Постанова № 43118340, 16.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 березня 2015 р. № 820/665/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

суддів: Полях Н.А., Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідачів - Кезлі М.Д.,

представників третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_9 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Міністерства закордонних справ України, треті особи: ОСОБА_5, Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій неправомірними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_9, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Міністерства закордонних справ України, треті особи: ОСОБА_5, Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати дії Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, про набуття громадянства України дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 - неправомірними; скасувати рішення Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, про набуття громадянства України дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати дії Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, про набуття громадянства України дитини ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 - неправомірними; скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про набуття громадянства України дитини ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі частини 1 статті 7 Закону України від 18.01.2001 р. «Про громадянство України».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що його діти ОСОБА_10 та ОСОБА_7, які народились за межами території України, за документами рахуються як громадяни України, що на його думку, є незаконним та стало підставою їх подвійного громадянства та порушення ст. 4 Конституції України, оскільки останні є громадянами США.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позові та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідачів - Державної міграційної служби України та Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області проти позову заперечував, виклавши свою правову позицію у відповідних письмових запереченнях, де зокрема зазначив, що будь - які вимоги з приводу громадянства ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки цим органом ніяких відповідних рішень не приймалось, а дитина вже при народженні була зареєстрована Посольством України в королівстві Нідерланди як громадянин України. Що стосується громадянства ОСОБА_11, то останнє було набуте правомірно, на підставі вимог ст. 7 Закону України "Про громадянство України", а взагалі посилання позивача на ст. 14 цього Закону, як підстава визнання його обох дітей іноземцями - громадянами США, є хибними. У судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача, Міністерства закордонних справ України - у судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав.

Третя особа ОСОБА_5 та її представник - ОСОБА_3, проти позову заперечували, відповідну думку стосовно позовних вимог виклавши письмово та у судовому засіданні додатково пояснивши, що позивач вводить суд в оману, наголошуючи про свою необізнаність щодо факту реєстрації дітей громадянами України від народження. Зазначили, що відповідно ч.1 ст.7 Закону України "Про громадянство" набуття громадянства України ОСОБА_6 та ОСОБА_11 відбулося за фактом громадянства України одного з батьків - громадянки України ОСОБА_5.

Представник третьої особи, служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області - у судовому засіданні просив винести рішення на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Правовідносини з приводу громадянства України, підстав і порядку його набуття та припинення, повноважень органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, регулюються Законом України "Про громадянство України" 18 січня 2001 року № 2235-III ( надалі - Закон № 2235-III) .

Згідно ч.1 ст. 1 Закону № 2235-III, громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України, водночас іноземцем визнається особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Як встановлено судовим розглядом, 13.11.2004 року Міським ВРАЦС № 1 ХОУЮ було зареєстровано шлюб між громадянкою України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянином США ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, про що внесено актовий запис № 2232.

Від даного шлюбу у подружжя народилося двоє дітей - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження - м. Амстердам, королівство Нідерланди та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження - м.Лас-Вегас, штат Невада, США.

На даний час позивач та третя особа - ОСОБА_5 проживають на території України, при цьому ОСОБА_9 деякий час жив і працював окремо від сім'ї в США.

З приводу громадянства ОСОБА_10 та ОСОБА_7 судом встановлено наступне.

Згідно довідки Посольства України в королівстві Нідерланди № 61219/19-532/2-397 від 07.07.2005 року вбачається, що ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований громадянином України від народження ( а.с.23).

Що стосується громадянства ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд зазначає наступне. 22.06.2012 року ОСОБА_5 звернулась до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з заявою про оформлення набуття особою ( її сином - ОСОБА_11) громадянства України за народженням (а.с. 69-71), до якої було додано копії перекладу свідоцтва про народження дитини та паспорту матері. За результатами розгляду відповідним органом 27.06.2012 року було прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_8 з моменту його народження.

Як пояснив представник позивача, ОСОБА_9 дізнався про те, що його діти зареєстровані громадянами України тільки під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи в рамках позову ОСОБА_5 до ОСОБА_9 про стягнення аліментів.

Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду, оскільки вважав, що його діти є громадянами США, громадянство України ними було набуто незаконно.

Відповідно до частин 1, 8 статті 6 Закону України "Про громадянства України", громадянство України набувається за народженням, та у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про громадянства України" передбачено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України "Про громадянства України" особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27.03.2001 року, № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", який є чинним на час прийняття оскаржуваного рішення та розгляду справи, визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Відповідно до пункту 17 Порядку, для оформлення набуття громадянства України за народженням особою, батьки (один із них) якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи: а) заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням; б) копію свідоцтва про народження особи; в) копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження.

Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства визначені розділом 4 Закону України "Про громадянство України" № 2235-ІІІ від 18.01.2001 року, зокрема, ст. ст. 22-25 цього Закону.

Як вбачається із частини 4 статті 24 Закону України "Про громадянство України", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 цього Закону.

Таким чином, враховуючи, що на момент народження дітей та на момент звернення до органів Державної міграційної служби мати дитини - ОСОБА_5 була громадянкою України, відповідачем правомірно застосовано норми частини 1 статті 7 Закону України "Про громадянство України".

Матеріалами справи підтверджено, що разом із заявою, ОСОБА_5 були надані всі документи, вичерпний перелік яких зазначено у Порядку, а тому у відповідача не було підстав для відмови в оформленні набуття громадянства України ОСОБА_11.

Що стосується дитини - ОСОБА_6, то він при народженні був зареєстрований у посольстві України в Королівстві Нідерланди як громадянин України.

Як вбачається із матеріалів справи, при оформлення набуття громадянства України ОСОБА_7, заявницею було подано до органів державної міграційної служби належним чином нотаріально посвідчений переклад свідоцтва про народження.

Згідно ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Так, відповідно до пункту 93 вищезазначеного Порядку, управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 94 вищевказаного Порядку передбачено, Головне управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України.

Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, начальник головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України.

Таким чином, відповідач - ГУ ДМС України в Харківській області, приймаючи рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_8, діяв відповідно до чинного законодавства та передбачених законом повноважень.

Щодо громадянства ОСОБА_6 суд зауважує, що відповідна реєстрація останнього була проведена посольською установою. При цьому суд зауважує, що посольство - дипломатичне представництво держави в столиці іншої, або при міжнародній організації. Юридично, територія посольства є анклавом і відноситься до тієї держави, яку представляє. Таким чином на нього не поширюються закони держави, яка оточує посольство.

І в тому і в другому випадку для набуття особою громадянства України єдиною і достатньою умовою є наявність Громадянства України у обох або в одного з батьків на момент народження особи, а отже суд вважає безпідставними посилання позивача на порушення ст. 14 Закону України "Про громадянство України", де визначено особливий порядок набуття громадянства України, а оскаржувані рішення в даному випадку є законними та обґрунтованими.

Щодо вимог про визнання дій відповідачів про набуття громадянства України ОСОБА_6 та ОСОБА_11 неправомірними, то в їх задоволенні суд відмовляє, оскільки позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено які саме права позивача були порушені такими діями.

Одночасно суд звертає увагу, що оскаржувані дії вже було реалізовано шляхом видання відповідних рішень суб'єктів владних повноважень та вичерпано в часі, оскільки суду доведено перебування неповнолітніх дітей позивача в українському громадянстві вже досить тривалий час, як документально так і фактично.

Розв'язуючи спір, суд бере до уваги, що в силу ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачами надано всі належні докази у підтвердження обґрунтованості та законності прийняття оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Собель Харольда Девіда є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України судовий збір позивачу не повертається.

Керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_9 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Міністерства закордонних справ України, треті особи: ОСОБА_5, Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій неправомірними та скасування рішень - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 17.03.15 року.

Головуючий суддя В.В.Сагайдак

Судді Н.А.Полях

Д.В.Бездітко