Рішення № 4311605, 19.03.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2009 Справа № 10/107-08

за позовом Прокурора Гадяцького району Полтавської області, 37300, м. Гадяч, вул. Лесі Українки, 18 в інтересах держави в особі Гадяцької міської ради, 37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лесі Українки, 3

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області, 36038, м. Полтава, вул. Уютна, 38

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Відділ земельних ресурсів у Гадяцькому районі Полтавської області, 37300, м. Гадяч, вул. Шевченка, 8

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про : (1) зобов'язання відповідача виготовити правовстановлюючі документи на земельні ділянки площею 0,0275 га за адресою АДРЕСА_2, та площею 0,5129 га за адресою АДРЕСА_3 а саме : план або схему земельних ділянок, які передаються в оренду, кадастровий план земельних ділянок з відображенням обмежень у її використанні, акт визначення меж земельних ділянок в натурі;

(2) зобов'язання відповідача укласти з Гадяцькою міською радою договір оренди земельних ділянок площею 0,0275 га та відповідно 0,5129 га під об'єктами нерухомості, що знаходяться по АДРЕСА_2 та на АДРЕСА_3 і зареєструвати договори оренди земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України;

(3) стягнення 108 984,83 грн. збитків, завданих користуванням земельними ділянками без правовстановлюючих документів

Суддя  Ківшик О.В.

Представники

від позивача: Максименко П.І., довіреність № 103 від 26.09.2008 р.;

від третьої особи 1 : Шкуринський І.В., дов. № 06-05/13 від 03.03.2009 р.

від третьої особи 2 : не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

від прокуратури : Лядецька О.В.

Суть спору : розглядається позов про :

(1) зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 виготовити правовстановлюючі документи на земельні ділянки площею 0,0275 га за адресою АДРЕСА_2, та площею 0,5129 га за адресою АДРЕСА_3 а саме : план або схему земельних ділянок, які передаються в оренду, кадастровий план земельних ділянок з відображенням обмежень у її використанні, акт визначення меж земельних ділянок в натурі;

(2) зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 укласти з Гадяцькою міською радою договір оренди земельних ділянок площею 0,0275 га та відповідно 0,5129 га під об'єктами нерухомості, що знаходяться по АДРЕСА_2 та на АДРЕСА_3 і зареєструвати договори оренди земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України;

(3) стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 108 984,83 грн. збитків, завданих користуванням земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

Відповідач належне представництво у судове засідання не забезпечив. Ухвали суду, що були надіслані відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України за адресою, вказаною у позовній заяві, повернуті поштовим відділенням з відміткою щодо спливу строку зберігання.

Відповідач позов не визнає за мотивами відзиву вх. № 16842 від 02.10.2008 р., посилаючись на відсутність обов'язку відповідача щодо виготовлення правовстановлюючих документів на спірні ділянки, недотримання позивачем порядку укладення договору оренди та невірне визначення розміру заподіяних збитків.

Відзив № 03860 від 19.03.2009 р. судом не приймається, оскільки підписаний представником без надання доказів щодо повноважень (залучена до відзиву довіреність видана на іншу особу).

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Відділ держкомзему у Гадяцькому районі Полтавської області надав суду пояснення № 336 від 03.12.2008 р., у яких зазначає про відсутність правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки як у відповідача, так і осіб, в яких останній придбавав розташовані на цих земельних ділянках об'єкти нерухомості (КПП "Сервіс" та КП "Ремводбуд").

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області надало суду пояснення № 06-05/23 від 21.01.2009 р. (вх. № 0746 від 21.01.2009 р.), у яких зазначає про відсутність правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки у відповідача, про фіксацію даних фактів у актах перевірки від 07.02.2008 р. та від 21.03.2008 р. та невиконання відповідачем приписів щодо усунення порушення земельного законодавства на даний час.

Крім того, представник даної третьої особи повідомив суд про перейменування Управління з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області у Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у Полтавській області на виконання п. 1 наказу Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Державного комітету України із земельних ресурсів № 13 від 27.01.2009 р.. Реєстрація відповідних змін проведена, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи АОО № 790550 від 04.02.2009 р. та довідка АА № 103366 від 05.02.2009 р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

За викладеного, є підстави для зміни найменування вищевказаної третьої особи на Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у Полтавській області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокуратури та третіх осіб, оцінивши надані докази,

встановив :

04.02.1998 року організація орендарів Гадяцького орендного підприємства "Сервіс" (колективне побутове підприємство "Сервіс") (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав приміщення майстерні по виготовленню вінків, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2загальною площею 31,2 кв.м., розташованого на земельній ділянці фонду місцевої ради, а покупець придбав вказане майно.

Договір зареєстровано 04.02.1998 року приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2 за № 230.

Заявою від 17.02.1998 р., вх. № 270 від 17.02.1998 року (том. 1, а.с. 67) ОСОБА_1 звернулася до Голови міської ради м. Гадяча щодо виділення землі під власне користування за адресою : АДРЕСА_2.

Рішенням виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 18.03.1998 р. № 248-5 (том 1, а.с. 69) закріплено в постійне користування за будинком по АДРЕСА_2, що є власністю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 275 кв.м. для виробничих потреб.

22.12.2005 року приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2 видала свідоцтво, яким посвідчила, що ОСОБА_1 належить право приватної власності на нерухоме майно, яке складається з контори літ "А", загальною площею 179,1 кв.м., пилорами (том 1, а.с. 41) загальною площею 1351,9 кв.м., розташованого в АДРЕСА_3, яке придбане ОСОБА_1 за 108 140,00 грн., що раніше належало територіальній громаді Гадяцького району в особі Гадяцької районної ради на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Гадяцької міської ради від 27.09.2005 року, зареєстрованого Миргородським підприємством технічної інвентаризації та експертиз "Інвентаризатор" в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.09.2005 р. за реєстраційним номером 12200355.

07.02.2008 року провідним спеціалістом Гадяцького міжрайонного відділу по контролю за використанням та охороною земель за участю спеціаліста І категорії відділу земельних ресурсів у Гадяцькому районі та ОСОБА_1 було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства на території Гадяцької міської ради, у якому зафіксовано : земельна ділянка площею 0,5074 га земель запасу Гадяцької міської ради в АДРЕСА_3 та земельна ділянка площею 0,04 га в АДРЕСА_2, використовується ОСОБА_1 для комерційних цілей без документів, що посвідчують право користування земельними ділянками (том 1,а.с. 30).

На підставі цього акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.02.2008 року ОСОБА_1 було видано припис від 07.02.2008 року № 001416 про усунення порушень земельного законодавства (том 1, а.с. 31).

21.03.2008 року провідним спеціалістом Гадяцького міжрайонного відділу по контролю за використанням та охороною земель за участю спеціаліста І категорії відділу земельних ресурсів у Гадяцькому районі та ОСОБА_1 було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства на території Гадяцької міської ради та виконання припису посадової особи від 07.02.2008 року № 001416, в якому зафіксовано, що вказаний припис ОСОБА_1 не виконано, порушення не усунено, правовстановлюючі документи на зайняті під об'єктами нерухомості земельні ділянки не виготовлені (том 1, а.с. 32).

На підставі цього акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.03.2008 року ОСОБА_1 було видано припис від 21.03.2008 року № 001429 про усунення порушень земельного законодавства (том 1, а.с. 34), складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.03.2008 року № 000607 (том 1, а.с. 33) та прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення земельного законодавства від 24.03.2008 року № 000607 (том 1, а.с. 35).

22.04.2008 року провідним спеціалістом Гадяцького міжрайонного відділу по контролю за використанням та охороною земель за участю спеціаліста І категорії відділу земельних ресурсів у Гадяцькому районі було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства на території Гадяцької міської ради та виконання припису посадової особи від 07.02.2008 року № 001416, в якому зафіксовано, що вказаний припис ОСОБА_1 не виконано, порушення не усунено, правовстановлюючі документи на зайняті під об'єктами нерухомості земельні ділянки не виготовлені (том 1, а.с. 37).

З листами від 17.06.2004 року № 02-29/560, від 29.10.2004 року № 02-29/907, № 02-29/363 від 22.03.2007 року, № 02-29/650 від 06.07.2007 року Гадяцька міська рада Полтавської області зверталася до відповідача про оформлення відповідних правовстановлюючих документів на відповідні земельні ділянки та проведення розрахунку за користування ними (том 1, а.с. 9-12).

Вважаючи права та інтереси держави в особі Гадяцької міської ради Полтавської області порушеними прокурор звернувся з позовом до суду.

Пунктом 2 частини 1 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 2 ст. 2 ГПК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року по справі № 1/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В позовній заяві прокурор обґрунтував порушення інтересів держави ненадходженням коштів до місцевого бюджету в результаті незаконного користування земельними ділянками відповідачем, уповноваженим органом було визначено Гадяцьку міську раду, яка розпоряджається даними земельними ділянками.

З огляду на вищевикладене звернення прокуратури України з позовами в інтересах держави, які в даному спорі співпадають з інтересами територіальної громади м. Гадяч, які здійснює Гадяцька міська рада Полтавської області, є правомірним. Такого ж висновку дійшов і Вищий господарський суд України у постанові від 12.03.2008 року по справі господарського суду Луганської області № 10/3пд (18/188пд).

Відповідно до матеріалів справи спірні земельні ділянки використовуються відповідачем для виробничих потреб (комерційної діяльності), а тому за суб'єктним складом спір підвідомчий господарським судам України.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як передбачалося ст. 30 Земельного Кодексу України в редакції від 18.12.1990 р. № 561-XII, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Відповідно до ст. 17 Земельного Кодексу України в редакції від 18.12.1990 р. № 561-XII, надання земельних ділянок у користування здійснюється міською Радою народних депутатів для будь-яких потреб у межах міста; надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок; підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка. Міська Рада народних депутатів приймає у місячний строк рішення про надання земельної ділянки (ст. 19 Земельного Кодексу України в редакції від 18.12.1990 р. № 561-XII).

Згідно зі ст. 22 зазначеного Земельного Кодексу України в редакції від 18.12.1990 р. № 561-XII право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23 зазначеного Земельного Кодексу України).

Відповідно до п. 1 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. клопотання і заяви щодо відведення земельних ділянок, не вирішені на момент ведення в дію цього Кодексу (01.01.2002 р.), реалізуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції у порядку та з додержанням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 120 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III (в редакції, що була чинна на момент придбання об'єкта нерухомості, розташованого в АДРЕСА_3, далі -Земельний Кодекс) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Ст. 128 Земельного Кодексу визначено, що продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради, або державного органу приватизації. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада, державний орган приватизації у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови. Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, є державні акти, форма яких затверджується Кабінетом Міністрів України, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відділ держкомзему у Гадяцькому районі Полтавської області надав суду пояснення № 336 від 03.12.2008 р., з яких вбачається, що на спірні земельні ділянки правовстановлюючі документа не виготовлялися як попередніми користувачами (КПП "Сервіс" та КП "Ремводбуд"), так і відповідачем.

Зазначені правовстановлюючі документи виготовлені не були, доказів звернення відповідачем з відповідними позовами до суду про захист своїх прав та законних інтересів на вказану земельну ділянку відповідач суду не надав.

Вказане дає суду підстави для висновку, що право відповідача на користування спірними земельними ділянками, що розташовані за адресою : АДРЕСА_2, та АДРЕСА_3 не було належним чином посвідчене.

Статтею 2 Закону України „Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-XII встановлено, що використання землі в Україні є платним. При цьому чинне законодавство не ставить в залежність обов'язок здійснення плати за землю з наявністю правовстановлюючих документів за земельні ділянки.

Згідно з п. "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Такий розмір збитків міською радою був розрахований виходячи з того, що земельна ділянка могла б перебувати в оренді.

А згідно ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Згідно пункту 4 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам визначено, що розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

11.11.2008 року комісія у складі заступника голови райдержадміністрації, начальника відділу Держкомзему у Гадяцькому районі, начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, голови Гадяцької міської ради та начальника фінансового управління райдержадміністрації склала два акти визначення і відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, пов'язаних з наданням земельних ділянок для державних та суспільних потреб, в яких визначила розмір збитків від несплати орендної плати (недоотриманих доходів) за період 2005 -2008 роки в сумі 103 759,79 грн. (земельна ділянка, що розташована у м. Гадяч, площа Революції, 45) та в сумі 5 225,04 грн. (земельна ділянка, що розташована у АДРЕСА_2) ( том 1, а.с. 82, 83).

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" зазначено, що вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до ст. 156 Земельного Кодексу, ст. 1166 Цивільного Кодексу така шкода відшкодовується у повному обсязі.

Судом встановлено, що вищезазначені земельні ділянки перебували в користуванні відповідача без законних на те підстав, місцевим бюджетом було недоотримано доходи за оренду вищезазначених земельних ділянок, а тому вимоги Гадяцької міської ради (власника земельних ділянок) в частині стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 108 984,83 грн. збитків у вигляді неодержаних доходів (орендної плати) суд визнає правомірними.

Посилання відповідача на звільнення його від сплати земельного податку за приписами Указу Президента України від 28.06.1999 р. № 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"" суд не оцінює як правомірні.

Відповідно до вказаного Указу Президента України суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, звільняється від сплати земельного податку. Проте, згідно даного нормативно-правового акту від орендної плати платник єдиного податку не звільняється, а відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" та ст. 206 Земельного кодексу України обов'язок сплачувати плату за користування землею в Україні покладається на землекористувача.

Слід зазначити, що предметом спору в цій частині вимог є стягнення збитків у вигляді неотриманої орендної плати виходячи з розміру податку на землю, а не сам податок за землю. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 28.11.2006 р. по справі № 16/184 "Про стягнення збитків".

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України правовстановлюючими документами щодо оформлення прав власності на земельну ділянку і постійного користування земельною ділянкою є державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

План або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідно до ст. 15 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV "Про оренду землі" є невід'ємною частиною договору оренди землі.

Порядок укладення договорів оренди землі врегульований ст. 124 Земельного Кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі", загальні вимоги щодо порядку укладання господарських договорів закріплені у ст. 181 Господарського Кодексу України.

Оскільки даний спір не носить характеру переддоговірного, а є вимогою щодо спонукання відповідача до укладення договору оренди (спонукання щодо вчинення дій), вимоги про зобов'язанняостаннього виготовити правоустановчі документи (а саме: план або схему земельних ділянок, які передаються в оренду; кадастровий план земельних ділянок з відображенням обмежень у її використанні; акт визначення меж земельних ділянок в натурі) не підлягають задоволенню як необґрунтовані та передчасні.

Посилання відповідача на недотримання позивачем порядку укладення договору оренди та невірне визначення розміру заподіяних ним збитків спростовується наведеним вище.

Згідно ст. 33, ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За огляду на викладене, позовні вимоги в частині зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 укласти з Гадяцькою міською радою договір оренди земельних ділянок площею 0,0275 га та відповідно 0,5129 га під об'єктами нерухомості, що знаходяться по АДРЕСА_2 та на АДРЕСА_3 і зареєструвати договори оренди земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України та стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 108 984,83 грн. збитків, завданих користуванням земельними ділянками без правовстановлюючих документів є обґрунтованими як нормами права, так і поданими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати зі сплати державного мита (враховуючи поєднання позивачем при поданні позову вимог майнового та немайнового характеру) в сумі 1 089,85 грн. та 85,00 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 покласти на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 укласти з Гадяцькою міською радою договір оренди земельних ділянок площею 0,0275 га та відповідно 0,5129 га під об'єктами нерухомості, що знаходяться по АДРЕСА_2 та на АДРЕСА_3 і зареєструвати договори оренди земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_1:

- на користь Гадяцької міської ради (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лесі Українки, 3), р/р 33217841800033, ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, код 21050924 - 108 984,83 грн. збитків, завданих користуванням земельними ділянками без правовстановлюючих документів;

- в дохід бюджету на р/р 31118095700002, код ЗКПО 34698804, банк : ГУДК у Полтавській області, м. Полтава, МФО 831019, код бюджетної класифікації 22090200 - 1 174,85 грн. державного мита;

- в дохід бюджету на р/р 31211259700002, код ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДК у Полтавській області, м. Полтава, МФО 831019, код бюджетної класифікації 22050000 : 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази з набранням рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Рішення направити сторонам, прокурору Гадяцького району Полтавської області та третім особам за адресами, вказаними у його вступній частині, а також Прокуратурі Полтавської області (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000).

СУДДЯ О.В.Ківшик

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.