Ухвала суду № 43130507, 17.03.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/5215/14 Головуючий у 1-й інстанції: Рогожина А.В.

Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

У Х В А Л А

17 березня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Кочеткової І.В .,

При секретарі: Книш С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали апеляційного суду від 18 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: БТІ м. Костянтинівки про поділ спільного майна подружжя, реальний розподіл житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та встановлення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом, який в ході розгляду справи доповнював і уточнював. Зазначав, що з червня 2007 року по серпень 2012 року сторони перебували у шлюбі, в період якого за спільні кошти здійснили реконструкцію і ремонт належного відповідачеві на праві особистої власності житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1. Зокрема, сторони здійснили повну заміну даху житлового будинку і веранди, облаштування ганку, ремонт стелі і підлоги на веранді, у ванній кімнаті, переобладнання і добудову гаражу, прибудову двох сараїв, навісу, будівництво кухні і кабінету-спальні з льохом, облаштування свердловини і системи водопостачання, теплиць, вольєру, компостних ям, тощо, а всього було виконано робіт на суму 137 885 грн. Посилаючись на те, що внаслідок спільних грошових витрат будинок, що належав колишній дружині, істотно збільшився у своїй вартості, просив на підставі ст. 60 СК України визнати поліпшення у житловому будинку спільною сумісною власністю сторін і виділити йому на належну йому частку у спільному майні подружжя в натурі прибудову кухні, кабінет-спальню, гараж, цегляний туалет, систему водопроводу, а також встановити порядок користування земельною ділянкою.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 9 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 18 грудня 2014 року, ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовлено.

10 березня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про роз'яснення ухвали апеляційного суду. Зокрема, заявник просив пояснити, що являлося предметом судового спору і надати правове обґрунтування ухваленого судом рішення з посиланням на конкретну норму закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 18.12.2009р. "Про судове рішення у цивільній справі" передбачено, що відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Ухвалюючи рішення про відхилення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при вирішенні спору судом першої інстанції дана належна оцінка всім зібраним у справі доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зміст статті 221 ЦПК вказує на те, що роз'ясненню підлягає рішення, яке має виконуватись як у добровільному порядку, так і примусово. Головною підставою для подання заяви про роз'яснення рішення суду є його незрозумілість, що ускладнює виконання рішення.

Враховуючи наведене, постановлена апеляційним судом Запорізької області ухвала від 18 грудня 2014 року не може бути визнана об'єктом роз'яснення відповідно до положень ст. 221 ЦПК України, оскільки зазначена ухвала примусовому виконанню не підлягає.

Керуючись ст. 221 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити ОСОБА_2 про роз'ясненні ухвали апеляційного суду від 18 грудня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: