Постанова № 43116792, 11.03.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р.Справа № 916/4572/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Жекова В.І., Таран С.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Поляков В.А. за довіреністю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Одесміськелектротранс"

на рішення господарського суду Одеської області від 19.01.2015 р.

у справі №916/4572/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

до Комунального підприємства "Одесміськелектротранс"

про стягнення 54057,65 грн.

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2014 р. приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача комунального підприємства "Одесміськелектротранс" (далі - КП "Одесміськелектротранс") в якому просило стягнути з відповідач грошові кошти у сумі 54 057,65 грн. в порядку регресу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.01.2015 р. у справі №916/4572/14 (суддя Д'яченко Т.Г.) позов задоволено, стягнуто з КП "Одесміськелектротранс" на користь ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" 54057 грн. 65 коп. в порядку регресу та 1827 грн. судового збору.

Судове рішення мотивовано тим, що транспортним засобом трамвай „Т-3" номер 4034, який належав КП "Одесміськелектротранс", було завдано шкоду, розмір якої визначено у звіті № 088/14 від 27.03.2014 р. експертного авто-товарознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту Acura MDX, д/н ВН 0849 СК, 2008 р.в. у розмірі 89091,79 грн. Фактичний розмір відновлюваного ремонту склав відповідно до рахунку-фактури № 99 від 06.05.2014р. ТОВ „Автолайф ЛТД", виданого Глаголєву Ю.М. 88707 грн. (у т.ч. 14787,5 грн. ПДВ). Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія", на виконання договору добровільного страхування наземного транспорту № АЗ-123/450/13 0000030 від 17.06.2013р. було виплачено ТОВ ТОВ „Автолайф ЛТД" (організацією, якою проводились ремонтні роботи) 87182 грн. (сума вартості ремонтних робіт, за вирахуванням 1525 грн. франшизи, передбаченої п. 14 договору). В свою чергу, як встановлено судом, частково розмір спричиненої шкоди транспортним засобом КП "Одесміськелектротранс" на суму 33124,35 грн. було відшкодовано позивачу ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", як страховиком відповідача. Натомість, решта коштів у сумі 54057,65 грн. до цього часу не відшкодовані позивачу. Суд першої інстанції зазначив, що перевіривши розрахунок позивача про повернення суми виплаченого страхового відшкодування в сумі 54057,65 грн., з урахуванням розміру матеріального збитку завданого власнику автомобіля Acura MDX, д/н ВН 0849 СК, що відшкодований позивачем у сумі 87182 грн. та за вирахуванням 33124,35 грн., погашених страхувальником відповідача, вважає його вірним, таким що відповідає обставинам справи. Приймаючи до уваги вищевикладене, місцевим господарським судом, позовні вимоги у справі, заявлені до КП "Одесміськелектротранс" визнано законними та підтвердженими необхідними доказами, у зв'язку з чим визнано їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з відповідача 54057,65 грн. в порядку регресу.

Не погоджуючись із даним рішення до Одеського апеляційного господарського суду звернулось КП "Одесміськелектротранс" з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 19 січня 2015 р. по справі №916/4572 за позовом ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" до КП "Одесміськелектротранс" задовольнити частково відповідно до висновку судової експертизи, з дорученням проведення у Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення винесено з неправильною оцінкою наданих доказів і встановлених юридичних фактів, з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також з порушенням норм матеріального права.

Так, апелянт зазначає, що у судовому засідання від 12.01.2015 р. ним заявлено клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, оскільки скаржник вважає, що сума матеріального збитку у розмірі 54057,65 грн. є завищеною та необ'єктивною з дорученням проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення якої поставити питання: 1) яка вартість відновлювального ремонту автомобілю «ACURA MDX», державний реєстраційний номер ВН 0849 СК; 2) який розмір матеріальної шкоди, належному Глаголєву Ю.М. автомобілю «ACURA MDX», державний реєстраційний номер ВН 0849 СК, пошкоджень внаслідок ДТП, що сталось 16.03.2014 р.

Проте, за твердженням апелянта, вказане клопотання від 12.01.2015 р. судом першої інстанції було залишено без задоволення, оскільки матеріали справи містять копію висновку експертного товарознавчого дослідження автомобіля «ACURA MDX» №088/14 від 27.03.2014 р., проведеного експертом Кеосак А.П.

Апелянт зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції не були виявлені суттєві розбіжності між датою ДТП, а саме 16.03.2014 р. та проведенням експертизи 20.03.2014 р. Так, на думку скаржника, за цей час позивач міг штучно завдати ушкоджень своєму автомобілю з метою отримати прибуток за рахунок відповідача.

Окрім того, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не враховано той факт, що на сьогоднішній день скаржник не є прибутковим підприємством, а знаходиться у важкому матеріальному становищі. Скаржник зазначає, що він належить до підприємств комунальної форми власності, фінансовий стан якого залежить від встановлених місцевими органами влади тарифів на перевезення пасажирів, а також розмірів та своєчасності відшкодування із бюджетів (місцевих і державного) втрат від перевезення пільгових категорій громадян. У зв'язку з тим, що фінансування вартості проїзду пасажирів пільгових категорій з державного бюджету України надходить із затримкою і не в повному обсязі, а діючий тариф на перевезення пасажирів не відповідає фактичній вартості перевезень, підприємство міського електричного транспорту є збитковим. Апелянт зазначає, що він є комунальним підприємством, яке залежить від своєчасного фінансування з бюджетів всіх рівнів, яке відбувається не в повному обсязі, стягнення відшкодування в такому розмірі значно поглибить його складний фінансовий стан.

На думку апелянта, стягуючи з відповідача суму у розмірі 54057,65 грн. матеріальної шкоди, суд першої інстанції не врахував вимоги розумності та справедливості й значно завищив розмір відшкодування матеріальної шкоди.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник просить призначити у справі повторну судову автотоварознавчу експертизу з дорученням її проведення Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення якої поставити питання: 1) яка вартість відновлювального ремонту автомобілю «ACURA MDX», державний реєстраційний номер ВН 0849 СК; 2) який розмір матеріальної шкоди, належному Глаголєву Ю.М. автомобілю «ACURA MDX», державний реєстраційний номер ВН 0849 СК, пошкоджень внаслідок ДТП, що сталось 16.03.2014 р.

Ухвалою одеського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 р. апеляційну скаргу КП "Одесміськелектротранс" прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Жекова В.І., Сидоренка М.В.

Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р. за №77 у зв'язку із перебуванням судді Сидоренка М.В. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги КП "Одесміськелектротранс" у справі №916/4572/14 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Жекова В.І., Таран С.В.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на їх задоволенні.

Окрім того, скаржник просив призначити у справі повторну судову автотоварознавчу експертизу з дорученням її проведення Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення якої поставити питання: 1) яка вартість відновлювального ремонту автомобілю «ACURA MDX», державний реєстраційний номер ВН 0849 СК; 2) який розмір матеріальної шкоди, належному Глаголєву Ю.М. автомобілю «ACURA MDX», державний реєстраційний номер ВН 0849 СК, пошкоджень внаслідок ДТП, що сталось 16.03.2014 р.

Колегією суддів відхилено дане клопотання скаржника, з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 42 ГПК України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Згідно з п.15.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Судова колегія відзначає, що у матеріалах справи наявний висновок експертного товарознавчого дослідження автомобілю „ACURA MDX" № 088/14 від 27.03.2014 р., проведеного експертом Кеосак А.П., кваліфікація якого підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтва № 1360 від 13.07.2012 р., яким Кеосак А.П. було надано право проведення товарознавчих експертиз з визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу, а також посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 227-ПК від 30.03.2013 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, у порушення вищевикладених норм чинного законодавства, апелянтом не надано жодних доказів, які б свідчили про штучне, як зазначає сам апелянт, завищення вартості відновлювального ремонту автотранспортного засобу „ACURA MDX" або будь-які інші порушення допущенні експертом при проведенні експертного дослідження даного автотранспортного засобу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 20.02.2015 р., яке отримано позивачем 22.02.2015 р.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні представника апелянта, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга КП "Одесміськелектротранс" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2013 р. між ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (страховик) та Глаголєвим Юрієм Марковичем (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АЗ-123/450/13 0000030 терміном дії з 23.06.2013 р. до 22.06.2014 р.

У якості забезпеченого транспортного засобу умовами договору визначено автомобіль «ACURA MDX», д/н ВН 0849 СК, номер кузову 2HNTD28868H556165, 2008 року випуску.

16.03.2014 р. о 14.00 годині у м. Одесі по вул. Тираспольська сталась ДТП в результаті якої громадянка Євчина І.С., керуючи трамваєм „Т-3" номер 4034 не витримала безпечну дистанцію та скоїла зіткнення з попереду зупиненим автомобілем марки «ACURA MDX» державний номерний знак ВН 0849 СК під керуванням громадянина Глаголєва Ю.М., який від удару скоїв зіткнення з автомобілем „ВАЗ" державний номерний знак 82642 ОЕ, який від удару скоїв зіткнення з автомобілем марки „Рено" державний номерний знак ВН 8397 АЕ, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

17.03.2014 року Глаголєв Ю.М. звернувся до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" з заявою про настання страхової події.

20.03.2014 року судовим експертом авто-товарознавцем Кеосак А.П. за участі громадянина Глаголєва Ю.М. та представника ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" був проведений огляд транспортного засобу марки «ACURA MDX», д/н ВН 0849 СК, про що складено акт огляду транспортного засобу.

Як вбачається з звіту №088/14 від 27.03.2014 р. експертного авто-товарознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості, вартості відновлювального ремонту «ACURA MDX», д/н ВН 0849 СК, 2008 р.в., що виконаний експертом Кеосах А.П., вартість відновлювального ремонту автомобіля «ACURA MDX», д/н ВН 0849 СК склала 89091,79 грн.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 25.04.2014 р. Євчину Ірину Сергіївну визнано винною у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до рахунку-фактури №99 від 06.05.2014р. ТОВ „Автолайф ЛТД", виданого Глаголєву Ю.М. (а.с. 46), фактична вартість відновлювального ремонту транспортного засобу склала 88707 грн. (у т.ч. 14787,5 грн. ПДВ).

Платежем від 27.05.2014 р. (а.с. 12) ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" було виплачено організації, якою проводились ремонтні роботи, а саме ТОВ „Автолайф ЛТД" 87182 грн., суми вартості ремонтних робіт, за вирахуванням 1525 грн. франшизи, передбаченої п. 14 договору добровільного страхування наземного транспорту АЗ-123/450/13 0000030.

Претензією від 30.08.2014 р. №3227/Д ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" повідомило КП "Одесміськелектротранс" про необхідність відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті вартості відновлювального ремонту автомобіля «ACURA MDX», д/н ВН 0849 СК Глаголєва Ю.М.

У відповідь на дану претензію, відповідач надіслав позивачу лист від 02.09.2014 р. №019/2-1500 в якому повідомив, що трамвай Т-3, бортовий номер 4034 включено до переліку забезпечених транспортних засобів за договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №98-1505-14-00001 від 14.02.2014 р. з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група", у зв'язку з чим запропоновано звертатись з майновими вимогами про відшкодування до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група".

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме, договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №98-1505-14-00001 від 14.02.2014 р. діючим до 15.02.2015 р., цивільно-правова відповідальність КП "Одесміськелектротранс", якому належав трамвай „Т-3" номер 4034, яким на момент ДТП керувала Євчина І.С., була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група", з встановленим лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну на рівні 50000 грн., з розміром франшизи у 0 відсотків.

Відповідно до п.п. 4.5, 4.6. даного договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №98-1505-14-00001 від 14.02.2014 р. встановлено, що страхові відшкодування страховик виплачує по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії цього договору, в межах страхової суми. Страхова сума, визначена цим договором, зменшується на розмір кожної виплати страхового відшкодування, здійсненої протягом дії договору.

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти були відшкодовані позивачу Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" частково на суму 33124,35 грн., що вбачається зі страхового акту №ПСЦВ-1644 від 29.10.2014р. (а.с. 64) та банківської виписки від 31.10.2014 р. (а.с. 66), у зв'язку з тим, що договором між КП "Одесміськелектротранс" та ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" передбачалось пропорційне зменшення виплати страхового відшкодування на суму попередньої виплати.

У зв'язку з тим, що відповідачем решта грошових коштів у розмірі 54057,65 грн., що були сплачені позивачем за відновлювальний ремонт автомобіля «ACURA MDX», д/н ВН 0849 СК громадянину Глаголєву Ю.М. позивачу не відшкодовані, ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до господарського суду Одеської області із відповідним позовом про відшкодування даних грошових коштів.

Судом першої інстанції позовні вимоги визнано обґрунтованими та задоволено у повному обсязі.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.6. ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до положень п. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду справи, транспортним засобом трамвай „Т-3" номер 4034, який належав КП "Одесміськелектротранс" під керуванням водія громадянки Євчиної І.С. було завдано матеріальну шкоду автотранспортному засобу «ACURA MDX», д/н ВН 0849 СК розмір якої визначено у звіті № 088/14 від 27.03.2014 р. експертного авто-товарознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту у розмірі 89091,79 грн. Фактичний розмір відновлюваного ремонту склав відповідно до рахунку-фактури №99 від 06.05.2014 р. ТОВ „Автолайф ЛТД", виданого Глаголєву Ю.М. 88707 грн. (у т.ч. 14787,5 грн. ПДВ).

Згідно з п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія", на виконання договору добровільного страхування наземного транспорту №АЗ-123/450/13 0000030 від 17.06.2013 р. було виплачено ТОВ ТОВ „Автолайф ЛТД" (організацією, якою проводились ремонтні роботи) 87182 грн. (сума вартості ремонтних робіт, за вирахуванням 1525 грн. франшизи, передбаченої п. 14 договору).

Частково розмір спричиненої шкоди транспортним засобом КП "Одесміськелектротранс" на суму 33124,35 грн. було відшкодовано позивачу Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група", як страховиком відповідача.

Проте, решта коштів у сумі 54057,65 грн. на момент ухвалення оскаржуваного рішення не була відшкодована відповідачем на користь позивача.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 224 Господарського Кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Колегія суддів, враховуючи часткове погашення страхувальником відповідача грошових коштів у розмірі 33124,35 грн., та перевіривши розрахунок позивача про повернення суми виплаченого страхового відшкодування в сумі 54057,65 грн., вважає, що судом першої інстанції було цілком обґрунтовано задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача суму грошових коштів понесених у зв'язку із виплатою страхового відшкодування.

Судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції не були виявлені суттєві розбіжності між датою ДТП, а саме 16.03.2014 р. та проведенням експертизи 20.03.2014 р. та доводи апелянта стосовно того, що за цей час позивач міг штучно завдати ушкоджень своєму автомобілю з метою отримати прибуток за рахунок відповідача, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У порушення вищевикладених приписів діючих норм законодавства відповідачем до суду першої інстанції не було надано жодних доказів на підтвердження свої посилань, зокрема доказів які б свідчили про штучне пошкодження позивачем автотранспортного засобу, який зазнав шкоду в результаті вини водія відповідача та збитки в результаті відшкодування страхового випадку якого поніс позивач.

Не було надано таких доказів й під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, до того ж не наведено жодних доводів та не надано доказів у поясненням представника відповідача у судовому засіданні Одеського апеляційного господарського суду, які б свідчили про навмисне або штучне завищення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автотранспортного засобу «ACURA MDX», д/н ВН 0849 СК.

Не можуть бути прийняті до уваги й посилання апелянта на те, що він не є прибутковим підприємством та знаходиться у важкому матеріальному становищі, оскільки дані твердження не підтвердженні жодними доказами ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що наведені в апеляційній скарзі порушення допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, а мотиви апеляційної скарги не спростовують висновків суду в частині розгляду та задоволення позовних вимог.

Отже, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 19.01.2015 р. у справі №916/4572/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 16.03.2015 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Таран С.В.