Постанова № 43128010, 12.03.2015, Дергачівський районний суд Харківської області

Справа №619/677/15-а

провадження № 2-а/619/22/15

ПОСТАНОВА

іменем України

12 березня 2015 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіОСОБА_1за участю секретаря судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів ОСОБА_4 про визнання дій відповідача незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

установив

ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до начальника СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів ОСОБА_4, в якому просила визнати незаконними дії відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 26 січня 2015 року №16 серія АА700301 та постанови про накладення адміністративного стягнення серія АА №005871 від 04.02.2015 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 2040 гривень за порушення п.2 ст.6 розділу 2 та п.1 ст.7, п.5, п.7 ст.8 розділу 3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування», скасування зазначеної постанови та закриття провадження по справі. В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначила, що порядок нарахування і сплати єдиного внеску визначається названим Законом та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №455 (далі - Інструкція №455). Так, згідно з ч.1 ст.7 Закону базою для нарахування та утримання єдиного внеску є: заробітна плата найманих працівників, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця; допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, допомога або компенсації, що виплачуються згідно із законодавством. Згідно з абзацом другим ч.8 ст.9 вказаного Закону, п.4.3 Інструкції №455 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею таких сум. В ОСОБА_2 №9/28-09-47-08/30357250 від 26 січня 2015 року «Про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар», код СДРПОУ 30357250, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року» (надалі - ОСОБА_2 перевірки) перевіряючими зроблені необґрунтовані та неправомірні висновки про факт виплати ТОВ «Слобожанський миловар» доходів працівникам без утримання та нарахування єдиного. Висновки перевіряючих щодо доходів, отриманих вищенаведеними працівниками ґрунтувалися тільки на протоколах допитів свідків, які були надані ОУ СДПІОВП у м. Харкові. Згідно норм Податкового кодексу України у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету здійснюється фактична перевірка (пп. 80.2.7. ст.80 ПК України). Однак, СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів не проводило фактичної перевірки ТОВ «Слобожанський миловар» з питань використання праці ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без належного оформлення трудових відносин та виплати їм доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Окрім того, п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті перевірки чітко об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Отже, норми діючого законодавства з питань оподаткування, не передбачають права податкового органу на відображення у актах перевірок необґрунтованих та непідтверджених даних, а відтак, і на донарахування податків лише зі слів фізичних осіб, як усних, так і у письмовому вигляді, без підтвердження викладених фактів первинними документами платника податків. Протоколи допиту свідків, що стали підставою для висновків ОСОБА_2 перевірки, яка була проведена з інших підстав, ніж встановлені п. пп. 80.2.7. ст.80 ПК України та подальшого прийняття оскаржуваної Постанови, не є первинними документами бухгалтерського або податкового обліку на підставі яких відповідно до п.6 Порядку повинні був зафіксовані відповідні обставини. Натомість відповідачем були повністю проігнорована офіційна звітність ТОВ «Слобожанський миловар», яка щомісячно заповнювалася та подавалася до Пенсійного фонду України згідно з вимогами Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2 та Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 1 листопада 2010 р. за № 1014/18309 (яка діяла на той час), а саме - таблиця 6 Додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України» (надалі - Таблиця 6). Згідно даних Таблиці 6 «Відомості про нарахування заробітку (доходу) застрахованим особам» ТОВ «Слобожанський миловар» були нараховані доходи працівникам з утриманням та нарахуванням єдиного соціального внеску (копії додаються), що повністю спростовує висновки відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_9 подав до суду письмові заперечення, в яких вказав, що відповідно до п.п.14.1.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова інформація визначається у значені визначені у Законі України «Про інформацію». Згідно ст.1 Закону України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. В ході проведення перевірки ТОВ «Слобожанський Миловар» від ОУ СДПІ ОВП у м. Харкові було отримано податкову інформацію, а саме протоколи допитів свідків, які є колишніми працівниками ТОВ Слобожанський Миловар». Відповідно до протоколу допита свідка ОСОБА_5 було встановлено що в вересні 2013 року ОСОБА_5 влаштувалась на посаду прибиральниці на підприємство ТОВ «Слобожанський Миловар» з заробітною платою у 1300 грн., однак фактично отримувала її розмірі 1800,0 грн. Згідно пояснень ОСОБА_5 заробітну плату отримувала двічі на місць один раз через касу, інший через співробітників цеху. При отримані грошових коштів на руки ОСОБА_5 ставила підпис у відомостях. Відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів ОСОБА_5 прийнята на роботу в ТОВ «Слобожанський Миловар» з 23.09.2013 року та звільнена 29.11.2013 року. Сума нарахованої заробітної плати за ознакою доходу 101 «Заробітна плата» складає: в 3 кварталі 2013р. - 365,71 в тому числі податку 52,88 грн.; в 4 кварталі 2013р. - 1446,40 грн. в тому числі податку 209,15 грн.; в 4 кварталі 2013р. - 1224,35 грн. в тому числі податку 91,02 грн. Таким чином, фактично в податкових розрахунках за ф.1-ДФ відображено нараховані суми доходу, які ОСОБА_5 отримувала в касі підприємства. А від так за період вересень, жовтень, листопад 2013 року щомісячно не відображено суму доходу у розміру 500,00 грн. Аналогічні дані були отримані щодо свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 На підставі вище зазначеного перевіркою було встановлено що по вище зазначеним особам не було відображено у звіті ф.1-ДФ сума виплаченого доходу у розмірі 15500,00 грн. та не сплачено податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2241,30 грн. Відповідно до п.18.1 ст.18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Згідно п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу; Пунктом 176.2 ст.176 Податкового кодексу України передбачено що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. Відповідно до п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.Статтею 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративна відповідальність за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, у вигляді штрафу.

У судове засідання представник відповідача не зявився, подав до суду заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, які зазначені у письмових запереченнях, справу просив розглядати у його відсутність.

У судове засідання позивач не зявилася, подала до суду заяву, в якій просила задовольнити її позов та справу розглядати у її відсутність.

Судом встановлені обставини та дослідженні докази.

04 лютого 2015 року начальник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів ОСОБА_4, розглянувши протокол №16 про адміністративне правопорушення серії АА №700301, постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АА №005871 притягнув ОСОБА_3 за заниження єдиного внеску за ставкою 3,6% всього у сумі 558,00 грн., за ставкою 37,96% всього у сумі 5883,80 грн. до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 2040 гривень за порушення, передбачені п.2 ст.6 розділу 2 та п.1 ст.7, п.5, п.7 ст.8 розділу 3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування».

Всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.1 ст.13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.10 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При притягненні до адміністративної відповідальності відповідач, як суб'єкт владних повноважень, керувався ОСОБА_2 №9/28-09-47-08/30357250 від 26 січня 2015 року «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Слобожанський миловар» та показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які були викладені у протоколах допиту їх як свідків по кримінальному провадженню.

Показання, які дали органу досудового розслідування вище зазначені свідки під час допиту їх у кримінальному провадженні, не можуть бути допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення.

До того ж, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до ст.254 КУпАПпро вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів і справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенню справи.

Відповідачем не надано суду протокол №16 про адміністративне правопорушення серії АА №700301 від 26 січня 2015 року, який був складений щодо ОСОБА_3

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно ч.2 ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст.27 КУпАП штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

З наданих суду відповідачем доказів не можливо встановити, яким нормативним актом, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, керувалася відповідач під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 2040 гривень.

Частиною 1 ст.268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3була своєчасно сповіщена про місце і час розгляду справи.

Таким чином, під час притягнення до адміністративної відповідальності були порушені права ОСОБА_3, у звязку з цим постанова по справі про адміністративне правопорушення від 04 лютого 2015 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

При прийнятті постанови суд керується наступними нормативно-правовими актами.

Згідно п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно п.3 ч.1 ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: скасовує постанову і закриває справу.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 158 163, 1712 КАС України, суд

постановив

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів під час притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3.

Скасувати постанову серії АА №005871 по справі про адміністративне правопорушення від 04 лютого 2015 року про накладення на ОСОБА_3адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2040 гривень та закрити провадження у цій справі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є.А. Болибок