Рішення № 43118043, 10.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015Справа №910/1380/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

до Приватного акціонерного товариства «Українсько-охоронно-страхова компанія»

про стягнення 8 416,98 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Ретерук Н.О. по довіреності № 2997D/2014 від 13.10.2014р.

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" у розмірі 8 416,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно законодавства України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 р. порушено провадження у справі № 910/1380/15-г та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.02.2015р. за участю представників сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 10.03.2015р.

Представник позивача в даному судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. (Ухвалу Господарського суду міста Києва про відкладення розгляду справи від 18.02.2015р. представник відповідача отримав 27.02.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0103032917473). Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.).

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 10.03.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" (надалі - Страховик) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» з другої сторони - був укладений Генеральний Договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків № 3001/294/020026, об'єктом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами згідно Додатків №1 та №2, в тому числі марки «Фольксваген», реєстраційний номерний знак АА 9196 МІ, 2012 року випуску.

30.01.2014 року в м. Дніпропетровську по вул. Космонавтів на території АЗС сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобілів марки «Рено», реєстраційний номерний знак ВО 7362 АХ, під керуванням водія Краснікова Сергія Олександровича та автомобіля марки «Фольксваген», реєстраційний номерний знак АА 9196 МІ, під керуванням Бєлкіна Дмитра Володимировича.

Відповідно до Постанови Новомосковського міськрайонного суду від 13.03.2014р. встановлено вину Краснікова С.О., у скоєнні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.

З матеріалів справи вбачається, що цивільна-правова відповідальність Краснікова Сергія Олександровича, водія транспортного засобу марки «Рено», реєстраційний номерний знак ВО 7362 АХ, застрахована у Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», що підтверджується полісом № АС/6089801 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У відповідності до звіту № 33 від 06.02.2014р. експертного авто товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку пошкодженого автомобіля марки «Фольксваген», реєстраційний номерний знак АА 9196 МІ, виконаного Субєктом підприємницької діяльності Проценко Р.Є. (судового експерта, № посвідчення експерта № 570 від 20.03.2009р.) вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Фольксваген», реєстраційний номерний знак АА 9196 МІ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 12 751, 45 грн. разом з ПДВ.

05.06.2014р. позивачем складено страховий акт № 7071/1, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 9 416,98 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 9 416,98 грн., виплачено за заявою страхувальника на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням: № 59326 від 17.06.2014р.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач направив Приватному акціонерному товариству «Українська охоронно-страхова компанія» заяву на виплату страхового відшкодування № 2328 р від 21.07.2014р. про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 9 416,98 грн., оскільки водій транспортного засобу «Рено», реєстраційний номерний знак ВО 7362 АХ, застрахований обов'язковою цивільно-правовою відповідальністю власників наземних транспортних засобів у відповідача, що підтверджується полісом № АС/6089801 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 9 416,98 грн., до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 8 416,98 грн., виходячи з такого розрахунку 9 416,98 (сума виплаченого страхового відшкодування) - 1 000,00 грн. (франшизи відповідно до полісом № АС/6089801 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/6089801 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 50 000,00 грн., франшиза - 1000,00грн.

Згідно ст. 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, відсутність заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 8 416,98 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, зокрема судовий збір, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48 А, код ЄДРПОУ 20113829) 8 416 (вісім тисяч чотириста шістнадцять) грн. 98 коп. - страхового відшкодування та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.03.2015р.

Суддя Трофименко Т.Ю.