Вирок № 43126710, 12.02.2015, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/198/15-к

пров. № 1-кп/544/22/2015

В И Р О К

іменем України

12 лютого 2015 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В,

розглянувши матеріали кримінального провадження, унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12014170290000698 від 09.12.2014, відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, одруженого, утриманців не має, мешканця АДРЕСА_1, військовозобов'язаного, участі у військових діях не приймав, не є депутатом, раніше не судимого,

якому органами досудового розслідування висунуто підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

із участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Чубика Я.О., потерпілого ОСОБА_2, представник потерпілого ОСОБА_3; із боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_4,

У С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 08 грудня 2014 року близько 20 години на вул. Калініна у с. Каплинці Пирятинського району Полтавської області, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в салоні автомобіля ЗАЗ-110307, д.н.з НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, у відсутність в автомобілі його власника, скориставшись наявністю в автомобілі ключа замка запалення двигуна, незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, після чого керуючи ним виїхав за межі с.Каплинці Пирятинського району, де скоїв дорожньо-транспортну пригоду, пошкодивши при цьому автомобіль, чим спричинив потерпілому матеріальних збитків на суму 20 889, 58 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у вчиненному, зобовязувався відшкодувати завдані потерпілому збитку та просив суворо не карати.

Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.

З'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд уважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю.

Дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 289 КК, оскільки ним скоєно незаконне заволодіння транспортним засобом.

Призначаючи покарання у відповідності зі ст. 65 КК, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає у відповідності до ст. 67 КК України, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Ураховується також дані про особу обвинуваченого, який має молодий вік та має на утриманні вагітну дружину, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, частково відшкодував завдані потерпілому збитки.

На підставі викладеного, ураховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про можливість обрання підсудному покарання у виді обмеження волі і вважає за можливе застосувати відносно нього звільнення від відбування покарання з випробовуванням відповідно до ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК.

Суд уважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудного і попередження нових злочинів.

Потерпілим ОСОБА_2 пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з нього матеріальної шкоди у сумі 26 320 грн та 5000 гривень моральної шкоди.

Свої позовні вимоги потерпілий обґрунтовує тим, унаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення був пошкоджений належний йому автомобіль, вартість відновлювального ремонту якого становить 26 320 грн. Також, унаслідок вчинення кримінально правопорушення потерпілому була спричинена моральна шкода, яка оцінена ним у 5000 гривень та яка полягає у тому, що обвинувачений, розбивши вщент його автомобіль позбавив потерпілого можливості використовувати його для забезпечення потреб сім'ї, що змушує його нести додаткові витрати.

У судовому засіданні потерпілий свої позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив зменшити розмір позовних вимог в частині матеріальних збитків на суму 1000 грн у зв'язку з їх частковим відшкодуванням з боку обвинуваченого на вказану суму.

Обвинувачений з позовом згідний у повному обсязі, погоджується сплачувати ту суму, яку визначить суд.

При вирішенні питання цивільного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Як передбачено ч. 1 ст. 1177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Як передбачено ч. 4 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розмір завданої потерпілому майнової шкоди підтверджується доданими до матеріалів провадження доказами, зокрема висновком судової автотоварознавчої експертизи від 31.12.2014 №177, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ-110307, д.н.з НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, в результаті скоєння злочину без урахування прихованих дефектів складає 26320 грн.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що діями обвинуваченого потерпілому ОСОБА_2 завдана матеріальна шкода у розмірі 26320 гривень, яка підлягає відшкодуванню та з урахуванням її часткового відшкодування обвинуваченим в розмірі 1000 грн, на користь потерпілого підлягає стягненню 25 320 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з роз'ясненнями , що містяться в п.п. З, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати зокрема у порушенні права власності та при настанні інших негативних наслідків

З урахуванням наведених обставин справи, суд вважає такими, що заслуговують на увагу посилання потерпілого на те, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого та пошкодження автомобіля, йому як власнику автомобіля було завдано моральної шкоди, що виразилася у моральних стражданнях, переживаннях, стані невизначеності, вимушеній зміні звичного способу життя.

Підставою такого відшкодування є сам факт пошкодження майна.

При цьому суд враховує, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються також вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову про відшкодування моральної шкоди та вважає правильним зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, визначений потерпілим до 3000 гривень з урахуванням обставин справи та засад розумності, виваженості та справедливості. Заподіяння моральної шкоди в більшому розмірі потерпілим не доведено.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні становлять 687 грн.

На досудовому засіданні відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 13.01.2015 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 місяці. Клопотань про зміну, чи скасування даного запобіжного заходу від учасників судового провадження не надходило.

Речові докази суду не надавалися.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 289 КК, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк три роки.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання та роботи.

До набрання вироком законної сили залишити обраний відносно обвинуваченого ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 13.01.2015 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_2, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця с. Каплинці Пирятинського району Полтавської області у відшкодування матеріальної шкоди 25 320 (двадцять п'ять тисяч триста двадцять) грн. та 3000 (три тисячі) грн. у відшкодування моральної шкоди, всього стягнувши 28 320 (двадцять вісім тисяч триста двадцять) грн.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_2, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, витрати на залучення експерта для проведення судової автотоварознавчої експертизи № 177 від 31.12.2014 у розмірі 491 (чотириста дев'яносто однієї гривень ) 40 копійок, для проведення дактилоскопічної експертизи № 1 від 12.01.2015 у розмірі 195 (ста дев'яносто п'яти) гривень 60 копійок, а всього стягти 687 (шістсот вісімдесят сім) грн у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 12014170290000698 від 09.12.2015, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, розрахунковий рахунок 31118115700379, код класифікації доходів бюджету 24060300 "Інші надходження".

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: