Постанова № 43118787, 13.03.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2015 року 810/671/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

19 лютого 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Білоцерківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 15 жовтня 2014 р. № 139/10-02-22-01/2614306526/3201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення від 15 жовтня 2014 р. № 139/10-02-22-01/2614306526/3201 про застосуваннядо неї фінансових санкцій є протиправним та таким, що винесено з порушенням чинного законодавства. Стверджує, що відповідачем невірно класифіковано товар та в результаті чого складено протиправний висновок щодо маркування продукції марками акцизного податку, на яких нібито зазначена сума акцизного податку, яка не відповідає сумі визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідач позов не визнав, подав до суду заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що перевіркою позивача встановлено маркування продукції марками акцизного податку невідповідного зразка (а.с. 60-62).

Представниками сторін були подані суду клопотання, у яких вони просили розглянути справу без участі їх представників, у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

28 вересня 2004 р. позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 65).

Основним видом діяльності позивача за КВЕД - 2010 є роздрібна торгівля в несппеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

16 квітня 2014 р. відповідачем було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої у цей же день було складено акт перевірки № 271/10-36-21/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки № 271/10-36-21/НОМЕР_1) (а.с. 8-9).

Так, перевіркою встановлено факт зберігання 2 пляшок напою плодово-ягідного збродженого тихого "Стигла вишня" виробництва "Кременчуцький ЛГЗ" 5 лютого 2014 р. розливу, міцність 14 %, місткість 0,5 літрів по ціні 18 грн 00 коп. за пляшку на загальну суму 36 грн 00 коп., які марковані марками акцизного податку з зазначенням сплати акцизного податку за одиницю маркованої продукції 0,250 грн, що не відповідає сумі сплати акцизного податку з одиниці маркованої продукції, визначеної з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, а саме на дату розливу 5 лютого 2014 р. напій плодово-ягідний зброджений тихий 0,5 л., 14 % об., повинен маркуватись маркою акцизного податку з зазначенням суми сплати акцизного податку в сумі 3,464 грн. Відповіднодо п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251 (далі - Постанова № 1251), така продукція вважається немаркованою.

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячног і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон України № 481/95-ВР), а саме зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку відповідного зразка.

15 жовтня 2014 р. на підставі названого акту перевірки № 271/10-36-21/НОМЕР_1 відповідачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій, яким накладено на позивача штраф у сумі 8 500 грн 00 коп. (а.с. 7).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 2 грудня 2012 р. № 2755-VI (далі - ПК України), Законом України № 481/95-ВР.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України № 481/95-BP, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Такий порядок маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначений в Положенні про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251 (далі - Положення).

Як вбачається з абз. 1, 2 п. 20 Положення, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

При цьому маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи.

Відповідно до вимог абз. 3 п. 20 Положення для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Ставки акцизного податку та перелік товарів (в тому числі алкогольних напоїв), з яких справляється податок наведені в пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПК України.

Згідно з абз. 4 п. 20 Положення (а також п. 226.9 ст. 226 ПК України), вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до вимог пп. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПК України платником акцизного податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу (п. 216.1 ст. 216 ПК України).

Як вбачається з вимог п. 217.1 ст. 217 ПК України, суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Згідно з вимогами п. 217.2 ст. 217 ПК України суми податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, визначаються виробником (переробником), виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату відвантаження готової продукції її замовнику або за його дорученням іншій особі.

Відповідно до вимог пп. 222.1.1 -222.1.3 п. 222.1 ст. 222 ПК України суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

Наявні матеріали справи свідчать, що позивачем зберігалися для подальшої реалізації дві пляшки напою плодово-ягідного збродженого тихого «Стигла вишня» виробництва ПрАТ «Кременчуцький ЛГЗ» дата розливу - 5 лютого 2014 р., міцність 14 %, місткість 0,5 літрів по ціні 18 грн 00 коп. за пляшку на загальну суму 36 грн 00 коп.

Зазначені пляшки марковані марками акцизного податку, на яких зазначена сума сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, 0, 250 грн., виходячи зі ставки акцизного податку у розмірі 0,5 грн. за 1 літр, визначеної пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України для товарів за кодом 2206 00 51 00 «Сидр і пері (без додавання спирту)» згідно УКТЗЕД.

На підтвердження правомірності віднесення перелічених вище алкогольних напоїв до товарів за кодом 2206 00 51 00 «Сидр і пері (без додавання спирту)» позивач надав суду наступні копії документів:

- листа ПрАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод» від 26 січня 2015 р.

№ 14 (а.с. 13-14);

- ліцензії ПрАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод» серія АВ № 577054 та додатку до неї серія ПВ № 002398 (а.с. 15-16);

- висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 10 червня 2011 р. № 05.03.02-04/63123 виданого Державною санітарно - епідеміологічною службою Міністерства охорони здов'я України (а.с. 17);

- «Технічних умов» ТУ У15.9-14216689-004:2009 (а.с. 18-28);

- експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати від 5 лютого 2010 р. № К-4-У (а.с 31);

- висновка експертного дослідження за результатами проведення товарознавчого дослідження Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 19 березня 2014 р. № 267/14-23 (а.с. 34-35).

Відповідно Технічних умов ТУ У15.9-14216689-004:2009 (розроблених ДП Уманський лікеро-горілчаний завод та погоджених у встановленому порядку Міністерством охорони здоров'я України, Департаментом харчової промисловості України Міністерства аграрної політики України, Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України, а також затверджені Заступником Міністра аграрної політики України) та експертного висновку від 5 лютого 2010 р. № К-4-У зазначені алкогольні напої виробляються без додавання спирту етилового ректифікованого шляхом зброджування підсолодженого сусла, виготовленого із соків концентрованих, плодів (ягід) або екстрактів з подальшим додаванням цукрового сиропу, лимонної кислоти, води питної підготовленої, цукрового колеру, натуральних барвників, натуральних ароматизаторів та іншої сировини з дозволу центральної виконавчої влади України. Технологія виробництва вказаних алкогольних напоїв виключає можливість додавання до їх складу спирту етилового ректифікованого або інших спиртів для досягнення відповідно міцності, яка досягається за рахунок зброджування вищевказаних компонентів (а.с 18-28).

Згідно пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України визначальною умовою, що розмежовує різні види алкогольних напоїв, які згідно УКТЗЕД належать до товарної групи 2206 00 для цілей оподаткування акцизним податком є наявність у їх складі доданого спирту.

Крім того, згідно експертного висновку від 5 лютого 2010 р. № К-4-У напої плодово-ягідні зброджені в асортименті («Стигла ожина», «Стигла вишня», «Стигла клюква», «Стигла лісова ягода»), що виготовляються відповідно до ТУ У 15.9-14216689-044:2009, у відповідності з вимогами УКТ ЗЕД класифікуються у товарній підкатегорії під кодом 2206 00 51 00.

Технологія виробництва вказаних алкогольних напоїв виключає можливість додавання до їх складу спирту етилового ректифікованого або інших спиртів для досягнення відповідно міцності, яка досягається за рахунок зброджування вищевказаних компонентів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення відповідача про застосування штрафних санкцій від 15 жовтня 2014 р. № 139/10-02-22-01/2614306526/3201 є незаконними та необґрунтованими.

Враховуючи те, що надані відповідачем заперечення жодним чином не спростовують доводів позивача, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, судом не можуть бути взяті до уваги подані відповідачем заперечення, оскільки вони жодним чином не спростовують доводів позивача (а.с. 60-62).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірність винесення оскаржуваного рішення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення відповідача про застосування штрафних санкцій від 15 жовтня 2014 р. № 139/10-02-22-01/2614306526/3201 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 15 жовтня 2014 р. № 139/10-02-22-01/2614306526/3201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.