Ухвала суду № 43129864, 12.03.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 638/1733/15-ц Головуючий 1-ї інстанції - Подус Г.С.

Провадження № 22-ц/790/2512/15 Доповідач - Трішкова І.Ю.

Категорія: відшкодування шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді: Трішкової І.Ю.,

суддів: Крилової Т.Г., Пилипчук Н.П.,

при секретарі: Гребенщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2015 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУПФ України в Харківської області про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, -

встановила:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2013 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії та здійснити виплату недоплаченої пенсії за період з 01.12.2012 року по день проведення перерахунку та виплачувати пенсію з урахуванням підвищення. Посилаючись на те, що неправомірними діями відповідачів, які полягають у невиконання вищевказаних судових рішень, йому завдано матеріальної та моральної шкоди, ОСОБА_1 просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Харківській області належні йому кошти у сумі 6435,44 грн. та моральну шкоду у сумі 65772 грн. шляхом безпосереднього списання вказаної суми з Єдиного казначейського рахунку.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2015 року відмовлено у відкритті провадження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що спір, який виник між сторонами у справі, має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки зі змісту позову випливає питання щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, порядок розгляду якого визначено ст. 267 КАС України.

Проте погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтями 2, 17 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів суб'єктів права у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними владних управлінських функцій; компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, який виник між конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у правовідносинах, які передбачають владний вплив уповноваженого законом одного (суб'єкта владних повноважень) на поведінку іншого (підпорядкованого) суб'єкта, які відповідно до законодавства зобов'язані виконувати його вимоги та приписи.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органами державної влади, органам місцевого самоврядування, їхньою посадовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно й прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи адміністративного судочинства є одночасно: суб'єктивний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Спір у справі, що розглядається, не стосується захисту прав, свобод і інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язаний із відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, спричиненою, на думку позивача, невиконанням судових рішень, а тому має розглядатися судом за правилами цивільного судочинства.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 лютого скасувати і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала судової колегії набирає чинності негайно і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому розгляду.

Головуючий

Судді