Вирок № 43122354, 16.03.2015, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/487/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2015 року м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави в складі колегії суддів:

головуючого судді - Логвінової О.В.

суддів - Антонова А.В., Куліша Ю.В,.

з участю прокурора - Михайленко Н.М., Махно А.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

адвоката - ОСОБА_2,

при секретарі - Звагольській Т.А., Слепченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014170020002323 від 06.12.2014 року за підозрою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, громадянина України, освіта середня, не працюючого, офіційно не одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У період часу до 06.12.2014 у ОСОБА_1 на підставі особистих неприязних відносин, викликаних борговими зобов'язаннями перед знайомим ОСОБА_3, виник умисел направлений на позбавлення життя останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел в ніч на 06.12.2014 року ОСОБА_1, перебуваючи у будинку АДРЕСА_2, за місцем постійного проживання ОСОБА_3, за допомогою заздалегідь підготовленого ножа, що знаходився у нього при собі, з метою позбавлення життя ОСОБА_3 наніс останньому не менше 3-х поранень тулубу, спричинивши згідно з висновком судово-медичної експертизи № 50 від 28.01.2015 тілесні ушкодження у вигляді: непроникаючих колото-різаних ран м'яких тканин грудної клітини зліва, які утворилися від дії предметів з гострим краєм, яким міг бути і ніж, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили КОРОТКОЧАСНИЙ розлад здоров'я, однак смерть ОСОБА_3 не настала через випадковий збіг обставин, незалежних від волі ОСОБА_1, так як один з ударів ножем поцілив у ребро потерпілого.

Тобто, ОСОБА_1 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково, зазначив, що у нього не було умислу на вбивство потерпілого, він хотів його лише налякати. Пояснив, що останнім часом у нього накопичилися великі борги перед різними людьми, за які він не міг розрахуватися. З ОСОБА_3 познайомилися та хотіли зайнятися спільним бізнесом. ОСОБА_3 купив декілька мішків горіхів, вони разом їх лущили та хотіли потім продати. ОСОБА_1 взяв собі декілька мішків горіхів, щоб почистити, але вказані горіхи у нього забрали люди, яким він винен був грошові кошти раніше. Про відсутність у нього горіхів він ОСОБА_3 не говорив. 5 грудня 2014 року ввечері після 22.00 год. ОСОБА_1 приїхав у гості до ОСОБА_3, вони разом розмовляли, пили чай та дивилися телевізор, так як було пізно ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 переночувати у нього, а сам ліг спати на дивані. Вони були обоє в тверезому стані, спиртних напоїв не вживали, ОСОБА_1 пообіцяв, що вранці вони поїдуть продавати ядра горіхів, що він начеб-то почистив. Він хвилювався, не міг наважитися зізнатися ОСОБА_3 про те, що у нього вже немає горіхів. Коли ОСОБА_3 заснув він продовжував дивитися телевізор, хвилювався пішов на кухню зробити собі каву близько 2.00 год. ночі, але взяв ніж та з метою злякати свого товариша підійшов до нього і вдарив його ножем в грудну клітину, ОСОБА_3 закричав, схопився та побіг, ОСОБА_1 побіг за ним та іще раз вдарив його ножем, а потім втретє вдарив ножем і побачив, що у потерпілого футболка в крові, ніж у нього випав із рук він схопив потерпілого під руки, повів до ліжка його матері, яка спала в своїй кімнаті, викликав швидку допомогу, допомагав зупинив кров, прикладаючи полотенце. Потім дочекався лікарів та працівників міліції і все їм розповів, нікуди не тікав. Пояснює, що розкаюється у спричиненні потерпілому тілесних пошкоджень, просить суворо не карати. Цивільні позови прокурора та потерпілого ОСОБА_3 визнав повністю.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що вони познайомилися з ОСОБА_1 та потоваришували, вирішили разом заробити коштів. Потерпілий позичив одну тисячу доларів та придбав горіхи, вони з ОСОБА_1 разом їх хотіли полущити і продати. ОСОБА_1 взяв собі декілька мішків горіхів, деякий час близько тижня вони не бачилися, а пізно ввечері 5 грудня 2014 року він прийшов в гості до потерпілого. Вони розмовляли та пили чай, дивилися телевізор, потерпілий запропонував гостеві залишитися на ніч, той погодився, а ОСОБА_3 ліг спати. ОСОБА_3 проживає в приватному будинку з матір»ю, її кімната далеко від кімнати сина і вона бійку не бачила, вона спала, їй більше 80 років. ОСОБА_3 проснувся від удару ножем в грудну клітину, побачив біля себе ОСОБА_1 у якого «горіли очі» а в руках був ніж, відчув біль закричав та побіг, ОСОБА_1 побіг за ним та ударив іще раз, потерпілий почав казати, що ж ти робиш зупинися, ОСОБА_1 вдарив його втретє ножем, потім він побачив кров на футболці, схватився за голову, сказав: «ой, що ж я наробив» і почав допомагати потерпілому дійти до ліжка та викликав швидку допомогу. При призначенні покарання для обвинуваченого покладається на розсуд суду. Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, з додатками, повністю підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_5 пояснив, що він був присутній при відтворенні обставин та обстановки місця події, проводив додаткову судову медичну експертизу, зазначив, що ОСОБА_3 були спричинені легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров»я. В момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілий міг перебувати в горизонтальному або в вертикальному положенні, його положення могло змінюватися, потерпілому було спричинено не менше трьох колото - різаних ран, не проникаючих в грудну порожнину. Висновки дані раніше повністю підтвердив.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними та проаналізованими судом наступними доказами:

- витягом з кримінального провадження №12014170020002323 від 06.12.2014 року.;

- даними протоколу огляду місця події від 06.12.14 року в будинку АДРЕСА_2 за місцем проживання потерпілого ОСОБА_3, з фототаблицею;

- даними протоколу огляду місця події від 06.12.2014 року, в ході якого був оглянутий ОСОБА_1 та його одяг;

- даними висновку від 06.12.2014 року, щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1, згідно якого ознак сп'яніння не виявлено;

- даними висновку експерта № 1742 від 09.12.15 щодо ОСОБА_3;

- висновками судово- дактилоскопічної експертизи № 397 від 21.12.2014 року, згідно яких виявлені сліди пальця руки ОСОБА_1 біля основи руків»я ножа;

- висновками судово - трасологічної експертизи № 398 від 21.12.2014 року, згідно яких слід взуття, який знайдено за місцем пригоди, співпадає із взуттям ОСОБА_1;

- висновками судово - медичної експертизи простирадла № 1043 від 26.12.2014 року, згідно яких виявлено сліди крові людини, що можуть належати ОСОБА_3;

- висновками судово -медичної експертизи штанів № 1049 від 19.12.2014 року згідно яких виявлені сліди крові людини, що можуть належати ОСОБА_3;

- висновками судово-медичної експертизи шкіряної куртки № 1046 від 26.12.2014 року, згідно яких виявлено сліди крові людини, що можуть належати потерпілому ОСОБА_3;

- висновками судово-медичної експертизи светра № 1048 від 26.12.2014 року, згідно яких виявлено сліди крові людини, що можуть належати потерпілому ОСОБА_3;

- висновками судово-імунологічної експертизи ножа №332 від 31.12.2014 року, згідно яких на ножі знайдено сліди крові, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_3;

- висновками судово-імунологічної експертизи змивів №1045 від 26.12.2014 року, згідно яких змиви речовини, що взяті на підлозі, в коридорі та в кімнаті будинку АДРЕСА_2 є слідами крові, що може походити і від ОСОБА_3;

- висновками судово-імунологічної експертизи двох футболок №1050 від 24.12.2014 року, згідно яких кров може походити від потерпілого ОСОБА_3;

- висновком судово - імунологічної експертизи зразка крові ОСОБА_1 №1051 від 26.12.2014 року, згідно яких кров ОСОБА_1 належить до ІІ групи…;

- висновком судово - імунологічної експертизи зразка крові ОСОБА_3 №1042 від 12.12.2014 року, згідно яких кров ОСОБА_3 належить до ІІ групи…;

- висновками судово - імунологічної експертизи наволочки № 1044 від 19.12.2014 року, згідно яких кров на наволочці може походити від потерпілого ОСОБА_3;

- даними протоколу отримання зразків крові у потерпілого ОСОБА_3 для проведення імунологічної експертизи від 10.12.2014 року.;

- даними протоколу слідчого експерименту від 09.12.2014 року за участю ОСОБА_1, захисника та судово-медичного експерта ОСОБА_5;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 09.12.2014 року за участю ОСОБА_1 з фототаблицею;

- висновками додаткової судово-медичної експертизи №50 від 28.01.2015 року, згідно яких ОСОБА_3 були спричинені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я;

- висновком судово - психіатричної експертизи № 27 від 23.01.2015 року, згідно якого ОСОБА_1 під дію ч.ч. 2 та 3 ст. 19 та ст. 20 КК України не підпадає, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;

та речовими доказами.

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду не викликають сумнівів, так як вони отримані без порушення закону та узгоджуються один з одним, та з показами потерпілого ОСОБА_3, та експерта ОСОБА_5

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст.115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

В силу ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є активне сприяння розкриттю злочину.

У силу ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не виявлено.

Призначаючи покарання, колегія суддів керується положеннями ст. 65 КК України, яке буде необхідне та достатнє для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів обвинуваченим, враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення; пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставини, особу обвинуваченого ОСОБА_1, який відразу ж після замаху на вбивство, почав допомагати потерпілому зупинити кровотечу, викликав швидку допомогу та дочекався працівників міліції, до тож він офіційно не одружений, але має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, тому колегія вважає, що виправлення обвинуваченого не можливо без ізоляції від суспільства, та необхідно призначити мінімальне покарання, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.

Окрім того, з метою забезпечення кримінального провадження колегія суддів вважає за необхідне до набрання вироком законної сили продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

До початку розгляду справи потерпілий ОСОБА_3 подав цивільний позов з +уточненнями про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та просив стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 1791,18 грн.

Прокурором також був заявлений цивільний позов в інтересах держави в особі 2-ї міської клінічної лікарні про відшкодування витрат 2-ї міської лікарні на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, в якому прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 на користь лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 від злочину на суму 894,36 грн.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 та прокурор позовні вимоги підтримували та просили їх задовольнити, обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги визнав у повному обсязі, а тому вони підлягають задоволенню.

Питання про долю речових доказів і документів, вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 продовжити у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Строк відбуття покарання рахувати з 06.12.2014 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 1791,18 грн., а всього: 101 791 грн. 18 коп.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь 2-ї міської клінічної лікарні (код ЄДРПОУ - 01999721, МФО - 831019, р/р 35423201045275 УДКСУ в м. Полтава) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 від злочину в сумі 894 грн. 36 коп.

Речові докази у вигляді пари кросівок, брюк чорного кольору, спортивної кофти з капюшоном, шкіряної куртки, шерстяного светра, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області - передати за належністю ОСОБА_1; решту речових доказів, що не мають ніякої цінності - знищити.

Судові витрати за проведення експертиз в сумі 393 грн. 12 коп. стягнути із ОСОБА_1 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засудженим у той же строк з моменту його отримання.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий Логвінова О.В.

Судді Антонов А.В.

Судді Куліш Ю.В.