Ухвала суду № 43118538, 24.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року Справа № 876/1928/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Олійник Р.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екст.Та.Ві» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екст.Та.Ві» про стягнення фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

18 березня 2010 року Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Закарпатській області звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з ТзОВ «Екст.Та.Ві» до Державного бюджету фінансові санкції в розмірі 22800 грн.

Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 10 січня 2014 року позов задовольнив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Екст.Та.Ві» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що під час проведення позивачем позапланової виїзної перевірки встановлено зберігання відповідачем алкогольних напоїв в складському відокремленому приміщенні підвального типу у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв. Однак, такі висновки є помилковими, оскільки відповідач не зберігав алкогольні напої у даному приміщенні, а виявлені у підвальному приміщенні алкогольні напої ТзОВ «Екст.Та.Ві» не належать.

В скарзі також зазначає, що в акті перевірки №08/32-233/20439873 від 08.01.2010р. відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем ч. 22 ст. 15 Закону №481/95-ВР. Проте, відповідно до ч.22 ст. 15 Закону №481/95-ВР, ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови. Тобто суб'єктом владних повноважень - позивачем вказано зовсім іншу норму вищевказаного Закону №481/95-ВР, а отже відсутні правові підстави щодо притягнення до відповідальності відповідача за ч. 22 ст. 15 Закону №481/95-ВР.

15 вересня 2014 року до Львівського апеляційного адміністративного суду надійшло доповнення до апеляційної скарги ТзОВ «Екст.Та.Ві», в якому вказано, що відповідачем було оскаржено Рішення про застосування до нього фінансових санкцій.

05 серпня 2014 року Вищим адміністративним судом України постановлено ухвалу, якою задоволено касаційну скаргу ТзОВ «Екст.Та.Ві». Скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 року та залишено в силі постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року по справі № 2а-720/10/0770, якою визнано нечинним рішення про застосування фінансових санкцій №070422-0001/32 від 05.02.2010 р. на суму 22800 грн.

За таких обставин, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, що відповідно до приписів ч.4 ст. 196 КАС України не є перешкодою для розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що на виконання наказу про проведення перевірки від 31.12.2009 року за № 240-к та на підставі направлення на проведення позапланової виїзної перевірки від 31.12.2009 року № 69, позивачем 08 січня 2010 року проведено перевірку за місцем торговельної діяльність відповідача, а саме: за адресою - м. Ужгород, проспект Свободи, 45.

За результатами перевірки складено акт №08/32-233/20439873 від 08 січня 2010 року, згідно з висновками якого позивачем порушено вимоги ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів).

05 лютого 2010 року відповідачем прийнято рішення №№070422-0001/32 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 22800,00 грн. згідно з абз.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду адміністративної справи відповідачем не було добровільно сплачено фінансову санкцію визначену в Рішенні №070422-0001/32 від 05.02.2010 року у розмірі 22800,00 грн.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»

Згідно ч. 1 ст. 17 цього Закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз.9 ч.2 цієї ж статті, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Екст.Та.Ві» оскаржило рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації України у Закарпатській області (правонаступник - Головне управління Міндоходів у Закарпатській області) про застосування фінансових санкцій №070422-0001/32 від 05 лютого 2010 року на суму 22800 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року, позов задоволено повністю. Визнано нечинним рішення про застосування фінансових санкцій №0704220001/32 від 05 лютого 2010 року на суму 22800 грн.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 03 жовтня 2013 року апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації України у Закарпатській області задовольнив. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року у справі №2а-720/10/0770 скасував та прийняв нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Екст.ТА.ВІ.» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації України у Закарпатській області про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій №070422-0001/32 від 05 лютого 2010 року на суму 22800 грн. відмовив.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.3 ст.254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, на час розгляду справи судом першої інстанції, рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій було чинним. Будь-яких доказів у підтвердження погашення вказаних штрафних санкцій відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Посилання відповідача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 05 серпня 2014 року у справі № К/800/63968/13, якою скасована постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року, не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Однак, зазначені обставини у відповідності до приписів п.4 ч.2 ст. 245 КАС України є підставою для перегляду вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами.

За таких обставин апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача фінансових санкцій в сумі 22800 грн.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги щодо невідповідності постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екст.Та.Ві» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 року у справі № 2а-903/10/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 24 лютого 2015 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

Н.В. Ільчишин