Рішення № 43118636, 11.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/24/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015 Справа № 908/951/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСЬКА ІНДУСТРІАЛЬНА КОМПАНІЯ» (85300, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, будинок 130-А, кім. 204)

до відповідача: публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖКОКС» (69600, місто Запоріжжя, вул. Діагональна, 4)

про стягнення 486912,00 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Дорофієнко С.В., довіреність № 01/2075 від 02.01.2015 р.;

від відповідача: Зінченко М.В., довіреність № 19/3 від 01.01.2015 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 13.02.2015 р. звернулося ТОВ «ДОНБАСЬКА ІНДУСТРІАЛЬНА КОМПАНІЯ» з позовною заявою до відповідача - ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» про стягнення 486912,00 грн., які складаються з: 480000,00 грн. боргу за поставлений товар на підставі договору поставки № 1366 від 27.05.2014 р., 6912,00 грн. пені. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на ст.ст. 510, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198, 220, 222, 231, 265 ГК України.

Ухвалою суду від 16.02.2015 року порушено провадження у справі № 908/951/15-г, присвоєно справі номер провадження 18/24/15, судове засідання призначене на 11 березня 2015 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за наявними у справі документальними доказами та закінчений 11.03.2015 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, які вмотивовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 1366 від 27.05.2014 р., внаслідок чого утворилась заборгованість. Враховуючи умови договору та положення норм чинного законодавства за порушення виконання відповідачем грошових зобов'язань, позивачем нарахована до стягнення пеня. Надав клопотання про залучення до матеріалів справи письмових документів, що витребувані судом. В ході розгляду справи надав письмові пояснення щодо періоду нарахування пені, а саме просив суд стягнути з ПАТ «ЗАПОРОЖКОКС» за період прострочення платежу з 30.12.2014 р. по 03.02.2015 р. (36 календарних днів) пеню у розмірі 6912,00 грн.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву № 19/63 від 10.03.2015 р., відповідно до якого не погодився з розрахунком заявленої до стягнення суми пені в частині визначення позивачем періоду прострочення. В частині стягнення основного боргу позов визнаний відповідачем.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСЬКА ІНДУСТРІАЛЬНА КОМПАНІЯ» (постачальник, позивач у справі) та публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖКОКС» (покупець, відповідач у справі) 27.05.2014 р. уклали договір поставки № 1366 (надалі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець - на умовах цього договору прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, в подальшому іменується товар, на умовах передбачених цим договором.

Кількість, номенклатура товару зазначаються у специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною його частиною (п. 2.1 договору). Строк поставки зазначається у специфікаціях (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у відповідності до умов поставки, що зазначені у специфікаціях та включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, що пов'язані з поставкою товару.

Оплата за поставлений товар буде здійснюватися у порядку, що вказаний у відповідній специфікації до цього договору (п. 5.2 договору).

Сторонами, враховуючи умови договору, підписана специфікація від 07.07.2014 р. до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався поставити протягом 60 календарних днів з моменту розміщення заявки на адресу відповідача товар на загальну суму 486000,00 грн. Пунктом 4 специфікації сторони визначили строк оплати - протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару. Датою поставки товару вважається дата передачі товару покупцю з відміткою у видатковій накладній (п. 7 специфікації).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар (пробовідбірник ківшевий горизонтальний ПКГ, пробовідбірник ківшевий ПКН1К) на загальну суму 486000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 29/09/01 від 29.09.2014 р., товарно-транспортною накладною № Д29/09/1 від 29.09.2014 р., актом приймання-передачі документів від 29.09.2014 р., довіреністю № 973 від 25.09.2014 р.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару в повному обсязі не виконав, оплативши 6000,00 грн., чим порушив умови договору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, позивач за захистом порушених своїх прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати поставленого позивачем товару на суму 480000,00 грн., у встановлений договором (специфікацією) строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 480000,00 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати отриманого товару, позивач, враховуючи положення п. 7.2 договору, просив стягнути 6912,00 грн. пені за період прострочення з 30.12.2014 р. по 03.02.2015 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати товару, покупець сплачує пеню у розмірі 0,04 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи норми наведеного діючого законодавства України та здійснивши системний аналіз норм права суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 6912,00 грн. є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 6912,00 грн. за період з 30.12.2014 р. по 03.02.2015 р. судом задовольняється.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, пені відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖКОКС» (69600, місто Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224, р/р 26003005410004 в АКБ «Індустріалбанк» м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСЬКА ІНДУСТРІАЛЬНА КОМПАНІЯ» (85300, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 130-А, кім. 204. код ЄДРПОУ 3289273, р/р 26008013002883 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) 480000,00 грн. (чотириста вісімдесят тисяч 00 коп.) основного боргу, 6912,00 грн. (шість тисяч дев'ятсот дванадцять грн. 00 коп.) пені, 9738,24 грн. (дев'ять тисяч сімсот тридцять вісім грн. 24 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 16 березня 2015 р.