Постанова № 43114475, 27.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2015 року № 826/246/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Арвальд»

до

Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправними дії, зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Арвальд» (надалі – позивач або ТОВ «Арвальд») з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – відповідач або ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо коригування задекларованих показників податкового кредиту та зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Арвальд» (код 39241192) за вересень 2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийняти податкову декларацію ТОВ «Арвальд» (код 39241192) з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 20.10.2014 р.;

- зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві відобразити задекларовані показники податкового кредиту та зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Арвальд» (код 39241192) за вересень 2014 року в АС «Податковий блок».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем було безпідставно анульовано показники податкового кредиту та зобов’язань з податку на додану вартість ТОВ «Арвальд», задекларованих останнім у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року, внаслідок чого у позивача та його контрагентів виникли розбіжності у вказаних показниках, що, за твердженнями останнього, призводить до перевірок контрагентів підприємства з боку контролюючих органів.

У судовому засіданні 17.02.2015 року неналежного відповідача «ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві» замінено на належного – «Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві» (надалі – ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві).

У судове засідання 25.02.2015 року з’явився представник відповідача, який проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, в яких зазначено, що не прийнявши податкову декларацію ТОВ «Арвальд» контролюючий орган дів правомірно, оскільки, зокрема, вказане товариство, яке зареєстровано платником податку на додану вартість 01.07.2014 року, згідно податкової інформації вже за жовтень 2014 року має стан « 9» – направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, з огляду на що представником відповідача наголошено про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Арвальд», а, відтак, і неможливість встановити реальність здійснюваних фінансово-господарських операцій.

Представник позивача у вказане судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду у порядку, передбаченому ст. 38 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України). При цьому, у матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Крім того, 18.02.2015 року від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позовні вимоги викладено у наступній редакції:

- визнати протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, згідно яких ТОВ «Арвальд» було відмовлено у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року;

- зобов’язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти податкову декларацію ТОВ «Арвальд» (код 39241192) з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 20.10.14;

- зобов’язати ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві відобразити задекларовані показники податкового кредиту та зобов’язань з податку на додану вартість ТОВ «Арвальд» (код 39241192) в АС «Податковий блок» за вересень 2014 року.

Вказану вище заяву було прийнято судом до розгляду.

Суд у судовому засіданні 25.02.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого представника позивача, від якого надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Арвальд» засобами електронного зв’язку подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року разом зі звітною розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за вересень 2014 року.

За результатами обробки отриманої від ТОВ «Арвальд» засобами електронного зв’язку вищезазначеної податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками, шляхом направлення квитанцій №2 позивача повідомлено, що вказані документи доставлено до районного рівня ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві (правонаступником якої наразі є ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві) 20.10.2014 року, пакет прийнято.

У подальшому позивачу стало відомо, що податкова декларація ТОВ «Арвальд» з податку на додану вартість не визнана контролюючим органом як податкова звітність.

Представником відповідача під час судового розгляду справи повідомлено про те, що під час перевірки даних вищезазначеної податкової декларації було встановлено, що підприємство зазначає адресу, за якою воно фактично відсутнє, за наслідками чого, як стверджує представник відповідача, складено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням та надано підприємству стан « 9».

Вважаючи дії контролюючого органу щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі – ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Так, згідно п. 201.14 ст. 201 ПК України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (п. 201.15 ст. 201 ПК України).

Приписами п. 46.1 ст. 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п. 48.1 ст. 48 ПК України).

У розумінні п. 48.2 ст. 48 ПК України, обов'язкові реквізити – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення – залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ст. 48 ПК України).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п. 48.4 ст. 48 ПК України).

Згідно п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10 ст. 49 ПК України).

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (п. 49.11. ст. 49 ПК України).

Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями ст.ст. 48 та 49 ПК України, є вичерпним, а, відтак, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено, а тому забороняється.

Як було зазначено представником відповідача під час судового розгляду справи, підставою для неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками слугував встановлений факт зазначення позивачем недостовірного обов’язкового реквізиту «місцезнаходження платника податків», оскільки підприємство зазначає адресу, за якою воно фактично відсутнє, за наслідками чого, як стверджує представник відповідача, складено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням та надано підприємству стан « 9», що також підтверджується податковою інформацією «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Арвальд» (код ЄДРПОУ 39241192) за період з 01.07.2014 р. по 30.09.2014 р. для врахування в роботі» від 03.11.2014 року №2506/7/26-51-22-03, згідно якої з аналізу баз даних ТОВ «Арвальд» не має можливості підтвердити реальність господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року, а з аналізу звітності з ПДВ за період з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року, яка не вважається податковою декларацією, та з наявної податкової інформації встановлено факти формування податкових зобов’язань по операціях з підміни товарів, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб’єктів до схеми формування штучного податкового кредиту.

У відповідності до наявної у матеріалах справи копії податкової декларації ТОВ «Арвальд» з податку на додану вартість за вересень 2014 року, у рядку 06 останньої в якості податкової адреси вказаного платника податку зазначено м. Київ, вул. Колекторна, 3.

Водночас, приписами ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 року №755-ІV передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

В свою чергу, як вбачається з наявного у матеріалах справи спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.10.2014 року, тобто на день фактичного отримання контролюючим органом податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками, місцезнаходженням ТОВ «Арвальд» вказано м. Київ, вул. Колекторна, 3. При цьому, вказані відомості мають статус підтверджених.

При цьому, слід зазначити, що положення п. 48.2 ст. 48 ПК України серед обов’язкових реквізитів вказує місцезнаходження (місце проживання) платника податків, яке було зазначено позивачем у рядку 06 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року, що, крім того, відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, у ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві були відсутні законодавчо обґрунтовані обставини для неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року, звітних розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за жовтень 2014 року, поданих ТОВ «Арвальд» 20.10.2014 року засобами електронного зв’язку.

На підставі вищевикладеного, суд вказує, що дії ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови ТОВ «Арвальд» у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року є протиправними, на підставі чого слід зобов’язати ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві вважати прийнятою податкову декларацію ТОВ «Арвальд» з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання – 20.10.2014 року.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача відобразити задекларовані позивачем показники податкового кредиту та зобов’язань з податку на додану вартість за вересень 2014 року в АС «Податковий блок», суд зазначає наступне.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі – Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, визначений Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року №765 (надалі – Порядок №765).

Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку №765, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати – за кожним платником.

У силу п. 11 розділу І Порядку №765, за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо.

Враховуючи те, що судом встановлена протиправність невизнання відповідачем податкової декларації ТОВ «Арвальд» з податку на додану вартість за вересень 2014 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов’язання відповідача відобразити задекларовані позивачем показники у вказаній податковій звітності в електронних базах даних податкової звітності податкових органів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арвальд» задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Арвальд» з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві вважати прийнятою податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Арвальд» з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання – 20.10.2014 року.

4. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві відобразити задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Арвальд» показники податкового кредиту та зобов’язань з податку на додану вартість за вересень 2014 року в АІС «Податковий блок».

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок