше 14 числа, місяця, що настає за розрахунковим.

Сторонами не заперечується і спору щодо цього немає, що у відповідача відсутня заборгованість з оплати вартості отриманих послуг, проте, ним допускалась несвоєчасна сплата таких платежів в період з січня 2012 року по грудень 2013 року.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивачем правомірно в січні, грудні та травні 2013 року нараховано відповідачу 150,49 грн. інфляційних та 370,22 грн. трьох процентів річних.

Разом з тим, слід вважати безпідставною вимогу позивача про стягнення з відповідача пені, оскільки в зазначених договорах розмір та базу нарахування пені не визначено.

У відповідності до п.п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

При цьому позивач у своєму позові на нормативно-правові акти, які б визначали розмір та базу нарахування невизначеної в договорах пені, не посилається.

У зв’язку з встановленням факту безпідставності позову в частині стягнення пені, судом обставини, пов’язані з пропуском позовної давності в цій частині, не досліджуються.

Обставини, які відповідач пов’язує з безпідставністю позову в частині стягнення інфляційних та трьох процентів річних до уваги не беруться, оскільки спростовуються вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню з стягненням на користь позивача з відповідача 150,49 грн. інфляційних та 370,22 грн. трьох процентів річних.

В задоволенні іншої частини позову слід відмовити, а судовий збір стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Заставнівської районної ради (м. Заставна Чернівецької області, вул. Чорновола, 6, код 21424276) на користь приватного підприємства «НАДПРЕД ТЕПЛОСЕРВІС» (м. Заставна Чернівецької області, код 36752302) 150,49 грн. інфляційних, 370,22 грн. трьох процентів річних та 431,33 грн. судового збору.

4. В задоволенні іншої частини позову – відмовити.

5. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.В. Гончарук