Постанова № 43137573, 17.03.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/643/15-п Головуючий у 1 інстанції Кузьмін М. В. Провадження № 33/795/56/2015 Категорія - КУпАП

П О С Т А Н О В А

17 березня 2015 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, житель АДРЕСА_1, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, освіта середня, працює водієм в ПП «Торнадо-люкс», раніше притягувався до адміністративної відповідальності 17.11.2014 року за ч.1 ст.164 КУпАП - штраф 340 грн.,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.164 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1700 грн. без конфіскації транспортного засобу.

Місцевим судом встановлено, що згідно постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2014 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП. Після цього, 26 грудня 2014 року, о 18.05 год., в м. Чернігові по проспекту Перемоги, 6, навпроти будівлі Чернігівської митниці та при в'їзді до залізничного вокзалу, ОСОБА_1 проводив господарську діяльність без дозволів органів місцевого самоврядування, паспорту маршруту, списку пасажирів, а саме: здійснював перевезення пасажирів на транспортному засобі марки „Мерседес 313", д.н.з. НОМЕР_1, по маршруту «Новгород-Сіверський - Чернігів», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.164 КУпАП.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, та закрити провадження в справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги вказує, що він є найманим працівником і виконував лише свої трудові обов'язки, господарською діяльністю не займається. Зазначив, що усі необхідні документи під час зупинки транспортного засобу були у нього в наявності, проте ніяких документів у нього посадова особа УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області не вимагала пред'явити.

Дослідивши апеляційну скаргу; заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити з наведених вище підстав; перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга не може бути задоволена, виходячи з наступного.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за ч.2 ст.164 КУпАП наступає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 свою провину в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП, не визнав та пояснив, що 26 грудня 2014 року, по проспекту Перемоги в м. Чернігові, навпроти будівлі Чернігівської митниці його зупинили працівники ДАІ, перевірили посвідчення водія та технічний паспорт на транспортний засіб і відпустили. Через короткий проміжок часу знову наздогнали та зупинили його ті ж самі працівники ДАІ, але вже з працівниками УДСБЕЗ. При цьому ніяких документів вони не вимагали надати. Пасажирів на той момент вже не було, вони вийшли з автобуса раніше навпроти супермаркету «Квартал» поблизу Привокзального ринку. Про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 дізнався, коли отримав повістку про виклик до суду. Зазначив, що він працює водієм ПП «Торнадо-люкс», тобто є найманим працівником, а тому ніяким чином не уповноважений представляти інтереси свого роботодавця. Вказане підприємство здійснює нерегулярні пасажирські перевезення. Групу пасажирів збирає ФОП ОСОБА_3, а він отримує перед рейсом лише список пасажирів та вказівку, де кого з них забрати.

Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_3 пояснив, що він є фізичною особою-підприємцем та займається господарською діяльністю, пов'язаною з нерегулярними перевезеннями пасажирів. На підставі відповідного договору співпрацює з ПП «Торнадо-люкс». Його діяльність полягає у створенні та розповсюдженні реклами щодо пасажирських перевезень. Також він підбирає пасажирів для поїздки, складає списки пасажирів та надає їх водієві маршрутки, а також збирає гроші за проїзд та видає квитки пасажирам. ОСОБА_1 являється водієм ПП «Торнадо-люкс», пасажирів він не підбирає, гроші за проїзд з них не бере.

Свідок ОСОБА_4, допитаний в апеляційному суді, пояснив, що здає свої транспортні засоби в оренду ПП «Торнадо-люкс» для перевезення пасажирів. Підтвердив, що ОСОБА_1 працює водієм ПП «Торнадо-люкс». Також зазначив, що був безпосереднім свідком зупинки ОСОБА_1 працівниками ДАІ та УДСБЕЗ. В його присутності протокол про адміністративне правопорушення не складався, сторонніх осіб при цьому також не було. Пасажирів в автобусі не було.

У судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_5 пояснив, що він є директором ПП «Торнадо-люкс», яке зареєстроване у встановленому порядку та має ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів. У нього в оренді перебуває близько 20 транспортних засобів, якими здійснюються нерегулярні пасажирські перевезення. ОСОБА_1 працює водієм у даному підприємстві. За його дорученням ОСОБА_1 здійснює перевезення пасажирів відповідно до договору, укладеного із замовником. Зазначив, що згідно посадової інструкції водія ПП «Торнадо-люкс», водій має право збирати гроші з пасажирів, а після рейсу зобов'язаний здати отримані кошти до бухгалтерії підприємства. Вважає, що водій ОСОБА_1 не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 КУпАП, так як у даному випадку суб'єктом відповідальності може бути лише посадова особа підприємства.

У той же час, допитаний в апеляційному суді свідок ОСОБА_6 пояснив, що він працює на посаді оперуповноваженого УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області. В його посадові обов'язки входить, зокрема, перевірка дотримання перевізниками законодавства в сфері пасажирських перевезень. Безпосередньо ним 26 грудня 2014 року було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 Зазначив, що причиною зупинки ОСОБА_1 та складання відносно нього протоколу стала висадка ним пасажирів біля магазину «Квартал», які в свою чергу пояснили, що приїхали з напрямку м. Новгород-Сіверський, гроші за проїзд віддавали водію, але квитків за проїзд їм не надали. Пояснив, що коли він разом з працівниками ДАІ підійшов до ОСОБА_1 та повідомив, що відносно нього буде складатись протокол, останній почав поводити себе зухвало, сказав, що нічого підписувати та пояснювати не буде, жодних документів, окрім посвідчення водія не надав, а потів взагалі зачинився в автобусі. Під час складання протоколу були присутні свідки. Оскільки ОСОБА_1 відмовився спілкуватися з працівниками міліції, копія протоколу йому вручена не була, вона знаходиться в другому примірнику матеріалів справи.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що 26.12.2014 року йому та його товаришу ОСОБА_8 необхідно було доїхати до м. Чернігова. Навпроти автостанції в м. Новгород-Сіверський вони сіли в автобус «Мерседес» білого кольору. Гроші за проїзд в сумі 50 грн. кожний віддали водію, квитки він їм не видавав. У м. Чернігові ОСОБА_7 вийшов поблизу супермаркету «Квартал», до нього підійшов працівник міліції та запитав кому віддавали гроші за проїзд та чи видали йому квиток. З даного приводу він надав письмові пояснення. Крім того зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складався в його присутності, водій в цей час знаходився в автобусі.

Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що 26 грудня 2014 року, у вечірній час, до нього підійшли працівники міліції та запропонували бути понятим, оскільки водій автобуса, відносно якого було складено протокол про адміністративне правопорушення, від підпису в протоколі та надання пояснень відмовився. Неодноразово будучи понятим, він одразу погодився. Зазначив, що протокол складався в його присутності. Водія він не бачив, оскільки той був у автобусі.

Із перевірених у судовому засіданні апеляційного суду письмових пояснень свідка ОСОБА_8 слідує, що 26.12.2014 року в м. Новгород-Сіверський він разом з ОСОБА_7 сіли в автобус «Мерседес» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1. За проїзд до м. Чернігова заплатив водію 50 грн., при цьому водій квитка за проїзд не видав. Також пояснив, що під час руху водій підбирав у населених пунктах пасажирів, які сплачували йому гроші за проїзд. Маршрутка була повністю заповнена пасажирами, люди навіть стояли (а.с.2).

Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_10, останній підтвердив, що був запрошений працівниками УДСБЕЗ бути присутніми в якості понятого при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, так як останній відмовився його підписувати та давати будь-які пояснення, і він це засвідчив своїм підписом (а.с.4).

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ЧН № 0534693 вбачається, що ОСОБА_1, будучи 17.11.2014 року притягнутим Деснянським районним судом м. Чернігова до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, 26 грудня 2014 року, о 18.05 год., по проспекту Перемоги, 6 у м. Чернігові, навпроти будівлі Чернігівської митниці та при в'їзді до залізничного вокзалу, проводив господарську діяльність без дозволів органів місцевого самоврядування, паспорту маршруту, списку пасажирів, а саме: здійснював перевезення пасажирів на транспортному засобі марки „Мерседес 313", д.н.з. НОМЕР_1, по маршруту «Новгород-Сіверський - Чернігів», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.164 КУпАП.

Даний протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій і є одним із джерел доказів, відповідно до положень ст.251 КУпАП.

Також, з даного протоколу про адміністративне правопорушення від 26 грудня 2015 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу та дачі будь-яких пояснень у присутності двох понятих (а.с.1).

Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.

З огляду на зазначене, слід визнати, що доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 з приводу порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права при постановлення рішення, є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання останнього уникнути встановленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у межах санкції ч.2 ст.164 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. При визначенні виду та міри стягнення було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.164 КУпАП - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя В. М. Заболотний