Постанова № 43118244, 12.03.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № 803/257/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представника позивача Лапковського О. Ю.,

представника відповідача Остапчука Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах філії «Любомльський автодор» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах філії «Любомльський автодор» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» (далі - філія «Любомльський автодор» ДП «Волинський облавтодор», позивач) звернулося з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2014 року № 001691310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи найманих працівників за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 30288,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача не було правових підстав для застосування штрафних санкцій у сумі 30288,57 грн. за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, оскільки перевірка проводилась у відповідності до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, тобто на підставі подання слідчого у кримінальній справі, а тому контролюючий орган зобов'язаний був провести перевірку та направити її результати слідчому без винесення будь-яких рішень-повідомлень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із підстав, наведених у позовній заяві.

У письмових запереченнях та в судовому засіданні представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що позивачем несвоєчасно було перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 45402,28 грн., а тому контролюючим органом правомірно застосовано штраф у сумі 30288,57 грн. відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що з 27.10.2014 року по 31.10.2014 року працівниками Ковельської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку філії «Любомльський автодор» ДП «Волинський облавтодор» з питань дослідження фінансового стану підприємства, цільового використання коштів, фактичної можливості виплати заробітної плати та своєчасності нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 22.09.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 07.11.2014 року № 796/03-06-17/05422496, в якому зафіксовано порушення вимог підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 51002,48 грн., та підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України в результаті чого на суму податкового боргу нараховано пеню в розмірі 291,62 грн.

З розрахунку повноти та своєчасності перерахувань до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та з розрахунку штрафних санкцій вбачається, що філією «Любомльський автодор» ДП «Волинський облавтодор» несвоєчасно перераховано до бюджету нарахований податок з доходів фізичних осіб за грудень 2013 року в сумі 15052,55 грн. (строк сплати - 30.01.2014 року, перераховано з 03.02.2014 року по10.02.2014 року), за січень 2014 року в сумі 9019,95 грн. (строк сплати - 03.03.2014 року, перераховано в період з 04.03.2014 року по 24.04.2014 року), за лютий 2014 року в сумі 12 293,29 грн. (строк сплати - 31.03.2014 року, перераховано в період з 24.04.2014 року по 23.05.2014 року), за березень 2014 року в сумі 9036,49 грн. (строк сплати - 30.04.2014 року, перераховано 23.05.2014 року по 28.05.2014 року) та не перераховано до бюджету податок за вересень 2014 року в сумі 11621,20 по терміну сплати 30.10.2014 року.

На підставі акту перевірки від 07.11.2014 року № 796/03-06-17/05422496 Ковельською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2014 року № 001230310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи найманих працівників за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 37499,23 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем було подано скаргу від 01.12.2014 року Головному управлінню ДФС у Волинській області. Рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 19.12.2014 року № 1507/03-20-10-03-06 скаргу задоволено частково, податкове повідомлення-рішення від 20.11.2014 року № 001230310 скасовано в сумі 7210,66 грн. зайво визначеного грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями, а в частині 30288,57 застосованих штрафних санкцій залишено без змін.

30.12.2014 року Ковельською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2014 року № 001691310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи найманих працівників за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 30288,57 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління ДФС України у Волинській області. Однак, рішенням Головного управління ДФС України у Волинській області про розгляд скарги від 23.01.2015 року № 487/10/03-2010-03-06 скаргу залишено без розгляду.

Як встановлено судом документальна позапланова виїзна перевірка філії «Любомльський автодор» ДП «Волинський облавтодор» була проведена на підставі постанови старшого слідчого відділення Волинського лінійного відділення УМВС України на Львівський залізниці.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку

З огляду на викладене суд зазначає, що обставини, коли податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної на підставі постанови слідчого, не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, обмежені лише випадком, коли таку перевірку призначено в межах кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори.

В даному випадку, перевірка філії «Любомльський автодор» ДП «Волинський облавтодор» проводилася на підставі постанови старшого Слідчого відділення Волинського лінійного відділення УМВС України на Львівський залізниці старшого в межах кримінального провадження № 42014030000000168 від 22.09.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 175 КК України (за фактом невиплати заробітної плати службовими особами), тобто, кримінальне провадження відносно службових осіб позивача зареєстроване не за вчинення кримінального правопорушення, предметом якого є податки та збори, а тому Ковельською ОДПІ при винесенні податкового повідомлення-рішення не порушено вимоги пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.

Порядок нараховування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб передбачений розділом IV Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 171.1 та 171.2 статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 168.1.1 та 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно із підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Отже, філія «Любомльський автодор» ДП «Волинський облавтодор» при виплаті заробітної плати своїм працівникам за період з грудня 2013 року по вересень 2014 року, в силу підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України, виступала податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб та платником вказаного податку, а тому відповідно до підпункту 162.1.3 статті 162 ПК України зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Як вбачається з акту від 07.11.2014 року № 796/03-06-17/05422496 та з рішення про результати розгляду первинної скарги від 19.12.2014 року № 1507/03-20-10-03-06, в період з грудня 2013 року по березень 2014 року мало місце несвоєчасність сплати філією «Любомльський автодор» ДП «Волинський облавтодор» податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 45402,28 грн., а саме: грудень 2013 року в сумі 15052,55 грн.; січень 2014 року в сумі 9019,95 грн.; лютий 2014 року в сумі 12 293,29 грн.; березень 2014 року в сумі 9036,49 грн., в результаті чого Ковельською ОДПІ застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 30288,57 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 30.12.2014 року № 001691310.

Таким чином, спірним питанням даного спору є правомірність нарахування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 127.1 статті 127 ПК України та відповідність застосованого розміру штрафних санкцій вчиненому правопорушенню.

Відповідно до пункту 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Визначальною умовою для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 127.1 статті 127 ПК України є ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Отже, статтею 127 ПК України встановлюється міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) від кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу, а саме протягом 1 095 днів.

Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін у судовому засіданні, 22.08.2012 року до філії «Любомльський автодор» ДП «Волинський облавтодор» застосовувались штрафні санкції у сумі 8319,73 грн. за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення від 22.08.2012 року № 0003031701. Тобто, позивачем протягом 1 095 днів вже вчинялося порушення податкового законодавства, відповідальність за яке передбачена частиною 1 пункту 127.1 статті 127 ПК України.

Водночас, згідно розрахунку штрафних санкцій та розрахунку повноти та своєчасності перерахувань до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб розмір штрафу відповідно до пункту 127.1 статті 127 ПК України, застосований до філії «Любомльський автодор» ДП «Волинський облавтодор» за звітний період, у якому виявлено порушення, становив 25%, 50% та 75%. Однак, рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 19.12.2014 року № 1507/03-20-10-03-06 встановлено, що при складанні розрахунку штрафних санкцій відповідачем за результатами перевірки за несвоєчасне перерахування до бюджету податку за грудень 2013 року в сумі 15022,55 грн. (перераховано 03.02.2014 року - 6021 грн., та 10.02.2014 року - 9031,55 грн.) протиправно застосовано до позивача штрафну санкцію як за вперше виявлене порушення в розмірі 6021,03 грн. (6021 грн. - 25%, 9031,55 грн. - 50%), оскільки до нього протягом 1095 днів застосовувались штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 22.08.2012 року № 0003031701.

Також суд зазначає, що контролюючий орган, визначаючи розмір штрафної санкції, безпідставно застосував штраф у розмірі 75 відсотків суми податку, оскільки ним не було застосовано до позивача штрафних санкцій відповідно до частини 2 пункту 127.1 статті 127 ПК України протягом 1095 днів, що виключає по наявність повторності (втретє) та підстав для застосування розміру штрафу у вигляді 75 відсотків суми податку. Тобто, в даному випадку розмір штрафної санкції слід обчислювати з суми 45402,28 грн. несплаченого податку з доходів з фізичних осіб за грудень 2013 року по березень 2014 року виходячи з 50 відсотків суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Розмір штрафної санкції внаслідок такого обчислення складає 22701,14 грн. (45402,28 х 50%).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 03.02.2015 року в справі № К/800/59780/14.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 30.12.2014 року № 001691310 слід визнати протиправним та скасувати в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 7587,43 грн. (30288,57 - 22701,14 = 7587,43).

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень повністю не було доведено протиправності встановлених під час перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства та як наслідок обґрунтованості винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, виходячи із наданих частиною другою статті 162 КАС України суду повноважень, з наведених вище підстав адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 30.12.2014 року № 001691310 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 7587,43 грн., а в решті - залишити без змін.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги (частина 3 статті 4 Закону).

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2015 року становить 1 218, 00 грн.

З платіжного доручення від 03.02.2015 року № 20 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 182,70 грн., тобто 10% ставки судового збору.

Оскільки розмір майнових вимог складає 30288,57 грн. - сума грошового зобов'язання визначена податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2014 року № 001691310, даний адміністративний позов підлягає оплаті судовим збором у сумі 1827,00 грн.

Враховуючи те, що судом скасовується податкове повідомлення-рішення від 30.12.2014 року № 001691310 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 7587,43 грн., тому згідно частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» решта суми судового збору стягується з позивача пропорційно до відхиленої частини вимоги, що становить 1186, 64 грн. (22701,14 х 100%) / 30288,57 = 74,95 %; (1827 х 74,95 %) / 100 % = 1369,34; 1369,34 - 182,70 = 1186,64).

Отже, з ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» необхідно стягнути суму несплаченого судового збору у розмірі 1186,64 грн.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 30 грудня 2014 року № 001691310 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 7587 (сім тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 43 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 41, код ЄДРПОУ 32035139) на користь держави судовий збір у розмірі 1186 (одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 64 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 17 березня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко