Ухвала суду № 43140266, 12.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 р.Справа № 818/115/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2015р. по справі № 818/115/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбитсервіс"

до Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбитсервіс" (далі по тексту - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.10.2014 року №0001542202, видане відповідачем про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 4028, 50 до позивача.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2015 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача №0001542202 від 13 жовтня 2014 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 4028,50 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2015 року та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів відповідно ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 01.10.2014 року відповідачем було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Згідно вищезазначеного акту фактичної перевірки, в ході перевірки книги обліку розрахункових операцій №1817001570/3 від 14.03.2012 року встановлено неоприбуткування готівкових коштів 19.03.2012 року в сумі 805,00 грн., а саме: згідно «Z» звіту №1180 за 19.03.2012 року сума продаж склала 805,70 грн., що відповідає службовій видачі готівкою в сумі 805,70 грн., в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» за 19.03.2012 року «службова видача» -0,00 грн., «сума розрахунків» -0,00 грн., чим порушено п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

13.10.2014 року на підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001542202, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4028,50 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення 13.10.2014 року прийняте відповідачем поза межами встановленого законом строку, протягом якого можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Як вбачається з матеріалів справи під час перевірки відповідачем позивача встановлено, зокрема, порушення останнім вимог п. 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", за яке передбачено відповідальність згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за №436/95 від 12.06.1995 року.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за №637 визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою. Пунктом 2.6 Положення встановлений порядок оприбуткування готівки в касах підприємств.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Колегія суддів зазначає, що за своєю суттю передбачена статтею 1 вищевказаного Указу Президента України фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського Кодексу України (далі по тексту - ГК України). При цьому адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а тому, встановлений статтею 250 ГК України строк адміністративно-господарської санкції застосовується при її реалізації.

Частиною 1 ст.250 ГК України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, враховуючи те, що застосований згідно з податковим повідомленням-рішенням відповідача від 13.10.2014 року за №0001542202 штраф є адміністративно-господарською санкцією, він мав бути застосований у межах строків, визначених статтею 250 ГК України.

Вищезазначена правова позиція щодо застосування до спірних правовідносин ст. 250 ГК України міститься у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 року №21-466а14.

Таким чином, оскільки не оприбуткування готівкових коштів було допущено позивачем 19.03.2012 року, строк застосування адміністративно-господарських санкцій підлягає обрахуванню починаючи з 19.03.2012 рокує, а річний строк для застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) закінчився у березні 2013 року.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи податкове повідомлення-рішення 13.10.2014 року , тобто поза межами встановленого законом строку, протягом якого можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому судом першої інстанції було правомірно та обґрунтовано прийнято рішення про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.10.2014 року №0001542202

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2015 року по справі №818/115/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2015р. по справі № 818/115/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.