Рішення № 43127087, 13.03.2015, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/668/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2015 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Халак Л.Ю., з участю відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором, та за зустрічними позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Надра», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 та ОСОБА_5, про визнання недійсним договору поруки від 11.01.2007 року,

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ звернулося в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про солідарне стягнення боргу за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 11.01.2007 року між ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») було укладено кредитний договір №5201/01-2007, згідно якого ОСОБА_1 отримав споживчий кредит у сумі 45000 доларів США зі сплатою 12.99% відсотків річних за користування кредитом з кінцевим терміном погашення кредиту до 10.11.2020 року. Кредитним договором також передбачена плата за управління кредитом одноразово в розмірі 1,5% від суми кредиту в момент видачі.

Згідно п.п.3.3.1-3.3.3 договору, погашення кредиту повинно відбуватися шляхом перерахування щомісячно мінімально необхідного платежу у валюті кредиту у сумі 591 доларів США до 10 числа поточного місяця.

Згідно п.4.2.4 договору, банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс чергового платежу у термін, визначений п.3.3.3 договору.

За прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, а також прострочення строку виконання зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісії та можливих штрафних санкцій, п.5.1 договору передбачено сплату позичальником пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 5.2 договору передбачено сплату позичальником штрафу у розмірі 10% від суми кредиту, у разі порушення ним п.п.4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 договору, за кожен випадок.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором кредиту, між ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір поруки б/н від 11 січня 2007 року, згідно якого останні поручилися перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань в повному обсязі за кредитним договором №5201/01-2007 від 11 січня 2007 року.

ОСОБА_1 зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим заборгованість станом на 25.02.2013 року становить 78350,32 доларів США, що еквівалентно 626254,1 грн.. Дана сума боргу складається з: заборгованості по тілу кредиту - 43856,59 доларів США (350545,72 грн.), заборгованості за відсотками у сумі 25498,02 доларів США (203805,67 грн.), пені у сумі 4495,71 доларів США (35934,21 грн.) та штрафу у сумі 4500 доларів США (35968,50 грн.).

Просив стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь позивача виниклу заборгованість та судові витрати по справі у сумі 3441,00 грн.

В ході розгляду справи позивач збільшив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно борг за кредитним договором, який станом на 18.04.2014 року становить 80943.08 доларів США (908 772,24 грн.). Дана сума заборгованості складається з: заборгованості по тілу кредиту - 43856,59 доларів США (492391,09 грн.), заборгованості за відсотками у сумі 32097,42 доларів США (360367,37 грн.) та пені у сумі 4989,07 доларів США (56013,78 грн.).

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулися до суду з зустрічними позовами до ПАТ КБ «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1, про визнання недійсним договору поруки від 11.01.2007 року.

Зустрічні позови мотивовано тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не укладали договору поруки від 11.01.2007 року з ПАТ КБ «Надра», згідно якого поручилися за належне виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №5201/01-2007 від 11 січня 2007 року. Дана обставина підтверджується висновком експертизи від 27.11.2013 року, відповідно до якого підписи на договорі поруки від 11.01.2007 року від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виконані не ними, а іншими особами. Про існування спірного договору дізналися тільки 20.03.2013 року, коли отримали копію позовної заяви ПАТ «Надра». Просили визнати спірний договір поруки недійсним.

Ухвалою Іршавського районного суду від 20.08.2014 року зустрічні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_2 прийняті для спільного розгляду з первісним позовом і об'єднані в одне провадження.

Ухвалою Іршавського районного суду від 19.02.2015 до участі у справі за зустрічними позовами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Надра» про визнання недійсним договору поруки від 11.01.2007 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, залучено ОСОБА_5.

Представник позивача у судове засідання повторно не з'явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, зустрічний позов не визнав і просив відмовити в його задоволені. Просив також розглянути справу по суті у його відсутності ( том 2 а.с. 199, 211, 217).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні основний позов не визнав і просив відмовити в його задоволені, зустрічний позов вважав підставним і таким, що підлягає задоволенню.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив, що позовні вимоги банку є необґрунтованими. Договір кредиту укладений строком до 10.11.2020 року і банк не надав доказів того, що відповідач ОСОБА_1 отримав вимогу банку про дострокове погашення боргу. Заява про видачу готівки у сумі 45000 доларів США є фальшивою, оскільки банк не міг видати готівку позичальнику в іноземній валюті, оскільки це заборонено законом. Банк міг конвертувати валюту на міжбанківській валютній біржі, після чого видати кредит у гривні, але позивач не надав суду доказів проведення вказаної операції. Не надано позивачем і доказів наявності ліцензії на здійснення валютних операцій. Відповідач ОСОБА_1 отримав готівку в гривні, а не в доларах США, виконував свої зобов'язання за договором кредиту згідно графіку погашення кредиту, більшість платежів погасив. Однак, у зв'язку з об'єктивними обставинами, які мають місце в країні, а саме: фінансова криза, ріст курсу валюти та військові дії, платоспроможність відповідача змінилася, тому він не спроможний погасити кредит у такому розмірі. Позивачем не доведено розмір пені у сумі 4989,07 доларів США, оскільки пеня за кожний несплачений платіж повинна розраховуватися відповідно до курсу валюти, що існує на день прострочення платежу, натомість банком розрахунок пені проведено по одному курсу за весь період боргу. Крім того, розрахунок пені проведено за період з 25.02.2012 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Оскільки позивачем не доведено, що непогашенням боргу банку заподіяно шкоду, та з урахуванням того, що при отриманні кредиту курс валюти становив 5,05 гривень за 1 долар, а тепер - понад 20 грн. за 1 долар, просив зменшити розмір пені до 500-600 доларів. У разі задоволення позову просив розстрочити виконання рішення суду, встановивши сплату боргу рівними частинами протягом 60 місяців. Вважав, що стягнення боргу солідарно з іншими відповідачами є безпідставним, оскільки договору поруки вони не укладали, просив зустрічні позови задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні основний позов не визнала і просила відмовити в його задоволені, а зустрічний позов підтримала і просила задовольнити та пояснила, що про нібито укладений договір поруки від 11.01.2007 року дізналася з позовної заяви ПАТ «Надра». Ніякого договору поруки на забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором вона не укладала і не підписувала, що підтверджено висновком почеркознавчої експертизи, тому і підстав для стягнення з неї боргу до кредитним договором не має. Просила визнати недійсним договір поруки від 11.01.2007 року.

Відповідач за основним позовом і позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій основний позов не визнав і просив відмовити в його задоволені, зустрічний позов підтримав і просив задовольнити. Просив розглянути справу по суті в його відсутності ( том 2 а.с.196, 220, 226).

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи по суті в його відсутності до суду не подавав (том 2 а.с. 197, 218).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає основний позов задовольнити частково, а зустрічні позови задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступного.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позивачем вимог, кожна сторона розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд і повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, сторони зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні прав і виконувати процесуальні обов'язки (ст.ст. 10, 11, 27, 57-60 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов'язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов'язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно кредитного договору №5201/01-2007від 11.01.2007року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_1, останній отримав кредит у сумі 45000 доларів США зі сплатою 12.99% відсотків річних за користування кредитом з кінцевим терміном погашення кредиту до 10.11.2020 року ( том 1 а.с. 6-7).

Пунктом 1.3.2 кредитного договору передбачена плата за управління кредитом одноразово в розмірі 1,5% від суми кредиту в момент видачі.

Згідно п.п.3.3.1-3.3.3 договору кредиту, погашення кредиту повинно відбуватися шляхом перерахування щомісяця мінімально необхідного платежу у валюті кредиту у сумі 591 доларів США до 10 числа поточного місяця.

За прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, а також прострочення строку виконання зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісії та можливих штрафних санкцій, п.5.1 договору передбачено сплату позичальником пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 5.2 договору передбачено сплату позичальником штрафу у розмірі 10% від суми кредиту, у разі порушення ним п.п.4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 договору, за кожен випадок.

З уточненого розрахунку заборгованості по кредитному договору №5201/01-2007 від 11.01.2007 року, доданого до заяви про збільшення позовних вимог вбачається, що станом на 18.04.2014 року ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 80943.08 доларів США, що еквівалентно 908 772,24 грн. ( том 1 а.с.190, 192-193).

Дана сума боргу складається з:

-заборгованості по тілу кредиту у сумі 43856,59 доларів США, що еквівалентно 492391,09 грн.,

-заборгованості за відсотками у сумі 32097,42 доларів США, що еквівалентно 360367,37 грн.,

-пені у сумі 4989,07 доларів США, що еквівалентно 56013,78 грн.

З даного ж розрахунку вбачається, що пеня розрахована за період з 18.04.2013 року по 15.04.2014 року.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Аналогічне передбачено і пунктом 4.2.4 кредитного договору, згідно якого банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс чергового платежу у термін, визначений п.3.3.3 договору, тобто до 10 числа поточного місяця.

З наданого розрахунку боргу по кредитному договору №5201/01-2007 від 11.01.2007 року вбачається, що загальна сума здійснених відповідачем платежів по кредитному договору складає 11159 доларів США. Останній платіж ОСОБА_1 внесено 25.01.2013 року у сумі 600 доларів США (том 1 а.с. 192).

28.02.2013 року банком направлено ОСОБА_1 та поручителям ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 претензію про дострокове погашення загальної суми боргу по кредитному договору, що станом на 25.02.2013 року становила 78350,32 доларів США , що в перерахунку становить 626254,11 грн. ( том 1 а.с.3). Заборгованість погашена не була.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечуючи факт отримання кредитних коштів та наявність заборгованості по кредиту вважав, що сума тіла кредиту, яка залишися непогашеною ним, значно менша, ніж зазначено банком у наданому розрахунку. Крім того вважав, що значно завищені і суми відсотків та нарахованої пені.

У зв'язку з цим, за клопотанням відповідача ОСОБА_1 ухвалою Іршавського райсуду від 11.09.2014 року по справі призначено судово-економічну експертизу.

Згідно висновку №3581 судово-економічної експертизи від 12.01.2015 року:

-порядок нарахування банком відсотків за кредитним договором №5201/01-2007 від 11.01.2007 року не відповідає умовам договору;

-розмір ануїтетного платежу за договором повинен становити 894,91 доларів США, а не 591 доларів США;

-заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 18.04.2014 року у розмірі 80943.08 доларів США, що складається з заборгованості по тілу кредиту - 43856,59 доларів США, заборгованості за відсотками у сумі 32097,42 доларів США та пені у сумі 4989,07 доларів США не підтверджується;

-станом на 18.04.2014 року заборгованість ОСОБА_1 по тілу кредиту становить 43856,59 доларів США; за відсотками, нарахованими методом «факт/360/» - 32113,24 доларів США, а нарахованими методом «факт/факт» - 31504 доларів США; по пені - 448,13 доларів США (том 2 а.с.140-162).

З дослідницької частини висновку експертизи та письмового роз'яснення до експертизи (том 2 а.с.222-224) вбачається, що експертом надано розрахунок суми відсотків, що були нараховані двома методами «факт/360/» та «факт/факт», оскільки, на думку експерта, кредитним договором не передбачений метод нарахування відсотків.

Однак, з п.3.4 кредитного договору №5201/01-2007 вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28, 29, 30, 31) на залишок заборгованості.

Вказаний метод, нарахування відсотків, згідно п.1.18 «Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України», затверджених Постановою Правління НБУ №255 від 18.06.2003 року, відноситься до методу «факт/факт», який передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році ( том 2 а.с.143).

З дослідницької частини висновку експерта також вбачається, що розбіжності у розрахунках пені виникли внаслідок невірного застосування банком суми заборгованості зі сплати мінімальних платежів.

З наданих банком та експертом розрахунків вбачається, що період нарахування пені аналогічний.

За таких обставин суд вважає, що належними і допустими доказами доведено, що станом на 18.04.2014 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 75809,12 доларів США, що еквівалентно 851131,72 грн. по курсу НБУ станом на 18.04.2014 року - 11,2273 грн. за 1 долар США ( том 2 а.с. 229).

Даний борг складається з тіла кредиту у сумі 43856,59 доларів США, що еквівалентно 492391,09 грн.), заборгованості за відсотками у сумі 31504,40 доларів США, що еквівалентно 353 709,35 грн., та пені у сумі 448,13 доларів США, що еквівалентно 5031,28 грн.

Даний розрахунок проведений з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог і поданого до неї банком розрахунку (що стосується складових боргу та періоду нарахування, у тому числі, пені), а також висновку судово-економічної експертизи.

Позивач не подав суду належних доказів на підтвердження розміру боргу за кредитним договором у сумі 80943.08 доларів США і не спростував висновку експерта.

Заява відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені за період з 25.02.2012 року задоволенню не підлягає, оскільки згідно заяви ПАТ КБ «Надра» про збільшення позовних вимог та доданого до неї розрахунку пеня розрахована за період з 18.04.2013 року по 15.04.2014 року, тобто в межах позовної давності.

Не підлягає задоволенню і заява відповідача ОСОБА_1 про зменшення суми пені, що підлягає сплаті, оскільки згідно ст. 551 ЦК України, така може бути судом зменшена, якщо її розмір значно перевищує розмір збитків. Згідно розрахунку, який наведений у висновку експерта, сума пені за період з 18.04.2013 року по 15.04.2014 року становить 448,13 доларів США, тобто її розмір порівняно з сумою боргу є незначним.

Що стосується заперечень відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_6 щодо отримання кредитних коштів у гривні, а не у доларах США, та у зв'язку з цим, визнання заяви на видачу готівки №NL-7 від 12.01.2007 року фальшивою, суд такі до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Згідно заяви на видачу готівки №NL-7 від 12.01.2007 року, ОСОБА_1 отримав гривневий еквівалент кредитних коштів - 45000 доларів США, тобто 227 250 грн. ( том 1 а.с.9).

Ні відповідач ОСОБА_1, ні його представник ОСОБА_6 не заперечили факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів за договором кредиту №5201/01-2007 у сумі 227250 грн.

Відповідно до висновку експерта № 15/931 від 04.12.2014 року, підпис на заяві на видачу готівки №NL-7 від 12.01.2007 року виконаний ОСОБА_1 (том 2 а.с.131-135).

Згідно розрахунку банку відповідач здійснював погашення кредитних коштів з 11.07.2007 року по 25.01.2013 року (том 1 а.с.4). Не заперечив даний факт і сам відповідач ОСОБА_1

За таких обставин, факт видачі позичальнику кредитних коштів у національній валюті України, а не у доларах США, не може бути підставою для звільнення від обов'язку повернути кредитні кошти.

Не надано суду і доказів про наявність підстав для застосування розстрочки виконання рішення суду.

Враховуючи наведене суд вважає, що позов ПАТ «Надра» в частині стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором кредиту у сумі 75809,12 доларів США, що складається з тіла кредиту у сумі 43856,59 доларів США, відсотків у сумі 31504,40 доларів США та пені у сумі 448,13 доларів США, є підставним.

Що стосується вимоги ПАТ «Надра» про солідарне стягнення суми кредитного боргу, у тому числі, з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які згідно договору поруки від 11.01.2007 року поручилися за належне виконання зобов'язання ОСОБА_1 за договором кредиту №5201/01-2007, суд вважає такі безпідставними, враховуючи наведене.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Позивач свої вимоги мотивував тим, що згідно договору поруки б/н від 11 січня 2007 року, що укладений між ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, останні поручилися перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №5201/01-2007 від 11 січня 2007 року ( том 1 а.с.8).

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, заперечуючи проти підписання ними вказаного договору поруки, просили призначити почеркознавчі експертизи, на вирішення яких поставити питання про належність відповідачам підписів на вказаному договорі.

Згідно висновку експерта №15/524 від 27.11.2013 року: підпис від імені ОСОБА_2 у графі «поручитель» у договорі поруки від 11.01.2007 року, виконаний, ймовірно, не ОСОБА_2, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_4 у графі «поручитель» у договорі поруки від 11.01.2007 року, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою (том 1 а.с.141-144).

Згідно висновку експерта №15/425 від 15.07.2014 року: підпис на договорі поруки від 11.01.2007 року виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою (том 1 а.с.222-226).

Позивач ПАТ «Надра» не міг надати суду належних доказів на підтвердження факту підписання договору поруки від 11.01.2007 року відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та спростування зустрічних позовних вимог.

Згідно ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в документі, яким обмінялися сторони, та якщо правочин підписаний сторонами.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що договір поруки від 11.01.2007 року поручителями ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підписаний, такий відповідно до ч.2 ст.547 ЦК України є нікчемним та відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків.

За таких обставин суд вважає, що вимоги ПАТ «Надра» про солідарне стягнення боргу за кредитним договором №5201/01-2007 від 11 січня 2007 року, у тому числі, з поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно ч.2 ст. 215 ЦК України визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається, однак, суд може визнати такий правочин недійсним у разі наявності спору.

Оскільки позивач ПАТ КБ «Надра» підтримує позов щодо наявності солідарної відповідальності за кредитним договором всіх відповідачів (як позичальника, так і поручителів), тобто наявний спір з приводу дійсності договору поруки, суд вважає зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки від 11.01.2007 року обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України, суд вважає стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 3654 грн. судових витрат, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду (том 1 а.с.1, 191).

Суд також вважає стягнути з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_7 по 243,60 грн. судових витрат, що складаються з судового збору, сплаченого відповідачами при зверненні до суду з зустрічними позовами (том 2 а.с.60, 64).

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 203, 207 ч.2, 215, 526, 530, 546, 547, 553, 610, 611, 629, 631,1049, 1050. 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 15, 57-60, 88 ч.1, 158 ч.2, 208, 209, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України,

р і ш и в :

Збільшений позов ПАТ КБ «Надра» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ заборгованість по кредитному договору №5201/01-2007 від 11 січня 2007 року в сумі 75809 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот дев'ять) доларів США 12 центів (еквівалентно 851131,72 грн.), що складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 43856,59 доларів США (що еквівалентно 492391,09 грн.), заборгованості за відсотками у сумі 31504,40 доларів США (що еквівалентно 353 709,35 грн.) та пені у сумі 448,13 доларів США (що еквівалентно 5031,28 грн.).

В решті позовних вимог відмовити.

Зустрічні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки, укладений 11 січня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» в особі начальника відділення №1 філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ та ОСОБА_2 та ОСОБА_4 для забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №5201/01-2007 від 11 січня 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. судових витрат.

Стягнути з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 243 (двісті сорок три) 60 коп. судових витрат.

Стягнути з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_4 243 (двісті сорок три) 60 коп. судових витрат.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії, до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

Головуюча : М. О. Пітерських