Рішення № 43139802, 24.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/156/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2015 Справа № 908/5644/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/5644/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Капітал”, м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве

про стягнення 375170,36 грн.

за участю представників:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

За клопотанням відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст. 81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Капітал” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” про стягнення заборгованості в сумі 375170,36 грн., за Договором № 130/13/13-7773 від 04.03.13 р.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на надання відзиву на позову заяву не скористався, про розгляд справи, в т.ч. про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями обох сторін.

Представників сторін було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 42, 43 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідач у справі – Публічне акціонерне товариство «єнакіївський металургійний завод», в порядку ст. 59 ГПК України, надав суду відзив на позовні заяву, в якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення наступним:

- пакет документів, передбачений п. 6.4. Договору поставки № 130/13 від 01.03.2013 року, постачальником напевно у повному обсязі не надавався, через що акти приймання-передачі не оформлювалися;

- 20 травня 2014 року відповідач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-2020» повідомлення про відступлення права вимоги за договором поставки № 130/13 від 01.03.2013 року на суму 375170, 36 грн.

- у зв’язку із складними обставинами, пов’язаними з проведенням анти терористичної операції в Донецькому регіоні, відповідача позбавлено можливості належним чином виконувати зобов’язання.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-2020», як Клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор капітал», надалі Фактор, укладено Договір факторингу № 1/1Ф від 21.03.2014 року, далі Договір факторингу. Відповідно до п. 1.1. укладеного Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт передає Фактору, а Фактор приймає усі права вимоги за грошовими зобов’язаннями, вказаним в п. 1.2. цього Договору. Пунктом 1.2 Договору факторингу Клієнт відступає Фактору право вимагати виконання від боржника зобов’язання по сплаті заборгованості за поставлений товар, які виникли за Договором поставки нафтопродуктів № 130/13/13-0007773 від 04.03.2013 року, укладеного між ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» та ПАТ «Єнакієвський металургійний завод», далів Основний договір, і не сплачені Боржником на момент укладення цього договору. За це Фактор зобов’язується оплатити Клієнтові суму у розмірі та в порядку, зазначеному у розділі 4 цього Договору.

Пунктом 1.3. Договору факторингу визначено, що в силу цього договору Фактор займає місце Клієнта (як Кредитора) в зобов’язаннях, що виникли з Договору, зазначеному в п. 1.2 цього договору, відносно усіх прав Клієнта, у т.ч. право одержання від боржника сум основного боргу у повному обсязі.

Умовами п. п. 2.2.,2.3 Договору факторингу визначено, що не пізніше 7 (семи) робочих днів після набуття чинності цим Договором Клієнт зобов’язаний сповістити Боржника про укладення цього Договору ф повідомити, що платіж на користь фактора є належним. Розрахунки Боржника з Фактором у відношенні переданих прав вимоги здійснюються в порядку і формах, установлених Основним договором.

Відповідно до п. 3.4.4. Договору факторингу Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якого відступається згідно із цим Договором. Пунктом 6.1. Договору факторингу його сторони дійшли згоди, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання діє до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору № 130/13/13-0007773 від 04.03.2013 року, укладеному між Публічним акціонерним товариством «Єнакієвський металургійний завод», як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-2020», як Постачальником, останній зобов’язується передати, а Покупець прийняти та оплатити матеріали, далі Ресурси, на умовах, передбачених договором. Кількість, номенклатура Ресурсів вказиваються в специфікаціях до Договору, які є невід’ємною його частиною (п. 2.1.). Відповідно до п. 2.5. Договору під партією Ресурсів розуміються Ресурси надані на умовах Договору за одним транспортним документом.

Згідно з п. 3.2. Основного договору строки поставки Ресурсів вказуються в Специфікаціях. В разі поставки Ресурсів згідно з графіком-графік оформлюється в якості додатку до Договору, який є його невід’ємною частиною.

Положеннями пунктів 5.2. Основного договору визначено, що оплата за поставлені Ресурси буде здійснюватися на протязі строку, вказаного в Специфікації, який обчислюється з моменту поставки Ресурсів та надання документів, вказаних в п. 6.4 Договору, яким (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 04.04.13р. до Основного договору) визначено що якщо Покупець є вантажоотримувачем, та Постачальник зобов’язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів оригінали наступних документів:

- рахунок на оплату Ресурсів;

- транспортні та супровідні документи

- сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку якщо постачальник не є виробником);

- пакувальні документи;

- акт приймання-передачі Ресурсів (в 2-х екземплярах), оформлений зі сторони Постачальника (оригінал);

- інші документи вказані у специфікації. Постачальник зобов’язаний надати покупцю рекомендованим листом або під розпис в отриманні податкову накладну на всю суму податкових зобов’язань які виникли у Постачальника в день виникнення зобов’язань з ПДВ.

У пункті 6.5. Основного договору передбачено право Покупця відмовитися від приймання поставлених Ресурсів до надання документів, вказаних у п. 6.4.

Відповідно до п. 10.5 Основного договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 11.12.2013 року) він діє до 31.12.2014 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе обов’язків (в т.ч. гарантійних) за цим Договором. Пунктом 10.10 Договору 1 визначено, що жодна зі сторін не має права передавати третім особам повністю чи частково права та обов’язки за цим Договором без попередньої згоди на це іншої сторони.

Матеріали справи свідчать, що між Постачальником та Покупцем до Основного договору були складені та підписані:

1) Специфікація № 1 від 04.03.2013 року, за умовами якої сторони узгодили поставку палива дизельного марки F у кількості 660, 0 тн загальною вартістю 6995736, 00 грн. Умовами п. п. 5, 6, 7 вказаної Специфікації сторони узгодили, що строк оплати становить 5 банківських днів з моменту поставки Ресурсів, вантажоотримувачем є покупець, а датою поставки вважається дата штемпеля на залізничній накладній на ст. прибуття.

2) Специфікація № 2 від 01.04.2013 року, за умовами якої сторони узгодили поставку палива дизельного підвищеної якості марки С у кількості 300, 00 0 тн загальною вартістю 3095701, 20 грн. Умовами п. п. 5, 6, 7 вказаної Специфікації сторони узгодили, що строк оплати становить 5 банківських днів з моменту поставки Ресурсів, вантажоотримувачем є постачальник, а датою поставки вважається дата штемпеля на залізничній накладній на ст. прибуття.

3) Специфікація № 3 від 20.12.2013 року, за умовами якої сторони узгодили поставку палива дизельного зимового у кількості 600, 0 тн загальною вартістю 6342000, 00 грн. Умовами п. п. 5, 6, 7 вказаної Специфікації сторони узгодили, що строк оплати становить 5 банківських днів з моменту поставки Ресурсів, вантажоотримувачем є покупець, а датою поставки вважається дата штемпеля на залізничній накладній на ст. прибуття.

Так, на виконання умов Основного договору, Постачальником було поставлено, а Покупцем прийнято Ресурсів на загальну суму 6378749, 46 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим накладними № 19 від 02.01.2014 року, № 209 від 02.01.2014 року, № 103 від 15.01.2014 року, № 104 від 15.01.2014 року, які підписані сторонами без зауважень та заперечень, та скріплені печатками підприємств.

Разом з тим, на виконання Договору факторингу, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-20202» надіслало на адресу відповідача по повідомлення про відступлення права вимоги від 24.03.2014 року, в якому зазначило, що грошові кошти в сумі 375170, 36 грн. підлягають оплаті протягом п’яти днів з моменту отримання вказаного повідомлення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Капітал», оскільки таке право вимоги Клієнта до Боржника відступлено відповідно до Договору факторингу. Вказане повідомлення з боку відповідача отримано, однак грошові кошти не сплачені, а тому позивач намагається їх стягнути в примусовому порядку.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, з’ясувавши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача такими, що не спростовують заявлені вимоги з наступних підстав:

Стаття 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

У статті 514 ЦК України зазначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 516 ЦК України визначає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було зазначено, пунктом 10.10 Основного договору визначено, що жодна зі сторін не має права передавати третім особам повністю чи частково права та обов’язки за цим Договором без попередньої згоди на це іншої сторони.

Відносини щодо договорів факторингу регулюються главою 73 ЦК України. Так, ст. 1077 вказаного кодексу визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу, в силу приписів ст. 1078 ЦК України, може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Стаття 1080 ЦК України передбачає, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Як встановлено у ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Так, в матеріалах справи відсутні докази згоди на передачу своїх прав і обов’язків за Основним договором Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-2020» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Капітал” з боку Публічного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”. Однак, вказані обставини сприймаються судом з огляду на імперативні приписи ст. 1080 ЦК України та відсутність оскаржень Договору факторингу з боку відповідача, в т.ч. в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частина 2 ст. 517 ЦК України встановлює, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Вказані положення кореспондуються з приписами ч. 2 ст. 1082 названого кодексу.

Стаття 518 ЦК України визначає, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Докази по справі свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-20202» (Клієнт за Договором факторингу) надіслало на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги від 24.03.2014 року, в якому зазначило, що грошові кошти в сумі 375170, 36 грн. підлягають оплаті протягом п’яти днів з моменту отримання вказаного повідомлення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Капітал» (Фактора за Договором факторингу), оскільки таке право вимоги Клієнта до Боржника відступлено відповідно до Договору факторингу. Відтак, у Публічного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” виникло зобов’язання щодо сплати вказаних коштів на користь нового кредитора – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Капітал»,. Зазначену вимогу відповідач отримав, про що повідомив суд у своєму відзиві на позовну заяву № 374 від 04.02.2105 року, що кореспондується з приписами ч. 2 ст. 516, ст. 1082 ЦК України Однак, доказів оплати до матеріалів справи не надано.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази висування вимог до Фактора в розумінні приписів ст. ст. 517, 518, 1082 ЦК України. При цьому судом враховано, що відповідач не заперечує про ти наявності боргу в сумі 375170, 36 грн.

Поряд з цим, законодавець встановлює, що у сфері правового регулювання договору факторингу особливе місце займають правила, які визначають юридичні наслідки для договору факторингу різних заборон та обмежень на відступлення вимог, які випливають з договорів, які були укладені клієнтом з його контрагентами, які нерідко передбачаються у відповідних договорах. За таких умов відступлення клієнтом дебіторської заборгованості фінансовому агенту являє собою порушення умов договорів з його контрагентами та має потягнути застосування до клієнта передбачених законом та договором способів відповідальності. Однак дане зобов'язання не повинно зачіпати долю договору факторингу та визнавати недійсними права вимоги, які йому передаються.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що пакет документів, передбачений п. 6.4. Договору поставки № 130/13 від 01.03.2013 року, постачальником напевно у повному обсязі не надавався, через що акти приймання-передачі не оформлювалися. Однак, вказані обставини приймаються судом до уваги з огляду на наступне, зокрема:

- умовами Основного договору не передбачено передачу зазначеного у п. 6.4 пакету документів з обов’язковим оформленням акту приймання-передачі таких документів;

- акти приймання передачі, зазначені у п. 6.4 Основного договору, відносяться до приймання передачі саме Ресурсів за ним;

- відповідач зазначає, що вказаний у 6.4 Основного договору пакет документів напевно не передавався саме у повному обсязі;

- відсутність актів приймання передачі, в т.ч. документів не спростовує факту поставки, наявність боргу та не звільняє Публічне акціонерне товариство “Єнакієвський металургійний завод” від обов’язку його сплати. При цьому судом враховано що відповідач проти боргу не заперечує.

Разом з тим, Публічне акціонерне товариство “Єнакієвський металургійний завод” не позбавлено права звернутимсчя з пощовом до суду щодо примуслового зобоаячзання надання Постальником документів, передбачених п. 6.4.Основгго договору. Докази такого зверенняч в матеріалах спрааи відсутні.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду підстави для стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 375170,36 грн. Відповідач проти боргу не заперечив, доказів його сплати станом на день розгляду справи суду не надав.

Посилання відповідача на складні обставини, пов’язані з проведенням антитерористичної операції в Донецькому регіоні приймаються судом до уваги. Однак вказані обставини не звільняють відповідача від обов’язку виконання своїх зобов’язань, а можуть слугувати для посилання на положення розділу 8 Основного договору та звернення до суду відповідно до приписів ст. 121 ГПК України, доказів чого до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Капітал” про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” грошових коштів в сумі 375170,36 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 7503,14 грн. покладаються на відповідача у справі – Публічне акціонерне товариство “Єнакієвський металургійний завод”, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.02.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 81-1, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Капітал” до Публічного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, 86429, Донецька обл., місто Єнакієве, просп. Металургів, буд. 9, код ЄДРПОУ 00191193, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Капітал”, 03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40, код ЄДРПОУ 38214484, грошові кошти в сумі 375170 (триста сімдесят п’ять тисяч сто сімдесят) грн. 36 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 7503 (сім тисяч п’ятсот три) грн. 41 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено – 02.03.2015 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.