Рішення № 43117234, 12.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015Справа №910/3125/15-гСуддя Плотницька Н.Б., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Максимум Плюс Україна"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ньюз Тревел"простягнення 51 953 грн 67 коп.Представники: від позивача: Кампо С.В.- представник за довіреністю від 11.02.2015від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.02.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум Плюс Україна" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюз Тревел" про стягнення 51 953 грн 67 коп. заборгованості за агентським договором №1017/7 від17.10.2014.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов агентського договору №1017/7 від 17.10.2014 та вимог чинного законодавства не надав замовлені послуги, у зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 51 953 грн 67 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2015 порушено провадження у справі № 910/3125/15-г, розгляд справи призначений на 12.03.2015.

12.03.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 12.03.2015 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

У судове засідання 12.03.2015 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких просить позов задовольнити в повному обсязі.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 12.03.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Максимум Плюс Україна" (турагент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюз Тревел" (туроператор) було укладено агентський договір №1017/7, відповідно до якого турагент зобов'язується за дорученням туроператора за винагороду здійснювати посередницьку діяльність по укладанню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (п.п. 2.1. договору).

Договір набуває сили з дати підписання та діє необмежений час (п. 11.1. договору).

Статтею 4 договору встановлюється порядок замовлення турпродуктів та порядок розрахунків між сторонами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором комерційного посередництва (агентським договором).

Відповідно до статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За правилами статті 297 Господарського кодексу України, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

06.01.2015 відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру №SF-286252 на суму 53 304 грн 67 коп., який було оплачено останнім 09.01.2015, що підтверджується платіжним дорученням №48 від 08.01.2015. Відповідач оплачені послуги надав частково на суму 1 351 грн 00 коп.

22.01.2015 позивач звернувся до відповідача з листом від 17.01.2015 №7 щодо повернення невикористаних коштів за рахунком-фактурою №SF-286252. 11.02.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою від 09.02.2015 №8 щодо повернення невикористаних коштів за рахунком-фактурою №SF-286252.

Відповідач вказані вимоги залишив без уваги та задоволення, станом на час судового розгляду кошти позивачу не повернув, відповіді на вимогу не надав.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

На виконання умов укладеного договору №1017/7 від 17.10.2014 позивачем було сплачено на рахунок відповідача 53 304 грн 67 коп. за туристичні послуги (турпродукт), які було надано відповідачем частково на суму 1 351 грн 00 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг, у зв'язку із чим за відповідачем рахується заборгованість за договором №1017/7 від 17.10.2014 у розмірі 51 953 грн 67 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов'язку з надання послуг за договором №1017/7 від 17.10.2014 та факту наявності заборгованості у розмірі 51 953 грн 67 коп., вимоги позивача підлягають задоволенню у розмірі 51 953 грн 67 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на це, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюз Тревел" (04210, м.Київ, пр-т Героїв Сталінграду, буд. 6-А, ідентифікаційний код 33782884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум Плюс Україна" (03069, м. Київ, вул. Монтажників, буд. 60, кв. 2, ідентифікаційний код 39128638) 51 953 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят три) грн 67 коп. заборгованості та витрати оплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Дата підписання рішення: 17.03.2015.

Суддя Н.Б. Плотницька