ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" березня 2015 р. Справа № 914/3862/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого - судді Скрипчук О.С.
Суддів Дубник О.П.
Матущака О.І.
При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 б/н від 23.01.2015 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2014 року
у справі № 914/3862/14
за позовом: Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич Львівської області
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Раневичі Львівської області
про розірвання договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 02.01.2007 року, повернення приміщень, стягнення заборгованості.
за участю представників:
прокурора: Макогон Ю.І. - посвідчення № 020325 від 06.09.2013 року
від позивача: Чукла С.П. - довіреність № 10 від 12.01.2015 року;
від відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Дрогобицьким міжрайонним прокурор в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 02.01.2007р., повернення приміщень, стягнення заборгованості.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2014 року у справі № 914/3862/14 (суддя Крупник Р.В.) позов прокурора задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради 28181,08 грн. боргу, 1326,72 грн. пені. В решті позовних вимог відмовив. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд №8 від 02.01.2007р.,- припинено.
Не погоджуючись з даним рішенням Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу б/н від 23.01.2015 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2014 року скасувати та постановити нове рішення по суті справи. А саме скаржник стверджує судом першої інстанції при винесення рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник зазначає, що з літа 2013 року відповідач не мав змоги користуватися орендованим приміщенням, у зв'язку з його непридатністю через затоплення. А тому, на думку скаржника, нарахування орендної плати за час протягом якого не можливо було використовувати приміщення за цільовим призначенням, є безпідставним.
Позивачем та прокурором було подано до суду відзиви на апеляційну скаргу б/н від18.02.2015 року, № 13-04-13/256-вих15 від 18.02.2015 року, в яких просять рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання (яке відбулось 11.03.2014 року) не забезпечив, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2007р. між виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд №8 (надалі - договір). Згідно умов договору орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти згідно акту приймання-передачі в оренду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 128,9 м2.
Згідно ухвали Дрогобицької міської ради від 28.02.2007р. №230 "Про управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради" позивач - Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради є правонаступником виконавчого комітету Дрогобицької міської ради в частині повноважень органу приватизації та орендодавця комунального майна, а також в частині зобов'язань, зокрема, за договорами оренди нежитлових приміщень.
На виконання умов договору, позивачем було передано, а відповідачем прийнято об'єкт оренди з цільовим призначенням - складські приміщення, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі від 02.01.2007р.
В пунктах 3.1., 3.2. договору сторони погодили, що орендна плата за перший місяць становить 451,15 грн. разом з ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць нараховується відповідно до Методики розрахунку орендної плати з урахуванням індексу інфляції. Орендна плата вноситься орендарем не пізніше двадцять п'ятого числа поточного місяця.
Відповідно до п.2.1 та п.2.2 договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє в термін з 02.01.2007 року по 31.03.2007 року. В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, він вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Пізніше, 11.01.2008 року між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору оренди. Згідно даного договору сторони погодили продовжити дію договору оренди до 31.12.2008 року.
В подальшому, 11.01.2012р. між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 02.01.2007р. №8. Згідно зазначеного договору сторони дійшли згоди продовжити дію договору оренди до 31.12.2012 року, а також збільшити розмір орендної плати до 1353,46 грн. в т.ч. ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2013 року позивач направив відповідачу лист-вимогу №202 від 10.06.2013 року про сплату заборгованості з орендної плати в розмірі 9684,55 грн. (станом на 07.06.2013 року) та 679,38 пені, а також пропозицію розірвати договір та повернути орендоване приміщення за актом приймання-передачі.
Судом встановлено, що з моменту отримання вказаного листа, відповідачем було сплачено лише 7000,00 грн. (в липні 2013 року - 4000,00 грн. та в серпні 2013 року - 3000,00 грн.), що і не заперечується сторонами. Водночас, доказів прийняття відповідачем пропозиції про розірвання договору та повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі, останнім не надано.
Прокурор та позивач при зверненні до суду стверджує, що у зв'язку з відсутністю заяв про припинення договору, дія договору продовжилася на 2013 та 2014 роки. Разом з тим, за час дії договору відповідач належним чином взятих на себе зобов'язань за договором (в частині своєчасного та повного внесення орендної плати) не виконав, в результаті утворилася заборгованість в розмірі 28181,08 грн. за період з квітня 2012 року по листопад 2014 року.
Після порушення провадження у даній справі, а саме 24.11.2014р. ФОП ОСОБА_2 передала орендоване нею приміщення позивачу за актом прийому-передачі. Зазначений акт підписаний обома сторонами та містить інформацію щодо того, що станом на 24.11.2014 року заборгованість по оренді становить 28 181,08 грн.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Згідно положень ст. 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
В силу положень ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За змістом п. 5.1. Постанови Пленуму ВГС України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" передбачено, що з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві.
В п. 3.1.-3.3. договору сторони погодили розмір орендної плати, а також те, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше двадцять п'ятого числа за поточний місяць. В подальшому, на підставі договору від 11.01.2012р. про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 02.01.2007р. №8, сторони дійшли згоди про збільшення розміру орендної плати до 1353,46 грн. в т.ч. ПДВ.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Крім цього, такий же обов'язок покладається на орендаря в пп. 4.3.3. п. 4.3. Договору.
Законодавцем в ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем орендної плати згідно договору в розмірі 28181,08 грн. за період з квітня 2012 року по листопад 2014 року.
Оскільки, відповідач не розрахувався в повному обсязі перед позивачем згідно договору оренди і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань за договором, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 28181,08 грн.
Твердження апелянта про те, що позовні вимоги щодо стягнення орендної плати за період з літа 2013 року по листопад 2014 року не підлягають до задоволення, оскільки в зазначений період орендар не мав можливості користуватись орендованим приміщенням у зв'язку з його затопленням, є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи. Адже, згідно пп. 4.3.15 п. 4.3. договору, орендар зобов'язаний негайно повідомити орендодавця про будь - яку аварію або іншу обставину, яка завдає шкоду об'єкту і своєчасно самостійно вжити відповідних заходів проти його подальшого руйнування або пошкодження.
Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що орендоване приміщення перебувало в неналежному стані для його використання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно п. 5.2. договору у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, орендар зобов'язався сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день несвоєчасної оплати, яка нараховується відповідно до чинного законодавства України.
Крім суми основного боргу, прокурор просив суд стягнути з відповідача 1346,47 грн. пені за період з 25.11.2013 року по 24.11.2014 року.
Проаналізувавши розрахунок пені, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в розмірі 1326,72 грн.
З приводу позовних щодо розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача повернути орендоване нею приміщення, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано припинено провадження у справі в цій частині, оскільки після порушення провадження у справі орендовані приміщення були повернуті відповідачем позивачу, а відтак і припинилися договірні відносини сторін.
Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2014 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складено та підписано 16.03.2015 року
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
Суддів Дубник О.П.
Матущак О.І.
Судове рішення № 43116794, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 11.03.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/3862/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: