Постанова № 43119323, 12.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 березня 2015 р. №820/19714/14 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Тищенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд : - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області щодо незарахування до вислуги років для нарахування одноразової грошової допомоги при звільнення зі служби в органах внутрішніх справ періоду військової служби та невиплати одноразової грошової допомоги при звільнення з урахування періоду військової служби; - зобов'язати Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківської області (юридична адреса: 61002, м.Харків. вул. Раднаркомівська, буд.5, код ЄДРПОУ 08592313) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: 61121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до строку календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги період дійсної військової служби з 03 липня 1987 року по 20 червня 1993 року, провести перерахунок, нарахувати і виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахування періоду дійсної військової служби з 03 липня 1987 року по 20 червня 1993 року та раніше виплаченої одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позову зазначив, що відмова відповідача про зарахування до вислуги років для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні періоду дійсної військової служби в ОСОБА_3 та навчання у військово-навчальному закладі - Харківському вищому військовому авіаційному училищі радіоелектроникіки є неправомірною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач вважає, що він відноситься до тих осіб, які при попередньому звільненні набули право на отримання такої допомоги, необхідно прийти до висновку, що у відповідності до абзаців 2, 9 пункту 1 та абзацу 8 пункту 10 Постанови №393 вказаний період (з 03.07.1987 року по 20.06.1993 року) повинен бути зарахований позивачу до вислуги років в календарному обчисленні для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість і правомірність дій ГУМВС України, наполягав, що згідно чинного законодавства на час звільнення зі Збройних сил грошова допомога позивачу підлягала виплаті за рахунок коштів Міністерства оборони, а тому ГУМВС України в Харківській області не має відношення до даної виплати. Крім того, позивачем не надано до суду інформації щодо отримання чи неотримання ним грошового забезпечення у Міністерстві оборони.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області наказом №92о/с від 15.04.2014 року звільнив підполковника міліції ОСОБА_4, з посади заступника начальника ВПП УКЗ ГУ, з виплатою компенсації за невикористану відпуску. В наказі №92о/с зазначається, що вислуга років на день звільнення (15.04.2014р.) складає: у календарному обчисленні - 26 рок. 09 міс. 19 дн., у пільговому обчисленні - 27 рок. 05 міс. 09 дн. Вислуга років для нарахування вихідної грошової допомоги - 20 рок. 10 міс. 03 дн. (а.с.10).

Позивач, не розуміючи підрахунку та не погоджуючись з ним, звернувся з листом щодо виплати грошової допомоги при звільненні до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

14.05.2014 року листом №248/3/9/1/355 позивачу було надано відповідь Департаменту фінансів Міністерства оборони України, в якій повідомлялось що відповідно до статті 302 Положення про грошове забезпечення військовослужбовців ОСОБА_3 та ОСОБА_5 введеного в дію наказом Міністра оборони СРСР від 14.08.1978 року №075, який застосовується в Збройних Силах України до 05.03.2001 року, вихідна допомога військовослужбовцям строкової служби, звільнених з військової служби з присвоєнням офіцерських звань, в тому числі безпосередньо по закінченню військово-навчальних закладів, не виплачувалась. Також повідомлялося, що Департамент фінансів не є правонаступником військових частин та не має первинних документів з виплати грошового забезпечення. (а.с. 11).

Суд зазначає, що беручи до уваги лист №248/3/9/1/355 позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив зарахувати до вислуги років для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні періоду дійсної військової служби в ОСОБА_3 та навчання у Харківському вищому військовому авіаційному училищі радіоелектроніки, а також перерахувати та виплатити зазначену одноразову грошову допомогу при звільненні.

Листом від 07.08.2014 року №7/Б-20оп позивачу була надана відповідь про відмову у задоволенні прохання щодо зарахування до вислуги років для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні періоду дійсної військової служби солдатом в ОСОБА_3 та навчання курсантом у військово-навчальному закладі - Харківському вищому військовому авіаційному училищі радіоелектроніки. (а.с.12).

З проханням надання роз'яснень щодо зарахування до вислуги років одноразової грошової допомоги при звільненні зі Збройних сил України позивач звертався з відповідними листами (зверненнями) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Міністрів оборони України Коваля М.В. та Гелетея В.В., начальника Генерального штабу - Головнокомандуючого Збройних Сил України Муженка В.М., Військового комісара Харківського обласного військового комісаріату Маліцького Д.А. (а.с. 63-70).

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ст. 9 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно з п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей" (далі за текстом - Постанова № 393), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Суд зауважує, що відповідачем період дійсної військової служби в ОСОБА_3 у військовій частині 34154 (з 03.07.0987р. по 30.07.1987р.), у військовій частині 5454 (з 30.07.1987р. по 31.10.1987р.), у військовій частині 21300 (з 31.10.1987р. по 01.08.1988р.) та навчання у військово-навчальному закладі - Харківському вищому військовому авіаційному училищі радіоелектроніки (з 01.08.1988р. по 20.06.1993р.) не був врахований, що призвело до зменшення одноразової грошової допомоги, передбаченої чинним законодавством.

Положеннями пп. 1, 2 Постанови №393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються: служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; дійсна військова служба у ОСОБА_3 та ОСОБА_5, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

До вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1987 року проходив військову службу в ОСОБА_3, з 1988р. по 1993 р. навчався в Харківському вищому військовому авіаційному училищі радіоелектроніки. (а.с.17).

Відповідно до витягу з наказу №92 о/с позивач був звільнений за станом здоров'я з посади заступника начальника ВПП УКЗ ГУ.

Згідно грошового атестату позивачу вислуга років для нарахування вихідної грошової допомоги була обчислена тривалістю 20 років 10 місяців 03 дні, тобто період дійсної військової служби в ОСОБА_3 у військовій частині 34154 (з 03.07.0987р. по 30.07.1987р.), у військовій частині 5454 (з 30.07.1987р. по 31.10.1987р.), у військовій частині 21300 (з 31.10.1987р. по 01.08.1988р.) та навчання у військово-навчальному закладі - Харківському вищому військовому авіаційному училищі радіоелектроніки (з 01.08.1988р. по 20.06.1993р.) був не врахований.

Суд зазначає, що відповідно до чинного законодавства період з 03.07.1987р. по 20.06.1993р. повинен був бути врахований позивачу до вислуги років в календарному обчисленні для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні не було доведено обґрунтованість прийнятого рішення щодо відмови у зарахуванні періоду служби з 03.07.1987р. по 20.06.1993р. для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області щодо незарахування до вислуги років для нарахування одноразової грошової допомоги при звільнення зі служби в органах внутрішніх справ періоду військової служби та невиплати одноразової грошової допомоги при звільнення з урахування періоду військової служби.

Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківської області (юридична адреса: 61002, м. Харків. вул. Раднаркомівська, буд.5, код ЄДРПОУ 08592313) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: 61121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до строку календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги період дійсної військової служби з 03 липня 1987 року по 20 червня 1993 року, провести перерахунок, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахування періоду дійсної військової служби з 03 липня 1987 року по 20 червня 1993 року та раніше виплаченої одноразової грошової допомоги.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь ОСОБА_1 (адреса: 61121, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 17.03.2015 року.

Суддя Полях Н.А.