Рішення № 43133134, 10.03.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1803/15

Справа №754/1576/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2015 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

при секретарі Щедріковій В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі по тексту ПАТ «Укргазвидобування») про стягнення заробітної плати і відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що більше 15 років пропрацювала на посадах старшого, провідного інженера та головного фахівця сектора кошторисів відділу організації будівництва та комплектації об'єктів управління капітального будівництва департаменту матеріально-технічного забезпечення та капітального будівництва. 19.12.2013 року позивача було звільнено, у зв'язку зі скороченням штату працівників. Оскільки, законодавством передбачено обов'язок ПАТ «Укргазвидобування» в день звільнення виплатити всі грошові кошти, що належать позивачу, а відповідач до теперішнього часу не провів розрахунок з ОСОБА_1, остання була змушена звернутися до суду.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по зарплаті в сумі 36839,01 грн та моральну шкоду в сумі 4000,00 грн.

В судовому засіданні позивач просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та пояснила, що невиплата відповідачем належних їй при звільненні грошових коштів порушило не тільки її права визначенні чинним законодавством, а й завдало їй значних моральних страждань, оскільки позивачка має більше як 31 ріку безперервного стажу в газовій промисловості і є кваліфікованим спеціалістом. Враховуючи, що п. 2.6 Галузевої угоди передбачено, що працівникам, вивільненим у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією підприємства, скороченням чисельності чи штату працівників, крім вихідної допомоги, передбаченої чинним законодавством, за рахунок коштів підприємства виплачується допомога, що встановлюється колективним договором, залежно від загального стажу роботи на підприємствах галузі, але не менше: жінкам зі стражем роботи понад 12 років - тримісячного середнього заробітку.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та просила застосувати строк позовної давності, оскільки дана виплата при звільненні є вихідною допомогою, а не заробітною платою.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали позовної заяви та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до копії трудової книжки від 26.08.1982 року, ОСОБА_1 була переведена до Дочірньої компанії «Укргазвидобування» (а.с.9).

На підставі наказу від 19.12.2013 року №107-к, ОСОБА_1 звільнено у зв'язку із скороченням штату працівників та відмовою від переведення на іншу роботу (а.с.12), про що зазначено в трудовій книжці (10).

Відповідно до наказу від 19.12.2013 року №107-к, Департамент бухгалтерського обліку та звітності ПАТ «Укргазвидобування» зобов'язано виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку та компенсацію за 81 календарний день невикористаної щорічної відпустки (а.с.12).

Судом встановлено, що зазначену в наказі виплату позивач не отримала.

Середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 відповідно до довідки №13-1/26 від 23.02.2015 року, виданою ПАТ «Укргазвидобування», становить 12279,67 грн (а.с.61).

Аналізуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

В судовому засіданні позивачка посилалася на те, що 28.12.2011 року була підписана Галузева угода та зареєстрована в Міністерстві соціальної політики України 19.01.2012 року за №572/0/14-12/18, яка є нормативним актом. Її положення діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. На момент підписання та реєстрації Галузевої угоди, ПАТ «Укргазвидобування» було дочірньою компанією «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», який є стороною Галузевої угоди. У 2012 році ДК «Укргазвидобування» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 року №360-р реорганізовано шляхом перетворення в ПАТ «Укргазвидобування» управління корпоративними правами ПАТ «Укргазвидобування» здійснює НАК «Нафтогаз Україна» за погодженням з Міненерговугілля. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи, тобто ПАТ «Укргазвидобування» повинно виконувати всі договірні зобов'язання, взяті на себе ДК «Укргазвидобування», в тому числі і умови Галузевої угоди та колективного договору ДК «Укргазвидобування».

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України листом від 23.12.2013 року №2/14-4993 підтвердило, що положення Галузевої угоди є обов'язковими для виконання Публічними акціонерними товариствами, які на момент підписання цієї угоди були дочірніми компаніями, зокрема і ПАТ «Укргазвидобування» (а.с.29).

27.01.2014 року відповідно до припису №26-10-28/75-28 Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві було встановлено порушення ПАТ «Укргазвидобування» вимог ч. 4 ст. 97 та ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

20.03.2014 року Постановою Окружного адміністративним судом м. Києва в задоволенні адміністративного позову ПАТ «Укргазвидобування» до Територіальної державної інспекції праці у м. Києві про визнання протиправним та скасування припису №26-10-28/75-28 від 27.01.2014 року - відмовлено (а.с.32-35).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 року Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2014 року залишено без змін (а.с.36-39).

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України, передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе поновити позивачу строки звернення до суду, оскільки остання сподівалась на добровільне вирішення даного питання після винесення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду.

Оскільки, відповідач не провів з позивачем повний розрахунок в день звільнення, суд вважає, що необхідно стягнути з ПАТ «Укргазвидобування» на користь ОСОБА_1 заборгованість по зарплаті в сумі 36839,01 грн.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд, вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України, передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізувати, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позивач не надала суду доказів, які б підтверджували, завдання моральних страждань на суму 4000,00 грн, а тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не обґрунтованими та такими, що не підлягають за доволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України,суд -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (Ідентифікаційний код 30019775) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 36839 грн. 01 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (ІН 30019775) на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий