Постанова № 43139539, 06.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2015 р. Справа № 804/1558/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.

за участю

прокурора Масенко А.О.,

представника позивача Постольник О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веесві - Маинобудівний завод» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

20.01.15 року прокурор м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веесві -Маинобудівний завод» про стягнення коштів у розмірі 426 742,31 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Веесві -Маинобудівний завод» має заборгованість з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), яка утворилася внаслідок несплати Товариством самостійно нарахованих податкових зобов'язань визначених на підставі поданої до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю за 2014 рік від 18.02.2014 року № 1400003379 за період квітень-листопад 2014 року у розмірі 404409,36 грн., щомісячний платіж складає 50551,17 грн., пеня складає 22332,95 грн. У добровільному порядку заборгованість у розмірі 426742,31 грн. не сплачена, тому податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, згідно поштового повідомлення судова повістка вручена уповноваженій особі відповідача 27.01.2015 року (а.с. 23). Подав до суду письмові заперечення, в яких визнає податковий борг з орендної плати за землю (а.с. 27-29).

06.03.2015 року відповідачем до суду надано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 06.03.2015 року у зв'язку з неможливістю направлення представника в судове засідання. Поважність причини неявки суду не повідомлено.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.

У зв'язку із тим, що відповідачем не наведено поважності неявки в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Веесві -Маинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 31929927) знаходиться на обліку в Лівобережній обєднаній Державній податковій інспекції м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

17.02.14 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Веесві -Маинобудівний завод» до Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік № 1400003379 від 17.02.2014 року, згідно якої сума податкового зобов'язання по платежу «орендна плата за земельні ділянки» до сплати складає 606614,04 грн. на рік. Щомісячний платіж по вказаним деклараціям складає 50551,17 грн. (а.с. 13-14).

Зазначені дії відповідача узгоджуються з вимогами розділу ХІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України). Між тим, відповідачем щомісячні платежі зі сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності не сплачувались внаслідок чого у підприємства виникла сума податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи відповідачем по декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік № 140000379 від 17.02.2014 року по сплаті податкового зобов'язання за період квітень-листопад 2014 року у розмірі 404409,36 грн., не виконані.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI.

Розділ ХІІІ Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо плати за землю та орендної плати за землі державної або комунальної власності.

Відповідно п. 285.1. ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкові зобов'язання щодо сплати за землю, визначених у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за поточний рік, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем податкового (звітнього) місяця.

Згідно зі ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, . Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст. 285-287 цього розділу.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідачем у встановлені ст. 287 ПК України строки самостійно нараховані суми податкових зобов'язань з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у розмірі 14446,08 грн. не сплачені, що призвело до виникнення податкового боргу.

Згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня автоматично нараховується на суму податкового боргу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання.

Ні підставі вказаної вимоги, відповідачу нарахована пеня в розмірі 22332,95 грн.

Таким чином, сума належного до сплати податкового боргу з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік складає 426 742,31 грн., із них 404409,36 грн. - основний платіж, 22332,95 грн. - пеня.

Доказів оплати відповідачем сум грошових зобов'язань у розмірі 426 742,31 грн. не надано.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до п.54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до

бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріли справи, вимога форми «Ю» № 929 від 31.08.2012 року на суму 43391,01 грн., вручена уповноваженій особі відповідача 17.09.2012 року. (а.с. 12).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 (далі - Порядок).

Доказів оскарження податкової вимоги позивача відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

З огляду на те, що заборгованість платника податку не погашена у встановленому законом порядку, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веесві - Маинобудівний завод» про стягнення заборгованості у розмірі 426 742,31 грн. - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Веесві - Маинобудівний завод» (49051, м.Дніпропетровськ, вул.Курсантська, буд. 3, код ЄДРПОУ 31929927) на користь державного бюджету України податковий борг з оренди плати за землю у розмірі 426 742,31 грн. (чотириста двадцять шість тисяч сімсот сорок дві грн. 31 коп.) на р/р згідно з бюджетною класифікацією в рахунок погашення податкового боргу.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева