Вирок № 43129426, 17.03.2015, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Горчакова О. І..

Справа № 644/1081/15-к

Провадження № 1-кп/644/250/15

17.03.2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

за участю:

секретаря судових засідань - Купченко Р.В.,

прокурора - Калмикова О. А.

обвинувачених - ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

потерпілого - ОСОБА_4 і його законного представника -

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду міста Харкова у м. Харкові матеріал кримінального провадження № 12015220530000068, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2015 року, що надійшов від прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова, щодо громадянина:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого міста Харкова, громадянина України, освіта середня, студента 3-го курсу денної форми навчання Харківського автодорожного технікуму, не одруженого, військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресом: АДРЕСА_1, не судимого;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженого міста Харкова, громадянина України, освіта середня, не одруженого, проживаючого без реєстрації за адресом: АДРЕСА_2

за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

встановив:

В ніч з 02 січня 2015 року на 03 січня 2015 року, близько 00 годин 00 хвилин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, знаходячись біля під'їзду №1 АДРЕСА_5 в м. Харкові, діючи за попередньою змовою в групі між собою, із корисливим мотивом, маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, дочекавшись коли ОСОБА_4, 1998 року, повертався додому - нанесли обоє почерзі та одночасно, удари ногами по голові та тулубу, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді синця на голові. Ці тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-С/15 від 21.01.2015 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. Відкрито заволоділи мобільним телефоном «IPhone 4S», що належить гр. ОСОБА_4, вартістю 3000 грн., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 426 від 15.01.2015 року, який знаходився у правій кишені джинсів ОСОБА_4

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з місця злочину зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив факт і обставини вчинення правопорушення, не заперечував визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оспорюються. Просив суд суворо не карати та у судовому засіданні попросив у потерпілого пробачення.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив факт і обставини вчинення правопорушення, не заперечував визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оспорюються. У вчиненому щиросердно розкаявся, просив суд не позбавляти волі та у судовому засіданні попросив у потерпілого пробачення.

Враховуючи показання підсудних, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість вподальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним. Суд обмежив їх дослідження допитом підсудних та дослідженням даних, які характеризують їх особу.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає що вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні доведена.

Дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинувачених, обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили тяжкий злочин.

Дослідженням особи ОСОБА_2 установлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, уроджений міста Харкова, громадянин України, освіта середня, студент 3-го курсу денної форми навчання Харківського автодорожного технікуму, не одружений, військовозобов'язаний, зареєстрований та проживає за адресом: АДРЕСА_1, не судимий (а.с.65-68).

Дослідженням особи ОСОБА_3, установлено, що він народився 17 серпня 1989 року, уроджений міста Харкова, громадянин України, освіта середня, не одружений, на обліку у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, в Центрі зайнятості - на обліку не перебуває, проживаючий без реєстрації за адресом: АДРЕСА_3 зареєстрований за адресом: АДРЕСА_4 (а.с. 42-45,69-72).

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченим, суд визнає щиросердне розкаяння в скоєному, а також сприяння у розкритті злочину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим, судом не установлено.

Суд приходить вважає, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченим не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинувачених ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Підстав для застосування обвинуваченому ст. 69-1 КК України - не вбачається.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправити підсудних та запобігти злочинній діяльності можливо без фактичної ізоляції їх від суспільства, в зв'язку з чим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають бути засуджені за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 75 КК України - звільнити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України (а.с. 74).

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід обвинуваченим обирався (особисте зобов'язання).

Відповідно до вимог ст.124 КПК України зі ОСОБА_2, ОСОБА_3 необхідно стягнути в рівних долях процесуальні витрати, які пов'язані з проведенням у справі експертизи у розмірі 196 грн. 80 коп. ( а.с.73).

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання у вигляді 3 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (три) роки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 обирався (особисте зобов'язання).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання у вигляді 3 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (три) роки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 обирався (особисте зобов'язання).

Стягнути із засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в рівних долях процесуальні витрати, які пов'язані з проведенням у справі судово-товарознавчої експертизи № 426 від 15.01.2015 року, у розмірі 196 грн. 80 коп.

Речові докази, а саме:

- мобільний телефон «IPhone 4S», який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4, після набрання вироком законної сили слід залишити його власнику - ОСОБА_4.

- документи кримінального провадження № 12015220530000068 від 24 січня 2015 року, залишити у матеріалах кримінального судового провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя: О. І. Горчакова