Рішення № 43128134, 12.03.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5152/14-ц

Пр. № 2/638/3615/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ЛОСЄВОЇ Д.А.

при секретарі - ВОРОНІНІ Д.Г.

за участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: Харківський філіал ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», реєстраційна служба Харківського міського Управління юстиції про визнання права власності в порядку спадкування, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, Десята Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом ,

встановив:

03.04.2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування на 1/6 частину гаража №1218, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на 1/6 частину гаража №1223, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; на 1/6 частину автомобілю «DAEWOO-TICO», 1997 р.в., держ.н.з. НОМЕР_1; на 4/6 частин грошових коштів, що зберігаються на банківських рахунках, відкритих на ім'я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6 в Харківському філіалі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

У ході розгляду справи Позивачка уточнила свої позовні вимоги і просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/6 частину гаража №1218, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на 1/6 частину гаража №1223, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; на 1/6 частину автомобілю «DAEWOO-TICO», 1997 р.в., держ.н.з. НОМЕР_1; на 4/6 частин грошових коштів з відсотками, що зберігаються на банківських рахунках, відкритих на ім'я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6 в Харківському філіалі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНКУ»: на депозитному рахунку НОМЕР_2 у сумі 4748,27 євро та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 25000708122193 від 27.10.2009 г.); на депозитному рахунку НОМЕР_3 у сумі 2493,42 дол. США та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 25000708241022 від 05.11.2009 р.); на депозитному рахунку НОМЕР_4 у сумі 697,71 дол. США та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 47000708241023 від 05.11.2009 р.); на депозитному рахунку НОМЕР_5 у сумі 1223,04 євро та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 47000708241424 від 05.11.2009 р.); на депозитному рахунку НОМЕР_6 у сумі 60543,52 грн. та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 25000720975613 від 28.10.2011 р.); на депозитному рахунку НОМЕР_7 у сумі 11376,32 грн. та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 26000722026897 від 08.12.2011 р.); на зарплатному картковому рахунку НОМЕР_8 суму у розмірі 1829,89 грн.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що, в період часу з 30.07.1999 р. по 15.05.2012 р. знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6. В травні 2012 р. шлюб було розірвано (актовий запис №93 від 15.05.2012 р.).

Як стверджує позивачка у позовній заяві, розірвання шлюбу насправді було фіктивним, про що свідчить те, що вони і після фіктивного розірвання шлюбу в органах РАГСу зберегли свої шлюбні стосунки, тобто сімейний союз чоловіка та жінки.

У підтвердження фіктивності розірвання шлюбу, вона вказує на наступні обставини, що разом з ОСОБА_6 після розірвання шлюбу мешкала на дачі, вела з ним спільне господарство (ремонтували разом паркан, займались садівництвом, приготуванням їжі, консервації для спільного вживання), мала спільний бюджет, забезпечуючи ведення спільного господарства, та вона і ОСОБА_6 виконували взаємні права та обов'язки (вона придбала та приносила ліки, робила необхідні медичні процедури, ОСОБА_6 у період і після розірвання шлюбу допомагав їй у супроводі її літньої та хворої матері до лікарів, при цьому ОСОБА_6 використовував автомобіль, який належав йому та позивачці на праві спільної сумісної власності як майно, набуте подружжям в період шлюбу).

В серпні 2012 р. ОСОБА_6 помер. Весь час с травня 2012 р. до моменту смерті, так само і в момент смерті він знаходився разом з нею на дачі.

Крім того, позивачка стверджує, що вона організовувала похорон, поминки та особисто сплачувала ритуальні послуги, що підтверджується відповідною квитанцією. Також ці обставини можуть бути підтверджені показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Також, ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_6 мав намір отримати банківський кредит з метою фінансування винахідницької діяльності, якою він займався. Розірвання шлюбу було потрібно, як вважало подружжя, для виключення можливості покладання на позивачку відповідальності за цим кредитом, як одного з подружжя. З цією ж метою ОСОБА_6 знявся з реєстрації за місцем їх сумісного проживання, оскільки вважав, що за цією адресою можуть бути проведені дії, пов'язані з кредитом, що завдасть позивачці психічних стражданнь.

З огляду на ці обставини, ОСОБА_1, вважає, що є всі юридичні підстави для визнання розірвання шлюбу між нею та померлим ОСОБА_6, передбачені ст.108 СК України, а саме: вони продовжували проживати однією родиною, в них був відсутній намір припинити шлюбні відносини.

15.04.2014 року ОСОБА_11 подав зустрічний позов, в якому просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування на 1\2 частину гаражу №1218, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на 1/2 частину гаражу №1223, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; на 1/2 частину автомобілю «DAEWOO-TICO», 1997 р.в., держ.н.з. НОМЕР_1; на 1/2 частину грошових коштів з відсотками, що зберігаються на банківських рахунках, відкритих на ім'я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6 в Харківському філіалі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНКУ»: на депозитному рахунку НОМЕР_2 у сумі 4748,27 євро та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 25000708122193 від 27.10.2009 г.); на депозитному рахунку НОМЕР_3 у сумі 2493,42 дол. США та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 25000708241022 від 05.11.2009 р.); на депозитному рахунку НОМЕР_4 у сумі 697,71 дол. США та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 47000708241023 від 05.11.2009 р.); на депозитному рахунку НОМЕР_5 у сумі 1223,04 євро та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 47000708241424 від 05.11.2009 р.); на депозитному рахунку НОМЕР_6 у сумі 60543,52 грн. та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 25000720975613 від 28.10.2011 р.); на депозитному рахунку НОМЕР_7 у сумі 11376,32 грн. та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 26000722026897 від 08.12.2011 р.); на зарплатному картковому рахунку НОМЕР_8; на зарплатному картковому рахунку №4627087677088223.

Свої позовні вимоги ОСОБА_11 обґрунтовує наступним. Він та його сестра, ОСОБА_5 є дітьми померлого в серпні 2012 р. ОСОБА_12 Разом з тим, між ними досягнуто домовленість щодо оформлення спадщини на ОСОБА_6 03.02.2014 р. Рішенням Дзержинського районного суду за ОСОБА_1 визнано право власності на спадщину за законом на на 1\2 частину гаражу №1218, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на 1/2 частину гаражу №1223, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; на 1/2 частину автомобілю «DAEWOO-TICO», 1997 р.в., держ.н.з. НОМЕР_1.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 04.02.2015 року позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити. Зустрічні позовні вимоги не визнала, наполягаючи на тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жили однією родиною до моменту смерті останнього, а тому ОСОБА_1 має право на спадок після смерті померлого чоловіка на загальних засадах.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, наполягали на задоволенні зустрічного позову, пояснюючи, що ОСОБА_1- колишня дружина померлого, що належним чином доведено документально, він стверджував, що у подружжя ще задовго до розірвання шлюбу вже склалися такі напружені відносини, що подальше збереження шлюбу було неможливим. Таким чином, позивач по зустрічному позову вважає, що розірвання шлюбу не було фіктивним, а єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є його діти.

Відповідач ОСОБА_13 у судове засідання не зявилася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечувала, позовні вимоги ОСОБА_3 визнала у повному обсязі.

Представник третьої особи Харківської філії ПАТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Третя особа Десята Харківська державна нотаріальна контора у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, надала суду заяву з проханням розглянути справу у відсутність їх представника.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 її представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_9 та ОСОБА_15, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що у період часу з 30.07.1999 року по 12.05.2012 року ОСОБА_6 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

Той факт, що розірвання шлюбу було фіктивним ОСОБА_1 обґрунтовує тими обставинами, що у них з померлим ОСОБА_6 було збережено шлюбні відносини і після розірвання шлюбу.

Суд погоджується з доводами позивачки стосовно фіктивності розірвання шлюбу, оскільки приймає до уваги показання свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - сусідів по дачній ділянці, а також пояснення відповідача за первісним позовом - ОСОБА_11

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він був очевидцем того, що померлий ОСОБА_6 разом з позивачкою в період часу з травня 2012 р. по день смерті мешкав на дачі, яка належить на праві власності матері позивачки, ОСОБА_16 При цьому, свідок ОСОБА_17 також стверджував, що ОСОБА_6 разом з позивачкою мешкали на дачі в одному наметі, який був встановлений на дачній ділянці. У наметі було приміщення спальні, де знаходився матрац, на якому, як казали свідку ОСОБА_16 та ОСОБА_6, вони разом спали.

Факт проживання ОСОБА_6 на зазначеній дачній ділянці в цей період часу також підтверджується довідкою садового товариства «Ветеран-1», яка залучена до матеріалів справи.

Свідок ОСОБА_8 також підтвердив той факт, що влітку 2012 р. під час перебування на дачній ділянці він бачив там ОСОБА_6 та ОСОБА_1, які разом мешкали в одному наметі, також він показав, що інших житлових приміщень на ділянці встановлено не було.

Про факт спільного проживання позивачки з ОСОБА_6 на дачній ділянці після розірвання шлюбу також зазначив відповідач за первісним позовом ОСОБА_11

Оцінюючі ці докази суд приходить до висновку про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_1 після розірвання шлюбу з травня 2012 р. по серпень 2012 р.

Також суд погоджується з доводами ОСОБА_1 відносно наявності спільного побуту з ОСОБА_6 після розірвання шлюбу. При цьому, суд приймає до уваги показання свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_8, які показали, що вони були очевидцями того, що з травня по серпень 2012 р., перебуваючи на дачній ділянці, вони бачили, як ОСОБА_1 та ОСОБА_6 разом займались садівництвом, збирали врожай, готували та споживали їжу, робили консервацію, зокрема закривали вишневий компот в зв'язку з великим врожаєм вишень, при цьому вони усміхалися, кажучи, що ним цього запасу висточить на 10 років вперед. Свідок ОСОБА_17 також підтвердив той факт, що позивачка з ОСОБА_6 спільно приймали гостей, святкували день народження.

Не спростовують факту спільного побуту ОСОБА_6 та ОСОБА_1 показання свідка ОСОБА_14, який пояснив, що бачив у ОСОБА_6 на робочому місці предмети побуту (пральну машину, сковороду, плитку).

Суд при цьому приймає до уваги стан здоров'я ОСОБА_6 Як випливає із змісту довідки МСЄК, яка залучена до матеріалів справи, ОСОБА_6 був інвалідом ІІ групи в зв'язку з перенесеною операцією на передміхуровій залозі. Особливості стану здоров'я ОСОБА_6 зокрема, полягали в тому, що ОСОБА_6 мав часті позиви до сечовипускання, а тому мав необхідність частого прання впродовж дня, що підтвердила свідок - ОСОБА_10 На думку свідків знаходження пральної машини на робочому місці було пов'язане саме з цими особливостями стану здоров'я ОСОБА_6 та необхідністю частого прання впродовж дня.

Крім того, ОСОБА_6 займався конструюванням, мав ненормований робочий день і часто впродовж тривалого часу знаходився на робочому місці, на що звертають увагу свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_10 Тому у ОСОБА_6 була необхідність мати на робочому місці як продукти харчування, так і плитку та сковороду, щоб розігрівати або готувати їжу.

Тому, суд не приймає до уваги доводи відповідача за первісним позовом про окремий побут ОСОБА_6 з ОСОБА_1, оскільки ці доводи ґрунтуються лише на тих обставинах, що ОСОБА_6 мав на робочому місці предмети побуту. Знаходження на робочому місці предметів побуту було пов'язане з особливостями його стану здоров'я та особливостями його складу життя як вченого-конструктора.

Суд, оцінюючи ці докази приходить до висновку, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 після розірвання шлюбу були пов'язані спільним побутом.

Суд приймає до уваги доводи позивачки щодо взаємного виконання нею та ОСОБА_6 обов'язків та прав подружжя, оскільки це підтведжують свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_8, зокрема зазначив, що ОСОБА_1, неодноразово у його присутності нагадувала ОСОБА_6 про необхідність дотримання дієти, відповідно до якої вони разом готували їжу.

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_6 влітку 2012, коли приїздив з дачі передавав вітання від позивачки і казав, що сам приїхав лише для того, щоб допомогти літній матері позивачки з ліками та організації медичної допомоги.

Крім того, після смерті ОСОБА_6 в серпні 2012 р., позивачка організовувала похорони, поминки, замовляла та сплачувала ритуальні послуги, що підтверджується квитанцією, яка залучена до матеріалів справи.

Цю обставину також підтвердив відповідач за первісним позовом ОСОБА_11, при цьому він стверджував, що ці гроші, які зберігалися в гаражі, належали особисто його батькові. Натомість, позивачка стверджувала, що ці гроші є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Оцінюючі ці доводи суд виходить презумпції сумісної власності подружжя на майно, набуте під час шлюбу (ст.60 СК України). Оскільки ця презумпція в судовому засіданні не була спростована на загальних засадах, вважає доведеним, що ці гроші належали подружжю.

Суд, оцінюючи ці докази приходить до висновку, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 після розірвання шлюбу мали спільні права та обов'язки.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що через напружені відносини, що давно склалися подальше збереження шлюбу було неможливим. Але, ці доводи ніякими доказами по справі, крім його показань, не підтверджуються.

Натомість, як випливає з показань свідків ОСОБА_18, ОСОБА_8, які були допитані в судовому засіданні, які стверджували, що в період часу після розірвання шлюбу позивачка з ОСОБА_6 жили однією сім'єю та ніби то існуючі наміри про розірвання шлюбу ним нічого не відомо. Навпроти, вони свідчили про те, що подружжя постійно виявляли турботу один про одного, спільно мешкали та були пов'язані спільним побутом.

Згідно до положень ст.108 СК України, умовами визнання розірвання шлюбу фіктивним є встановлення, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини.

Законодавчо визначені ознаки сім'ї, згідно до ст.3 СК України є спільне мешкання, пов'язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов'язків.

Суд вважає, що наявність цих законодавчо визначених ознак сім'ї у відносинах між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було підтверджено в ході судового розгляду справи.

Таким чином, суд вважає, що оскільки в судовому засіданні доказано, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 продовжували жити однією родиною і після розірвання шлюбу та не мали наміру розірвати шлюб, то таке розірвання було фіктивним.

Також, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не втратила юридичний статус подружжя, а тому її майнові права як спадкоємця за законом першої черги не були припинені та відповідно до ст.ст. 1258, 1261 ЦК України її права існують, а тому можуть бути здійснені у встановленому законом порядку.

Що стосується зустрічного позову то необхідно зазначити наступне.

Як вже встановлено судом, ? частина спадкового майна ОСОБА_6 належить колишній дружині померлого - ОСОБА_1.

Рішенням Дзержинського районного суду від 03.02.2014 року за ОСОБА_1 визнано право власності на ? частину гаражу у ГК «Ювілейний», площею 18,0 кв.м, на ? частину гаражу у ГК «Ювілейний», площею 20,3 кв.м. та на ? частину автомобілю «Daewoo Tiko», державний номер НОМЕР_1.

Крім того, спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 залишились його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_19.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

04.09.2014 року року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 подали заяву до Десятої харківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_6. (а.с. 93)

На момент смерті ОСОБА_6 належало наступне майно: відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.01.2010 року - гараж у ГК «Ювілейний», площею 18,0 кв.м, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.01.2010 року - гараж у ГК «Ювілейний», площею 20,3 кв.м., автомобіль «Daewoo Tiko», державний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_9, а також на ім»я ОСОБА_6 в Харківській філії ПАТ КБ «Приватбанк» відкрито наступні рахунки: за депозитним договором від 27.10.2009 року, SAMDN 25000708122193, рахунок НОМЕР_2, за депозитним договором від 05.11.2009 року, SAMDN 25000708241022, рахунок НОМЕР_3, за депозитним договором від 05.11.2009 року, SAMDN 47000708241023, рахунок НОМЕР_4, за депозитним договором від 05.11.2009 року, SAMDN 47000708241424, рахунок НОМЕР_5, за депозитним договором від 28.10.2011 року, SAMDN 25000720975613, рахунок НОМЕР_6, за депозитним договором від 08.12.2011 року, SAMDN 26000722026897, рахунок НОМЕР_7, пенсійний картковий рахунок НОМЕР_10, зарплатний картковий рахунок НОМЕР_8, зарплатний картковий рахунок НОМЕР_11.

Оскільки ? частина спадкового майна належить позивачці за первісним позовом ОСОБА_1, інша ? частина спадкового майна після померлого ОСОБА_6 в порядку спадкування належить позивачці за первісним позовом ОСОБА_1, його сину ОСОБА_11 та його дочці ОСОБА_5 по 1/6 частині кожному.

Посилання ОСОБА_11 у своєму зустрічному позові на те, що ОСОБА_5 відмовляється від своєї частки спадщини на його користь, судом не приймається, оскільки, як вбачається з листа Десятої харківської державної нотаріальної контори від 13.10.2014 року № 3169/02-14 ОСОБА_5 04.09.2014 року подали заяву до Десятої харківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_6, а доказів того що вона відмовилась від своєї частки суду не надано, а тому ОСОБА_11 належить 1/6 частина майна після смерті свого батька.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст..ст. 3, 60, 108 СК України, ст.ст. 1220, 1258, 1261 ЦК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково:

1.Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/6 частину гаражу №1218, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/6 частину гаражу №1223, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

3. Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/6 частину автомобілю «DAEWOO-TICO», 1997 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

4. Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частин грошових коштів, що зберігаються на банківських рахунках, відкритих на ім'я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6 в Харківському філіалі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»:

на депозитному рахунку НОМЕР_2 у сумі 4748,27 євро та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 25000708122193 від 27.10.2009 г.);

на депозитному рахунку НОМЕР_3 у сумі 2493,42 дол. США та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 25000708241022 від 05.11.2009 р.);

на депозитному рахунку НОМЕР_4 у сумі 697,71 дол. США та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 47000708241023 від 05.11.2009 р.);

на депозитному рахунку НОМЕР_5 у сумі 1223,04 євро та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 47000708241424 від 05.11.2009 р.);

на депозитному рахунку НОМЕР_6 у сумі 60543,52 грн. та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 25000720975613 від 28.10.2011 р.);

на депозитному рахунку НОМЕР_7 у сумі 11376,32 грн. та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 26000722026897 від 08.12.2011 р.);

на зарплатному картковому рахунку НОМЕР_8 суму у розмірі 1829,89 грн. та видати Харківським філіалом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» належні ОСОБА_1 4/6 частин грошових коштів з відсотками, що зберігаються на рахунках, відкритих на ім'я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6.

В іншій частині в позові відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково:

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1:

1. на 1/6 частину гаражу № 1218, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

2. на 1/6 частину гаражу № 1223, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

3. на 1/6 частину автомобілю «DAEWOO-TICO», 1997 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

4. Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину грошових коштів, що зберігаються на банківських рахунках, відкритих на ім'я померлого 24 серпня 2012 року ОСОБА_6 в Харківському філіалі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»:

на депозитному рахунку НОМЕР_2 у сумі 4748,27 євро та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 25000708122193 від 27.10.2009 г.);

на депозитному рахунку НОМЕР_3 у сумі 2493,42 дол. США та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 25000708241022 від 05.11.2009 р.);

на депозитному рахунку НОМЕР_4 у сумі 697,71 дол. США та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 47000708241023 від 05.11.2009 р.);

на депозитному рахунку НОМЕР_5 у сумі 1223,04 євро та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 47000708241424 від 05.11.2009 р.);

на депозитному рахунку НОМЕР_6 у сумі 60543,52 грн. та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 25000720975613 від 28.10.2011 р.);

на депозитному рахунку НОМЕР_7 у сумі 11376,32 грн. та на грошову суму у розмірі відповідних відсотків (депозитний договір SAMDN 26000722026897 від 08.12.2011 р.);

на пенсійному картковому рахунку НОМЕР_10, на зарплатному картковому рахунку НОМЕР_8, на зарплатному картковому рахунку НОМЕР_11 .

В іншій частині у зустрічному позові ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ: