Рішення № 43118133, 16.03.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2015 р.Справа № 916/442/15-гЗа позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД УІНД";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЇН-ЕКСПОРТ"

про стягнення 550949,29грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Шиянова Н.С. - за дорученням;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД УІНД", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЇН-ЕКСПОРТ" безпідставно набуті грошові кошти в сумі 527 309 гривень та відсотки за користування безпідставно набутими коштами в сумі 23 640,29 гривень.

Ухвалою суду від 3 лютого 2015 року порушено провадження у справі №916/442/15 та призначено до розгляду на 2 березня 2015 року.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач в засідання суду призначені на 02.03.2015 року та 16.03.2015 року, не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРЕЇН-ЕКСПОРТ" за належною адресою зазначеною в позовній заяві.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

За результатами судового засідання справу було розглянуто без участі представника відповідача за участю повноважного представника позивача, за наявними в ній матеріалами документів наданих позивачем. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

22 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД УІНД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕЇН-ЕКСПОРТ" було укладено договір №22/04-14Ф про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги. За умовами вказаного договору займодавець - позивач надає, а позичальник приймає безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 311 727 гривень, п.1 та п.2 договору.

На виконання вказаного договору позивач здійснив проплату згідно платіжних доручень №359 від 29.05.2014 року на суму 62250 гривень, №365 від 11.06.2014 року на суму 20 408 гривень, №394 від 03.07.2014 року на суму 13 776 гривень, №414 від 07.08.2014 року на суму 25800 гривень, №483 від 05.09.2014 року на суму 51 959 гривень, №502 від 12.09.2014 року на суму 32 990 гривень, 16.09.2014 року на суму 104 544 гривень, №582 від 13.10.2014 року на суму 200 000 гривень, з призначенням платежу безвідсоткова фінансова допомога згідно договору №22/04-14Ф від 22.04.2014 року.

Всього за вказаним договором позивач перерахував відповідачу 311 727 гривень, а відповідно п.4 договору строком повернення коштів встановлено до 31 грудня 2014 року.

Відповідач належним чином виконав взяті зобов'язання та 30 вересня 2014 року повернув отриманні кошти, що підтверджується виписками банку та платіжними дорученнями №817 та №818 на загальну суму 311 727 гривень.

Позивач здійснив перерахування коштів за платіжним дорученням №539 від 30.09.2014 року на суму 170 000 гривень та за платіжним дорученням №540 від 30.09.2014 року на суму 157 309 гривень , в яких зазначено призначення платежу безвідсоткова поворотна фінансова допомога згідно договору №3009/1-14Ф від 30.09.2014 року, всього перераховано 327 309 гривень.

Крім того позивачем помилково було перераховано кошти в сумі 200 000 гривень, згідно платіжного доручення №582 від 13.10.2014 року із призначенням платежу безвідсоткова фінансова допомога згідно договору №22/04-14Ф від 22.04.2014 року.

Як зазначив позивач, договір №22/04-14Ф про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги припинив свою дію, оскільки сторони зобов'язання за вказаним договором виконали повністю - 30 вересня 2014 року, а кошти були перераховані помилково, при цьому позивач зазначає, що вказаний договір №3009/1-14Ф від 30.09.2014 року не було укладено.

На адресу відповідача позивач скерував лист-вимогу від 30.09.2014 року за №30/0914 щодо повернення помилково перерахованих коштів в сумі 327 309 гривень, яку представник відповідача отримав 30.09.2014 року та залишив без відповіді, кошти не повернув.

Позивач 13.10.2014 року направив на адресу відповідача лист - вимогу за вих.№13/1014, яку було отримано представником відповідача 13.10.2014 року, в якій позивач просить повернути безпідставно перераховані кошти в сумі 527 309 гривень, яка також була залишена відповідачем без відповіді, кошти не повернуті.

У зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 527 309 гривень та нараховано відсотки за користування безпідставно набутими коштами в сумі 23 640,29 гривень.

Заслухавши пояснення представника позивача надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Так як було встановлено в ході розгляду справи позивачем дійсно було помилково перераховано кошти в сумі 327 309 гривень за платіжними дорученнями №539 та №540, які в подальшому позивач, згідно листа -вимоги від 30.09.2014 року за №30/0914, просив повернути як помилково перераховані кошти в сумі 327 309 гривень, але відповіді не надходило, кошти не повернуті.

Також судом було встановлено помилкове перерахування коштів в сумі 200 000 гривень, які відповідач перерахував за платіжним дорученням №582 від 13.10.2014 року, які позивач, згідно листа-вимоги від 13.10.2014 року за №13/1014, просив відповідача повернути, але станом на час розгляду справи відповідач кошти безпідставно набуті не повернув.

Згідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Статтею 1214 Цивільного кодексу України, ссоба, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок відсотків за користування безпідставно набутими коштами підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД УІНД" підтверджуються матеріалами справи, є обґрунтованими та законними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у розмірі 11020 гривень.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЇН-ЕКСПОРТ" (68000 Одеська область м. Іллічівськ вул.. 1 Травня, буд..3; код ЄДРПОУ 33202904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД УІНД" (68000 Одеська область м. Іллічівськ провулок Хантадзе, 4/275-Н, код ЄДРПОУ 38573095) безпідставно набуті грошові кошти в сумі 527 309 (п'ятсот двадцять сім тисяч триста дев'ять) гривень, відсотки за користування безпідставно набутими коштами в сумі 23 640 (двадцять три тисячі шістсот сорок) гривень 29 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 11 020 (одинадцять тисяч двадцять) гривень .

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 березня 2015 р.

Суддя Г.І. Гуляк