Постанова № 43118406, 17.03.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 року Чернігів Справа № 825/458/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопот С.Л.

при секретарі - Єгуновій О.М.

за участю представника позивача Сторожевої Е.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення в розмірі 6334,23 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в період з 23.06.2011 по 15.05.2012 перебував на обліку у Чернігівському МЦЗ та отримував допомогу по безробіттю, в той час як був зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності, про що не повідомив Чернігівський МЦЗ, що, в свою чергу, є порушенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За таких обставин відповідач не мав права перебувати на обліку в центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в їх задоволенні просив відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

В Україні до зайнятого населення, відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

ОСОБА_2 в період з 23.06.2011 по 15.05.2012 перебував на обліку у Чернігівському МЦЗ та отримував допомогу по безробіттю.

22.12.2014 відповідач повторно звернувся до центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного та надав повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Керуючись пунктом 18 частини 2 статті 22 Закону України «Про зайнятість населення», під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення було встановлено (Акт № 6 від 14.01.2015 р.), що в період перебування на обліку в центрі зайнятості з 23.06.2011 по 15.05.2012 ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець. В заяві про надання статусу безробітного, поданій 23.06.2011 до Чернігівського міського центру зайнятості, відповідач, вказав про себе неправдиві дані, повідомивши, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Зазначені обставини підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.01.15, відповідно до якого 13.06.2001 ОСОБА_2 був зареєстрований, як фізична особа-підприємець.

06.08.2014 державну реєстрацію ФОП ОСОБА_2 припинено за судовим рішенням про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в зв'язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно закону, про що 06.08.2014 внесено відповідний запис.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості. За відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Таким чином, ОСОБА_2 був зареєстрований, як особа-підприємець з 13.06.2001 по 06.08.2014.

Підпунктом «б» пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-XII (в редакції, що діяла під час реєстрації ОСОБА_2 та в період перебування на обліку як безробітного) визначено, що в Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Крім того, відповідно до п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 N 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

У зв'язку із викладеним, особа, зареєстрована як фізична особа-підприємець, відноситься до зайнятого населення, не може бути визнаною безробітною та відповідно не має права отримувати матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки- розрахунку сума виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття вартість наданих центром зайнятості соціальних послуг, які підлягають поверненню ОСОБА_2 становить 6334,23 грн., в тому числі: 2860,38 грн допомоги по безробіттю (виплаченої за період з 02.12.2011 по 09.05.2012 1258,88 грн. матеріальної допомоги в період професійного навчання (виплаченого в період з 21.09.2011 по 01.12.2011), 2214,97 грн. вартості професійного навчання.

На підставі ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" директором Чернігівського МЦЗ прийнято наказ № 27 від 21.01.2015 про повернення коштів в розмірі 6334 грн. 23 коп.

Крім того слід зазначити, що з метою досудового врегулювання спору, позивачем 21.01.2015 було направлено відповідачу листа № 05/269, в якому повідомлено про прийняте рішення, запропоновано добровільно повернути незаконно отримане матеріальне забезпечення та роз'яснено право на оскарження наказу.

Відповідач до центру зайнятості вищого рівня або в судовому порядку не оскаржив наказ № 27 від 21.01.2015 про повернення коштів, кошти в добровільному порядку не повернув.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Чернігівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Чернігівського міського центру зайнятості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Чернігівського міського центру зайнятості (р/р 37171300901002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 21395273) 6334,23 грн. виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості наданих соціальних послуг.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.Л. Клопот