Ухвала суду № 43139930, 25.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2015 р. Справа № 815/4651/14

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Запорожана Д.В.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудзв'язок» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудзв'язок» до Головного управління Держземагентства в Одеській області, Кодимської районної державної адміністрації Одеської області, Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області про скасування державного акту, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Рембудзв'язок» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління (далі ГУ) Держземагентства в Одеській області, Кодимської районної державної адміністрації (далі Кодимська РДА), Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області про (з урахуванням уточнень):

- скасування державного акту на право колективної власності серії ОД № 12/13, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності за № 13 від 17.11.1995 року;

- зобов'язання Петрівської сільської ради внести відповідний запис про втрату чинності державного акта на право колективної власності на землю серії ОД № 12/13 до Книги записів державних актів на право колективної власності за № 13 від 17.11.1995 року;

- зобов'язання ГУ Держземагентства в Одеській області внести відповідний запис про втрату чинності державного акта на право колективної власності на землю серії ОД № 12/13 від 17.11.1995 року до бланку державного акта на право колективної власності на землю серії ОД № 12/13;

- зобов'язання Петрівської сільської ради та Кодимської РДА: внести відповідне рішення та розпорядження стосовно передачі земель колективної власності за державним актом на право колективної власності на землю серії ОД № 12/13, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності за № 13 від 17.11.1995 року - у державну власність;

- зобов'язання ГУ Держземагентства в Одеській області вчинити певні дії, а саме: надати ТОВ «Рембудзв'язок» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5122583900:01:001:0172) в оренду на 10 років на видобування корисних копалин.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що на підставі розпорядження Кодимської РДА від 08.09.2008 року ним було виготовлено проект відводу земельної ділянки, проте в 2013 році при здійсненні процедури затвердження проекту виявилась помилка, а саме - в розпорядженні замість «землі під пасовищами - 0,8832 га» вказано «сухі та відкриті землі з особливим рослинним покривом - 0,8832 га». Виявивши вказану помилку, позивачем на адресу відповідача було направлено клопотання про виправлення цієї помилки, в задоволенні якого було відмовлено, у зв'язку із чим також було відмовлено у погодженні проекту землеустрою та наданні в оренду земельної ділянки

Представник відповідача - ГУ Держземагентства в Одеській області в судовому засіданні позов в частині зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на 10 років для видобування корисних копалин не визнав, вказуючи, що позивач звертався до ГУ Держземагентства з клопотанням від 06.09.2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років для видобування корисних копалин (піску) площею 1,8785 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області, за результатами розгляду якого відповідач повідомив, що бажана земельна ділянка відводиться за рахунок земель колективної власності згідно державного акта Серії ОД-12/13 від 17.11.1995 року, а чинним законодавством не передбачено обов'язку ГУ Держземагентства як органу, уповноваженого передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передачу земельних ділянок колективної власності.

Відповідач - Кодимська РДА позов не визнав, вказуючи, що КСП «Абомеліково» був виданий державний акт серії ОД № 12/13 від 17.11.1995 року, що зареєстровано у Книзі записів державних актів на право колективної власності за № 13. Державний акт був виданий Петрівською сільською радою народних депутатів Кодимського району Одеської області на підставі рішення № 2 від 03.07.1995 року. ЗК України не містить положень, які б припиняли право колективної власності, не визначає суб'єктів, які були б наділені повноваженнями щодо визнання недійсним та скасування державних актів на право колективної власності. До того ж, скасування такого державного акту призведе до визнання недійсними усіх державних актів на право приватної власності на землю громадян, які здійснили приватизацію належних їм земельних часток (паїв), що суперечить нормам ЗК України.

Відповідач - Петрівська сільська рада позов визнав.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Рембудзв'язок» відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Рембудзв'язок» подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ «Рембудзв'язок», вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Петрівської сільської ради народних депутатів Кодимського району Одеської області (6 скликання ХХІІ скликання) № 2 від 03.07.1995 року, згідно тимчасового порядку про проведення робіт по видачі державних актів колективним сільськогосподарським підприємствам та рішення загальних зборів КСП «Абомеліково» від 03.06.1995 року, передано безкоштовно у колективну власність і постійне користування землі на 2867,4 га КСП «Абомеліково» згідно з додатком.

Відповідно до вказаного рішення, Петрівською сільською радою народних депутатів Кодимського району Одеської області 17.11.1995 року видано колективному сільськогосподарському підприємству «Абомеліково» державний акт серії ОД № 12/13 на право колективної власності на землю у тому, що вказаному власнику землі передається у колективну власність 2867,4 га землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для сільськогосподарського призначення.

Вказаний акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 13.

На підставі наказу Мінприроди № 720 від 30.12.2009 року, протоколу № 13 від 23.12.2009 року, за погодженням Держуправління екоресурсів у Одеській області від 24.10.2006 року та Держдгірпромнагляду № 07-12/5583 від 02.11.2006 року, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ТОВ «Рембудзв'язок» видано спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний номер 4269 від 13.06.2007 року, вид користування: видобування, вид корисної копалини: пісок (аркуш справи 38).

22.08.2008 року позивач звернувся до Кодимської РДА з клопотанням № 45 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

08.09.2008 року Кодимською РДА прийнято розпорядження № 735, яким ТОВ «Рембудзв'язок» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Олександрівського родовища піску (блок № 7, блок № 9) кар'єр № 1 в оренду терміном на 10 років для видобування корисних копалин (піску) на території Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області, згідно отриманого спеціального дозволу на користування надрами серії В № 001057, зареєстрованого за № 4269 від 13.06.2007 року.

Розпорядженням Кодимської РДА від 17.03.2009 року, внесено зміни до розпорядження № 735 від 08.09.2008 року, а саме: пункт № 1 викладено у наступній редакції: «надати дозвіл ТОВ «Рембудзв'язок» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Олександрівського родовища піску загальною площею 1,8758 га, в тому числі під господарськими будівлями і дворами - 0,9926 га, сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом - 0,8832 га, в оренду терміном на 10 років для видобування корисних копалин (піску) на території Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області, згідно отриманого спеціального дозволу на користування надрами серії В № 001057, зареєстрованого за № 4269 від 13.06.2007 року».

На підставі вказаних розпоряджень, за завданням позивача, було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Олександрівського родовища піску кар'єр № 1 ТОВ «Рембудзв'язок» для видобування корисних копалин (піску) за адресою: Одеська область, Кодимський район, Петрівська сільська рада.

У серпні 2013 року позивач звернувся до ГУ Держземагентства в Одеській області із клопотанням про затвердження вказаного проекту землеустрою.

За результатами розгляду вказаного проекту, ГУ Держземагентства в Одеській області прийнято висновок № 37 від 29.08.2013 року, згідно якого, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Олександрівського родовища піску кар'єр № 1 для видобування корисних копалин (піску) загальною площею 1,8758 га, в тому числі 0,9926 га - під господарськими будівлями та дворами, вільними від забудови та майна та 0,8832 га - під пасовищами в оренду строком на 10 років на території Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області не погоджується з причин невідповідності виду угідь. У вказаному висновку відповідач вказав причиною не погодження проекту землеустрою те, що розпорядженням Кодимської РДА № 150/А-2009 від 17.03.2009 року «Про внесення змін до розпорядження Кодимської райдержадміністрації № 735 від 08.09.2008 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Олександрівського родовища піску на території Петрівської сільської ради» вказано площу 0,8832 га - відкриті землі з особливим рослинним покривом, а в довідці з державної статистичної звітності про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями відділу Держземагентства у Кодимському районі № 12-12-05/1330 від 04.07.2013 року вказано площа 0,8832 га - під пасовищами.

06.09.2013 року позивач звернувся до ГУ Держземагентства в Одеській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років для видобування корисних копалин (піску) площею 1,8785 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Петрівської сільської ради, Кодимського району Одеської області за результатом розгляду якого, ТОВ «Рембудзв'язок» листом № 2-10-15/4950 від 03.10.2013 року було повідомлено, що за наявною інформацією Головного управління Держземагентства в Одеській області, земельна ділянка за бажаним місцем розташування передбачається до відведення за рахунок земель колективної власності згідно державного акта серії ОД № 12/13 від 17.11.1995 року. Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним ч. 2, ч. 3 ст. 134 цього Кодексу, здійснюється у встановленому ст. 123 цього Кодексу порядку.

З урахуванням зазначеного, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що ЗК України не врегульовано питань колективної власності, не передбачено положень, які б припиняли таке право колективної власності, не визначає суб'єктів, які були б наділені повноваженнями щодо визнання недійсним та скасування державних актів на право колективної власності. Крім того, суд погодився з доводами ГУ Держземагентства в Одеській області про відсутність у останнього повноважень передавати земельні ділянки, які перебувають у колективній власності та про те, що скасування державного акту, на якому наполягає позивач, призведе до визнання недійсними усіх державних актів на право приватної власності на землю громадян, які здійснили приватизацію належних їм земельних часток (паїв), що суперечить ч.1 ст. 153 ЗК України, у відповідності до якої, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, суд першої інстанції вважав за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі ТОВ «Рембудзв'язок» вказується, що відповідно до ЗК України від 18 грудня 1990 року право колективної власності на земельну ділянку, надану для сільськогосподарського виробництва, припиняється у разі її невикористання протягом одного року, а надану для несільськогосподарських потреб - у разі її невикористання протягом двох років, тому, на думку апелянта, існує законна підстава для припинення права колективної власності на землю, у зв'язку з невикористанням її СТОВ «Абомеліково» протягом 4 років. Також, апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково вважав, що скасування колективного державного акта призведе до визнання недійсними усіх державних актів на право приватної власності на землю громадян, які здійснили приватизацію земельних паїв.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог та не приймає доводи апелянта, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Петрівської сільської ради народних депутатів Кодимського району Одеської області №2 від 03 липня 1995 року КСП «Абомеліково» передано безкоштовно у колективну власність і постійне користування 2867,4 га землі. Це право власності на землю КСП «Абомеліково» посвідчується державним актом ОД №12/13 від 17 листопада 1995 року.

У подальшому на базі КСП «Абомеліково» було створено СТОВ «Абомеліково».

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦК України, максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється законом. При перевищенні цієї кількості товариство з обмеженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку - ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

Згідно з ч.2 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, яка діяла з часу створення і до ліквідації СТОВ «Абомеліково»), максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб.

Таким чином, на базі КСП «Абомеліково» було створено СТОВ «Абомеліково» максимум з 10 учасниками і, тому, СТОВ «Абомеліково» не належало 2867,4 га землі, переданих у колективну власність колишньому КСП «Абомеліково». Є підстави для висновку, що СТОВ «Абомеліково» проводило свою господарську діяльність на розпайованих між колишніми членами КСП «Абомеліково» землях на підставі договорів оренди з тими пайовиками, хто не увійшов до складу СТОВ «Абомеліково» та побажав здати свою землю в оренду. Можливо, були пайовики, які не захотіли здавати в оренду землю цьому товариству, а здали іншому або залишили її для власного оброблення.

Отже, коли апелянт вказує, що суб'єкт колективного права власності - СТОВ «Абомеліково» збанкрутів і припинив існування, а його члени скористались можливістю приватизувати земельні частки (паї), то він помилково не враховує, що СТОВ «Абомеліково» не належала вся земля колишнього КСП «Абомеліково» і члени СТОВ «Абомеліково» складають лише незначну частину від загальної кількості пайовиків КСП «Абомеліково». Кожен член збанкрутілого СТОВ «Абомеліково» мав можливість безкоштовно приватизувати лише одну земельну ділянку, яка відповідає його паю, тобто, якщо членів збанкрутілого СТОВ «Абомеліково» було 10 (максимальна кількість), то вони могли приватизувати максимум 10 паїв.

Відповідно до п.8 Перехідних положень ПК України, члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

При обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які були передані в оренду із земель державної чи комунальної власності або які на час набрання чинності Земельним кодексом України належали цим підприємствам на праві колективної власності чи перебували у постійному користуванні, за винятком земель, що не підлягають приватизації або залишаються у державній чи комунальній власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст. 25 цього Кодексу, особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Частиною 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) встановлено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

В апеляційній скарзі ТОВ «Рембудзв'язок» вказується, що відповідно до ЗК України від 18 грудня 1990 року право колективної власності на земельну ділянку, надану для сільськогосподарського виробництва, припиняється у разі її невикористання протягом одного року, а надану для несільськогосподарських потреб - у разі її невикористання протягом двох років, тому, на думку апелянта, існує законна підстава для припинення права колективної власності на землю, у зв'язку з невикористанням її СТОВ «Абомеліково» протягом 4 років.

Колегія суддів не приймає до уваги наведений довід апелянта, оскільки новий ЗК України не містить норми щодо порядку припинення колективної власності на землю, крім того, факт ліквідації СТОВ «Абомеліково» не свідчить, що після його настання колишні члени КСП «Абомеліково» не використовували землю за призначенням.

Також, апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково вважав, що скасування колективного державного акта призведе до визнання недійсними усіх державних актів на право приватної власності на землю громадян, які здійснили приватизацію земельних паїв.

З цього приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Вбачається, що суд першої інстанції виходив з того, що якщо розглядати державний акт на право колективної власності на землю як підставу видачі державних актів на право приватної власності, то очевидно, що зі скасуванням цієї підстави всі приватно-власні акти лишаться своєї основи і гіпотетично це може мати наслідком їх скасування.

З вказаної точки зору позиція суду першої інстанції є правильною.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на те, що позовна вимога про скасування державного акта є некоректною, оскільки ставити таке питання можливо лише після того, як будуть надані доводи незаконності (або протиправності) рішення про видачу державного акта. Позивач не заперечує факту законного та правомірного отримання КСП «Абомеліково» державного акта, відповідно, більш коректною була б вимога про визнання нечинним державного акта, однак, як доведено вище, ні вимога про скасування державного акта, ні вимога про визнання його нечинним не можуть вважатися обґрунтованими у даних правовідносинах.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги як необґрунтовані та погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудзв'язок» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 березня 2015 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: Д.В. Запорожан