Вирок № 4313717, 26.12.2008, Тростянецький районний суд Сумської області

26 грудня 2008 року Тростянецький районний суд Сумської області

В складі: головуючої судді - Литовченко Н.О.

при секретарі - Підопригора В.В.

з участю прокурора - Шаповал О.Т.

адвокатів - ОСОБА_2, ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тростянець кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Тростянець Сумської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.153, ч.2 ст.152 КК України,

В С Т А Н О В И В :

12 листопада 2007 року приблизно о 18год.15хв. в м.Тростянець по вул.Горького в парку біля Вознесенської церкви ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з погрозами застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я, вчинив відкрите викрадення у ОСОБА_4 мобільного телефону «Моторола Л2» вартістю 500грн., чим потерпілій було завдано майнової шкоди.

Окрім того, 12 лютого 2008 року приблизно о 19год.30хв. в м.Тростянець по вул.Гришина біля локомотивного депо ст.Смородино ОСОБА_1 на ґрунтовій доріжці між адміністративними будівлями депо перестрів ОСОБА_5, яка поверталася додому, та маючи умисел на задоволення своєї статевої пристрасті, із застосуванням насильства та погроз застосування насильства, заштовхав її в безлюдне місце за кут будівлі та поставивши її на коліна, оголив свій статевий член, та тримаючи ОСОБА_5 за обличчя та щелепи, відкрив їй рота та насильно вчинив задоволення своєї статевої пристрасті неприродним орально-генітальним способом. Не зупинившись на вчиненому, продовжуючи свій злочинний намір на задоволення статевої пристрасті, ОСОБА_1 наказав ОСОБА_5 розвернутись до нього спиною, та продовжуючи застосовувати фізичне насильство та погрози його застосування, тримаючи та притискаючи ОСОБА_5 до стіни будівлі, насильно вступив з нею в статеві зносини, тобто вчинив зґвалтування.

Після вчинення зґвалтування ОСОБА_5, ОСОБА_1 Ю.В. відкрито викрав належний їй мобільний телефон «Нокіа 6131» вартістю 950грн., чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди.

Окрім того, 10 березня 2008 року приблизно о 19год.30хв. в м.Тростянець по вул.Горького біля спортивного залу «Локомотив» ОСОБА_1 з корисливою метою, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я та погрози застосування такого насильства, відкрито викрав у ОСОБА_6 жіночу сумку вартістю 75грн., в якій знаходився гаманець вартістю 35грн. з грошима в сумі 75грн., жіноча косметика на загальну заявлену суму 150грн., чим потерпілій було завдано майнової шкоди на суму 335грн.

Факт вчинення злочинів підтверджується слідуючими доказами:

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 вину свою у вчиненому визнав частково та пояснив, що дійсно в вечірній час коли їхав на велосипеді додому на узбіччі побачив дівчину, яка йому кивнула. Він зупинився, взявся рукою за її сумку та спитав, що вона хотіла. Дівчина відійшла та почала кричати, а сумка залишилася у нього. Він зателефонував їй та повернув всі речі, окрім грошей, після чого його затримала міліція. ОСОБА_5 він не знає взагалі, телефон «Моторола» він купив на радіоринку в м.Харків, а телефон «Нокіа» йому подарував дядько.

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_5 пояснила, що 12.02.2008року десь о 19-30год. поверталася з роботи додому та після переходу через залізничну колію їй назустріч вискочив високий хлопець, пройшов повз неї та ззаду схопив її за голову, затулив рота та спитав, чи є у неї телефон. Коли вона ствердно кивнула та протягнула йому свою сумочку, він сказав, що сумка йому не потрібна, а потрібна вона сама, потягнув її за будівлю та вчинив з нею насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним орально-генітальним способом, після чого зґвалтував її, забрав її мобільний телефон та пішов. При вчиненні зґвалтування він затуляв їй рота, душив, вдарив головою об стіну будівлі. Писати заяву в лікарні вона відмовилася, бо була в стресовому стані і боялася за своє життя, а коли взнала, що його затримали, звернулася до міліції з заявою про зґвалтування. ОСОБА_1 вона впізнала у світлі ліхтаря на місці вчинення злочину, так як вони навчалися в одній школі та жили на сусідніх вулицях, але не могла згадати його прізвище.

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_6 пояснила, що 10 березня, коли вона йшла з центру міста на вокзал, назустріч їй ішов хлопець, який вихопив у неї сумку та втік. Він не хапав її за шию, не погрожував зґвалтувати, рота не затуляв та не тягнув. Потім він їй зателефонував, запропонував зустрітися та повернути сумку, вона звернулася до міліції, і при їх зустрічі його затримали.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що в якості чергового лікаря була присутня на санпропускнику лікарні, коли туди звернулася за допомогою після зґвалтування потерпіла. При цьому ОСОБА_5 категорично відмовилася від написання заяви та огляду судмедексперта, була дуже знервована та збентежена та просила лише надати їй першу допомогу. Видимих ушкоджень у неї не було.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що надавала першу допомогу потерпілій ОСОБА_5 після її зґвалтування, а саме давала їй заспокійливе, викликала лікаря та повідомила міліцію.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що того вечора зустрічав дружину з роботи та чекав її біля магазину «Смородинка» разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10, коли на таксі приїхала Яна, почала кричати, що її зґвалтували та пограбували, він відвіз її до лікарні та викликав її батьків. У дружини була істерика, вона і зараз боїться виходити з дому, він її відводить та забирає з роботи, вночі вона погано спить.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що того вечора разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_10 пив пиво біля магазину «Смородинка», коли приїхала ОСОБА_5 та почала кричати, що її зґвалтували і пограбували, вона була в шоковому стані, падала. ОСОБА_8 повіз її до лікарні, а він з ОСОБА_10 пройшли на те місце, що вказала Яна, але нікого там не зустріли.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 дав аналогічні свідчення.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснив, що був викликаний до лікарні, коли туди звернулася ОСОБА_5 зі скаргою на зґвалтування, але заяву вона писати відмовилася, при цьому плакала, кричала, тобто у неї була істерика. Він організовував затримання ОСОБА_1 після того, як до відділу звернулася ОСОБА_6 з повідомленням про грабіж та спробу зґвалтування, при цьому ОСОБА_6 настоювала на тому, що нападник погрожував її зґвалтувати, і коли його затримали, обзивала його, кричала, а вже потім змінила свої покази. ОСОБА_1 писав явку з повинною в його присутності, йому ніхто не погрожував та не примушував до цього.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснила, що у складі слідчої групи виїжджала в лікарню після повідомлення про зґвалтування та пояснювала ОСОБА_5, що їй необхідно написати заяву, але вона категорично відмовилася, весь час кричала та плакала.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 дав аналогічні покази про стресовий стан потерпілої ОСОБА_5 після звернення її до лікарні та відмову написати заяву про злочин.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_4 після роботи повинна була передати їй документи і вона чекала її біля «Круглого двору», ОСОБА_4 спізнилася та пояснила, що біля церкви на неї напав молодий чоловік та відібрав телефон.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 пояснив, що в листопаді 2007 року до нього приїжджав син та привіз два телефони, один з яких він відразу подарував племіннику ОСОБА_1, марки подарованого телефону він не пам'ятає.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_16 пояснив, що в листопаді 2007 року його донька та підсудний їздили в Харків, де ОСОБА_1 придбав телефон та показував йому, коли заходив на залізничному вокзалі до нього попити чаю. Телефон, як йому здається, був «Нокіа».

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 пояснила, що 18 листопада 2007 року була річниця її стосунків з ОСОБА_1, та десь за тиждень до цього у вихідний день вона разом з підсудним була в Харкові та на радіоринку він придбав телефон «Моторола», який хотів подарувати їй до річниці. 12 лютого 2008 року ОСОБА_1 був ввечері у неї вдома, так як допомагав робити ремонт, але чим саме вона вирізнила цей день з поміж інших, вона пояснити не змогла. Вона також зазначила, що телефон «Нокіа» підсудному подарував дядько. Таким чином, зі слів свідків ОСОБА_16 телефон, що належить потерпілій ОСОБА_4, був придбаний підсудним як мінімум на день раніше, ніж його викрали у потерпілої, оскільки найближчі вихідні дні перед річницею стосунків ОСОБА_16 та ОСОБА_1 припадають саме на 10 та 11 листопада, а ОСОБА_4 була пограбована 12 листопада 2007 року, а телефон, який був викрадений у потерпілої ОСОБА_5 після зґвалтування 12 лютого 2008 року, був подарований підсудному його дядьком ще в листопаді 2007 року. За таких обставин суд не бере до уваги покази цих свідків та розцінює їх як допомогу підсудному уникнути відповідальності за вчинене.

Факт вчинення злочину підтверджується також матеріалами справи:

Згідно явки з повинною ОСОБА_1 власноруч вказує про викрадення ним трьох мобільних телефонів у жінок (т.2 а.с.15).

Будучи допитаним на попередньому слідстві з участю захисника в якості підозрюваного ОСОБА_1 також пояснював, що 10.03.2008 року повертався на велосипеді з парку, де просто гуляв та біля АЗС побачив дівчину, обігнав її та поїхав вперед, біля приміщення спортзалу залишив велосипед та коли дівчина проходила повз нього, закрив їй рукою рота, щоб не кричала, після чого вихватив сумку з її рук, дівчина вирвалася та втекла, для чого це зробив - не знає (т.2 а.с.25,26).

 Допитана на попередньому слідстві в якості потерпілої ОСОБА_4 пояснила, що 12.11.2007 року вона поверталася додому після роботи, маючи при собі в сумці службовий мобільний телефон «Моторола Л-2» та особистий телефон «Самсунг Х 480». В парку напроти входу до Білої церкви вона побачила худорлявого хлопця зростом приблизно 175-180см, який стояв, тримаючи велосипед впоперек алеї. Він перегородив їй прохід, а коли вона з ним порівнялася, схватив її за одяг, притягнув до себе та іншою рукою затулив рота, став їй погрожувати і наказав підняти сумку, яка випала у неї з рук, забрав її та почав в ній ритися, потім віддав їй та спитав, де мобільний телефон. Вона витягла з сумки перший телефон, який трапився та віддала йому, і він з велосипедом пішов вбік вулиці Горького. Викрадений телефон виявився «Моторола Л-2» (т.1 а.с.72).

Окрім того, ОСОБА_4 впізнала нападника по фотознімку з трьох світлин, пред'явлених їй для впізнання та при проведенні очної ставки з підсудним 07.05.2008 року пояснила, що ОСОБА_1 на неї напав, коли вона поверталася з роботи, при цьому він їй казав, що у нього є ніж, та якщо вона буде кричати, він її зґвалтує, затуляв їй рукою рота (т.1 а.с. 73,130-132).

Будучи опитаною 11 березня 2008 року потерпіла ОСОБА_6 пояснювала, що нападник пройшов повз неї, потім різко напав ззаду, схопив однією рукою за шию, а іншою прикрив рота, при цьому казав: «Тихо, тихо, не кричи, я буду тебе насилувати і тобі буде добре», він почав її тягнути з тротуару, розстібувати плащ, та вона вирвалась і втекла (т.1.а.с.12). Аналогічні покази ОСОБА_6 давала при допиті в якості потерпілої 11.03.2008року та під час проведення очної ставки з ОСОБА_1 13.03.2008року (т.1 а.с.64,70), змінивши свої покази в суді та при проведенні повторної очної ставки з підсудним 06.05.2008року. Суд при цьому бере за основу покази потерпілої ОСОБА_6, дані нею на досудовому слідстві 11.03.2008року та 13.03.2008року, оскільки їх підтвердив сам підсудний при проведенні очної ставки, лише зазначивши, що фразу «Тихо, тихо, не кричи, я буду тебе насилувати і тобі буде добре» він сказав жартома і насилувати її не збирався. Зміну показів потерпілою ОСОБА_6 суд розцінює як намагання пом'якшити участь підсудного з особистих мотивів. Окрім того, під час допиту в якості потерпілої ОСОБА_6 13.03.2008року також пояснювала, що перед затриманням підсудного, коли він передавав їй сумку, він пропонував їй піти на місце, де він нібито знайшов її сумку, і вони почали рухатися в цьому напрямку (т.1. а.с.65).

Як вбачається з заяви потерпілої ОСОБА_6, з якою вона звернулася до РВ УМВС 11.03.2008 року, вона повідомила про те, що 10.03.2008 року між 19-30 та 20-00год. на неї вчинив напад молодий чоловік, погрожував зґвалтуванням та відібрав сумочку (т.1 а.с.11).

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 11.03.2008 року, біля спортзалу «Локомотив» в м.Тростянець по вул.Горького на гілці біля каналізаційного колодязя виявлений поліетиленовий пакет з написом «Астера» (т.1 а.с.14-19), що належав потерпілій ОСОБА_6.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 12.11.2007 року, в місці, вказаному потерпілою ОСОБА_4, де у неї був викрадений телефон, виявлено слід взуття та слід прямокутної форми, характерний для відтиску жіночої сумки (т.1 а.с.32-36).

Як вбачається з протоколу пред'явлення особи для впізнання від 13.03.2008 року, потерпіла ОСОБА_6 вказала на ОСОБА_1 як на особу, яка скоїла на неї напад (т.1 а.с.68,69).

Як вбачається з протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілої ОСОБА_5, вона докладно розповіла та показала на місці, як було скоєно відносно неї злочин 12.02.2008 року (а.с.90-98).

Як вбачається з протоколу особистого огляду, 13.03.2008 року у ОСОБА_1 були вилучені з правої нижньої кишені куртки мобільний телефон «Нокіа» сріблястого кольору розкладний імеі НОМЕР_1, номер сім-карти НОМЕР_4, з правої кишені джинсів вилучений телефон «Моторола» сріблястого кольору імеі НОМЕР_2, номер сім-карти НОМЕР_3 (т.1 а.с.145), та проведено їх огляд (т.1 а.с.147-152).

Згідно рапорта о/у СУР Тростянецького РВУ МВС Жмурко Р.А., в ході перевірки з застосуванням УОТЗ УМВД було встановлено, що в мобільний телефон «Нокіа 6131», викрадений у ОСОБА_5 в 19-30год. 12.02.2008 року о 19-33год. була поміщена сім-карта НОМЕР_3 (т.1 а.с.218).

Як вбачається з висновку товарознавчої експертизи, залишкова вартість мобільного телефону «Моторола Л2», що належить ОСОБА_4, могла складати 500грн., залишкова вартість мобільного телефону «Нокіа 6131», що належить ОСОБА_5, могла складати 950грн. (т.1 а.с.183-187).

Згідно акту комплексної психолого-психіатричної експертизи досліджувана ситуація носила для ОСОБА_5 психотравмуючий характер, вона знаходилася в стані сильного страху, емоційної напруги, розгубленості. Вона намагалася виказувати посильний супротив, діючи в рамках ресурсів своєї особистості, який реалізовувався нею в пасивній формі та не могла виказувати більш активний супротив. Існує причинно-наслідковий зв'язок між подіями грабежу та зґвалтування ОСОБА_5 та її психічним станом на час обстеження (т.2 а.с.72-77).

При таких обставинах, проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненому доказана повністю, та його дії слід кваліфікувати за ст.186 ч.2 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечне для життя та здоров'я та з погрозами застосування такого насильства, вчинений повторно, за ст.153 ч.1 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства та погроз його застосування, за ст.152 ч.2 КК України, так як він вчинив зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства та погроз його застосування, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.153 КК України.

При визначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особу підсудного, який вину свою визнав частково лише по пограбуванню ОСОБА_6, характеризується позитивно, раніше не судимий, але в іншій частині обвинувачення вину не визнав, завдану шкоду не відшкодував, тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Пом'якшуючих та обтяжуючих вину підсудного обставин суд не вбачає.

Потерпілою ОСОБА_5 по справі заявлено цивільний позов про стягнення завданих злочином моральних збитків в сумі 34000грн. та за послуги адвоката по справі в сумі 6000грн. Суд вважає, що потерпілій злочином дійсно завдана моральна шкода, оскільки вона перенесла душевні страждання, змінився її звичний уклад життя, порушилися звичні життєві зв'язки, вона вимушена була лікуватися у лікаря-психіатра, що підтверджується наданими нею довідками, особистими поясненнями та поясненнями свідків. Разом з тим суд вважає заявлений потерпілою розмір моральної шкоди завеликим та вважає за необхідне стягнути з підсудного на її користь 20000грн., що буде достатньою сатисфакцією понесених нею моральних збитків. Матеріальні витрати потерпілої по оплаті юридичної допомоги не являються судовими витратами, їх відшкодування регулюються законодавством окремо, а тому слід рекомендувати їй звернутися за відшкодуванням цих витрат в порядку цивільного судочинства.

По справі маються витрати за проведення експертиз: трасологічної в сумі 600грн.96коп., товарознавчої в сумі 150грн.24коп., які необхідно стягнути з підсудного на користь НДЕКЦ та та перерахувати їх на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, код 25574892, р/р 35221004000389, МФО 837013, банк УДК в Сумській області.

По справі маються речові докази - мобільний телефон «Нокіа 6131», який зберігається в камері схову речових доказів Тростянецького РВ УМВС, який необхідно повернути ОСОБА_5 як їй належний; мобільний телефон «Моторола Л2», який зберігається в камері схову речових доказів Тростянецького РВ УМВС та який необхідно повернути ОСОБА_4 як такий, що перебував в її користуванні; шкіряне пальто, жіночу сумку та прикрасу до мобільного телефону, що перебувають під розпискою у ОСОБА_5, які необхідно залишити в її розпорядженні, як їй належні; жіночу сумку з особистими речами, що перебувають під розпискою ОСОБА_6, які необхідно залишити в її розпорядженні, як їй належне, поліетиленовий пакет, який зберігається в камері схову речових доказів Тростянецького РВ УМВС слід знищити; грошові кошти в сумі 115грн, що належали ОСОБА_1 слід звернути на відшкодування цивільного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.186 ч.2, ст.153 ч.1, с.152 ч.2 КК України і за цим законом призначити йому покарання за ст.186 ч.2 - 4 (чотири) роки позбавлення волі, за ст.153 ч.1 - 3 (три) роки позбавлення волі, за ст.152 ч.2 - 5 (п'ять) років позбавлення волі та на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначити до відбування ОСОБА_1 6 (шість) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу затримання з 13.03.2008 року.

В строк відбування покарання зарахувати час тримання під вартою з 13.03.2008 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити попередній - утримання під вартою.

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 20000 (двадцять тисяч) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області судові витрати за проведення експертиз: трасологічної в сумі 600грн.96коп., товарознавчої в сумі 150грн.24коп., перерахувати їх на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, код 25574892, р/р 35221004000389, МФО 837013, банк УДК в Сумській області.

Речові докази - мобільний телефон «Нокіа 6131», який зберігається в камері схову речових доказів Тростянецького РВ УМВС - повернути ОСОБА_5 як їй належний; мобільний телефон «Моторола Л2», який зберігається в камері схову речових доказів Тростянецького РВ УМВС - повернути ОСОБА_4 як такий, що перебував в її користуванні; шкіряне пальто, жіночу сумку та прикрасу до мобільного телефону, що перебувають під розпискою у ОСОБА_5 - залишити в її розпорядженні, як їй належні; жіночу сумку з особистими речами, що перебувають під розпискою ОСОБА_6 - залишити в її розпорядженні, як їй належне, поліетиленовий пакет, який зберігається в камері схову речових доказів Тростянецького РВ УМВС - знищити; грошові кошти в сумі 115грн, що належали ОСОБА_1 - звернути на відшкодування цивільного позову.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд протягом 15 діб з дня проголошення, а для засудженого, який утримується під вартою - з часу отримання копії вироку.

Суддя підпис

ВІРНО: суддя

Тростянецького райсуду Н.О.Литовченко