Постанова № 43117581, 10.03.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року о/об 12 год. 43 хв.Справа № 2а-879/10/0870

м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддіТатаринова Д.В.

при секретаріСандига В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Запоріжжя

до ВАТ «Шляхово-будівельне управління № 22», с. Луначарське Бердянського району Запорізької області

про стягнення штрафу,-

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 діє на підставі довіреності № 11/д від 11.01.2010;

від відповідача: ОСОБА_2 діє на підставі наказу №21-к від 11.12.2009, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до ВАТ «Шляхово-будівельне управління № 22», в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь державного бюджету Бердянського району Запорізької області штраф за порушення законодавства про цінні папери у розмірі 17 000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що відповідач скоїв правопорушення на ринку цінних паперів, відповідальність за яке передбачена п.8 ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме ВАТ «Шляхово-будівельне управління №22» не виконало розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №15-ЗП від 05 лютого 2008 року, відповідно до якого товариство у термін до 20 січня 2009 року повинно було здійснити дії, передбачені ч.3 ст. 155 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнає, натомість надала суду заперечення відповідно до яких, зазначає, що розпорядженням начальника Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №143- ЗП, продовжено термін виконання розпорядження №35-3п від 10 березня 2009 року до 25 липня 2010 року, тому просить суд у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 січня 2009 року уповноваженою особою позивача ОСОБА_1, порушена справа про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ВАТ «ШБУ №22» за фактом невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №15-ЗП від 05 лютого 2008 року, виданого начальником Запорізького територіального управління ДКЦПФР ОСОБА_3, відповідно до якого товариство повинно було у термін до 20 січня 2009 року здійснити дії, передбачені ч. З ст. 155 Цивільного кодексу України.

06 лютого 2009 року начальником відділу розслідування та правозастосування Блажко У,В-, кладений акт №40-ЗП про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ВАТ «ШБУ №22», дане правопорушення відповідачем скоєне вдруге.

Для дачі пояснень та підписання акту про правопорушення представник товариства не з'явився, хоча товариство було повідомлено своєчасно про дату та час складання акту про правопорушення, що підтверджується поштовою квитанцією до реєстру відправленої замовної кореспонденції від 27 січня 2009 року, акт №40-ЗП про правопорушення на ринку цінних паперів від 06 лютого 2009 року надіслано на адресу відповідача, що підтверджується квитанцією від 06 лютого 2009 року.

Згідно даних, наведених у формі річного звіту відповідача за 2006 рік «Розрахунок вартості чистих активів відкритими акціонерними товариствами за станом на кінець звітного 2006 року», вартість чистих активів станом на 31 грудня 2006 року становила -291,2 тис. гривень, а розмір зареєстрованого статутного капіталу відповідача станом на 31 грудня 2006 року складав 164,2 тис. гривень. Отже розмір чистих активів відповідача на кінець звітного 2006 року був менший від розміру його зареєстрованого статутного капіталу на цю ж дату та менший від мінімального розміру статутного капіталу акціонерних товариств, встановленого законодавством на дату створення товариства.

Частиною 3 ст. 155 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, то товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому законодавством порядку.

06 лютого 2009 року від відповідача на адресу позивача надійшов баланс ВАТ «ШБУ №22» відповідно до якого станом на 01 січня 2009 року вартість чистих активів становила від'ємне значення 94,5 тис. гривень, а розмір зареєстрованого статутного капіталу відповідача станом на 01 січня 2009 року складав 164,2 тис. гривень. Отже розмір чистих активів відповідача на початок 2009 року хоч і зменшився але залишається менший від розміру його зареєстрованого статутного капіталу на цю ж дату.

Таким чином, у встановлений термін відповідач розпорядження №15-ЗП від 05 лютого 2008 року не виконало.

Згідно п.8 ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» №448/9б-ВР від 30 лютого 1996 року, передбачено відповідальність за невиконання розпорядження у вигляді фінансової санкції у розмірі від 1 000 до 5 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі зазначеного закону, позивачем було прийнято постанову №40-ЗП від 17 лютого 2009 року про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, якою на відповідача накладено штраф у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час прийняття постанови складало 17 000 гривень. Зазначена постанова набрала чинності з моменту винесення.

Постанову №40-ЗП від 17 лютого 2009 року, направлено відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується поштовою квитанцією від 18 лютого 2009 року.

Пунктом 14 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за: не опублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абзацу 5 ст. 12 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», рішення про накладання штрафу оформлюється постановою, яка направляється юридичній особі, щодо якої застосовано штраф та згідно пунктів 3.1., 3.2. Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій у випадку наявності ознак правопорушення порушується справа про правопорушення на ринку цінних паперів, про що виноситься постанова про порушення справи, що передбачено п. 4.1 цих Правил. Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в законному порядку, що свідчать про наявність чи відсутність правопорушення.

Згідно з п. 19.1 зазначених Правил, штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня отримання ним постанови. Відповідно до п. 19.4 Правил, зазначених вище, у випадку не сплати штрафу правопорушником у визначені строки (п. 19.1 цієї Постанови) штраф стягується у судовому порядку.

Також, відповідно до абзацу 4 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, стягуються у судовому порядку.

Відповідач не здійснив оплату штрафу за порушення законодавства про цінні папери у добровільному порядку. Інших відомостей суду не надано.

Враховуючи той факт, що постанова №40-ЗП від 17 лютого 2009 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів не була оскаржена відповідачем і те, що відповідач у встановлений законом термін не сплатило штрафні санкції, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо того, що розпорядженням начальника Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №143- ЗП, продовжено термін виконання розпорядження №35-3п від 10 березня 2009 року до 25 липня 2010 року, суд не приймає до уваги, оскільки предметом розгляду даної справи є постанова №40-ЗП від 17 лютого 2009 року, яка прийнята за невиконання відповідачем розпорядження №15-ЗП від 05 лютого 2008 року, а не розпорядження №35-3п від 10 березня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ч. 4 ст. 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до ВАТ «Шляхово-будівельне управління № 22» про стягнення штрафу - задовольнити повністю.

Стягнути з ВАТ «Шляхово-будівельне управління № 22» (вул. Космічна, 28, с. Луначарське, Бердянський р-н, Запорізька обл., 71154) на користь Державного бюджету Бердянського району Запорізької області (код бюджетної класифікації 21081100, на рахунок 31115106700031 в Управлінні Держказначейства в Запорізькій області, МФО 813015, одержувач: державний бюджет Бердянського району Запорізької області, код СДРПОУ: 34676953) 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень штраф за порушення законодавства про цінні папери.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанову складено у повному обсязі 01 квітня 2010 року.

Суддя Д.В. Татаринов