Постанова № 43118835, 06.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 березня 2015 р. №820/20597/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

при секретарі судового засідання Костіної А.В.,

за участю представників : позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - Горбенко Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про поновлення на посаді, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування морального збитку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, в якому, після уточнень, просить суд:

- Визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, які полягають у притягненні до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ та безпосередньо у самому звільненні ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ.

- Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 14 жовтня 2014 року №3215 про накладення на оперуповноваженого відділу розкриття майнових злочинів Управління карного розшуку ГУМВСУ у Луганській області майора міліції ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

- Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 17 жовтня 2014 року №327 о/с в частині стосовно звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_4, оперуповноваженого відділу розкриття майнових злочинів Управління карного розшуку ГУМВСУ у Луганський області за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991р. № 114.

- Поновити ОСОБА_4 на службі, на посаді оперуповноваженого відділу розкриття майнових злочинів Управління карного розшуку ГУМВСУ у Луганській області.

- Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області виплатити ОСОБА_4 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17.10.2014 року по дату фактичного поновлення на службі, виходячи з середньомісячного розміру - 3850, 46 грн.

- Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на службі, на посаді оперуповноваженого відділу розкриття майнових злочинів Управління карного розшуку ГУМВСУ у Луганський області.

- Допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області виплатити ОСОБА_4 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17.10.2014 року по дату фактичного поновлення на службі, виходячи з середньомісячного розміру - 3850, 46 грн., за один місяць.

- Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на користь ОСОБА_4 10000 (десять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, які були викладенні у позові та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі, мотивуючи це тим, що оскаржувані накази були обґрунтовані, підтвердженні висновком службового розслідування та винесенні з дотриманням чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступних висновків:

Позивач по справі, ОСОБА_4, з 25.07.1993 року перебував на службі в органах внутрішніх справ України. За час перебування на службі отримав звання майора міліції.

17.10.2014 року позивача на підставі наказу №327 о/с було звільнено з органів внутрішніх справ у запас ЗС України за п.64 «є» (за порушення дисципліни). Підставою для винесення цього наказу був наказ ГУ МВС України у Луганській області від 14.10.2014 року №3215 про покарання співробітника УКР ГУМВСУ у Луганській області, згідно якого за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, ігнорування вимог наказу МВС України від 22.02.2012 року №155, що виразилося у невиході на службу без поважних причин під час проведення АТО та ігноруванні вимог керівництва щодо належного виконання службових обов'язків, оперуповноваженого відділу розкриття майнових злочинів УКР ГУМВСУ майора міліції ОСОБА_4 було наказано звільнити з органів внутрішніх справ України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22.02.2006 року (далі - Статут), зазначено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 7 Статуту передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу, серед яких, зокрема, обов'язок дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Стаття 12 Статуту закріплює перелік видів дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, серед яких, на ряду з іншими, зазначений такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладання дисциплінарного стягнення регулюється ст. 12 Статуту.

25.09.2014 року начальником відділу УКР ГУМВСУ було подано рапорт про те, що ОСОБА_4 25.09.2014 року був відсутній на робочому місці без поважних причин. Актами про невихід на роботу від 25.09.2014 року та від 26.09.2014 року було зафіксовано факти відсутності ОСОБА_4 на роботі. Вказані Акти були складені та підписані комісією у складі полковника міліції Радака В.О., підполковника міліції Тарасова В.В. та підполковника міліції Чевердака О.Ю.

За вказаним фактом невиходу на роботу ГУМВС України у Луганський області був виданий наказ №3111 від 10.10.2014 року про призначення та проведення службового розслідування. За результатами службового розслідування було складено висновок, згідно якого було встановлено, що дні невиходу ОСОБА_4 на службу вважаються прогулами.

Під час проведення службового розслідування керівництвом відділу та УКР ГУМВСУ було здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_4, під час якого останній повідомив що він перебуває у м. Києві та в подальшому не бажає проходити службу в ГУМВСУ у Луганський області. Також, йому було запропоновано прибути до Сєвєродонецького МВ ГУМВСУ (тимчасове місце дислокації ГУМВСУ), для надання пояснень з приводу невиходу на службу. Не зважаючи на те, що ОСОБА_4 було повідомлено про службове розслідування по відношенню до нього, на робоче місце він так і не прибув.

Позивач та представники позивача у позовній заяві та у поясненнях в судовому засіданні посилались на ті обставини, що 05.09.2014 року ОСОБА_4 звернувся з рапортом про надання невикористаної відпустки за 2014 рік у кількості 10 діб на період з 07.09.2014 року по 16.09.2014 року. Начальник УКР ГУМВСУ у Луганській області Радак В.О. вказаний рапорт підписав та залишив його у себе. Проте, зазначений факт не знайшов підтвердження у судовому засіданні. Крім того, з довідки УКЗ ГУМВСУ у Луганській області від 16.01.2015 року №6/2-125 вбачається, що ОСОБА_4 в період з 07 вересня по 17 жовтня 2014 року у відпустці не знаходився.

07.09.2014 року позивач разом з родиною залишив місто Сєвєродонецьк та переїхав до міста Києва. Після переїзду ОСОБА_4 звернувся з рапортом до генерал-майора міліції Голомші Я.Я. про переведення його для проходження подальшої служби у Броварський МВ ГУМВС України в Київський області. Підтверджень розгляду зазначеного рапорту безпосереднім начальником ОСОБА_4 до суду надано не було.

З 15.09.2014 до 24.09.2014 року згідно листка непрацездатності серії АВЮ №977748 від 15 вересня 2014 року ОСОБА_4 перебував на лікарняному, та відповідно до цього ж листка повинен був стати до роботи 25 вересня 2014 року.

Інший листок непрацездатності який позивач надав разом із позовом, а саме листок серії АГМ № 086639 від 9 жовтня 2014 року, підтверджує те, що ОСОБА_4 був на лікарняному з 30.09.2014 року по 09.10.2014 року. Таким чином, підтверджень поважності причин невиходу на роботу 25.09.2014 року та 26.09.2014 року позивачем надано не було, що дає підстави вважати висновки службового розслідування такими, що відповідають обставинам та закону.

Згідно з п. «є» ст.64 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991р. № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Проте, в судовому засіданні було встановлено, що в день видачі наказу №327 о/с від 17.10.2014 року ОСОБА_4 перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АГМ №086955 від 27 жовтня 2014 року.

Відповідно до ч.4 ст. 40 Кодексу законів про працю України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Таким чином, ОСОБА_4 повинен був бути звільненим в перший день виходу з лікарняного.

Враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що факт порушення службової дисципліни ОСОБА_4 був підтверджений, ніяким чином не спростований. Притягнення до дисциплінарної відповідальності цілком законне та обґрунтоване. Проте, наказ №327 о/с від 17.10.2014 року був виданий з порушення норм трудового законодавства.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, а саме в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 17 жовтня 2014 року № 327 о/с в частині стосовно звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_4, оперуповноваженого відділу розкриття майнових злочинів Управління карного розшуку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991р. № 114. В іншій частині позов залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про поновлення на посаді, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування морального збитку - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 17 жовтня 2014 року № 327 о/с в частині стосовно звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_4, оперуповноваженого відділу розкриття майнових злочинів Управління карного розшуку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991р. № 114.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 березня 2015 року.

Суддя Тітов О.М.