Ухвала суду № 43114243, 12.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2015 року

справа № 808/5176/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у справі №808/5176/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» до Запорізької митниці Міндоходів про визнання дій протиправними та визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними дії щодо відмови у застосуванні митної вартості товару, визначеної позивачем за основним методом – за ціною (договору) щодо товарів, які імпортуються – вартість операції; визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000231/1 від 20.06.2014; визнання протиправною та скасування картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00404 від 20.06.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною зовнішньоекономічного контракту. Надані для митного оформлення документи є достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Митниця, без достатніх для цього підстав, при коригуванні митної вартості товару, застосувала інший метод визначення митної вартості товару.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014р. позов задоволено частково.

Визнаного протиправними та скасовані рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000231/1 від 20.06.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00404 від 20.06.2014. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду, в частині задоволених вимог, мотивована тим, що відповідач під час розгляду справи не надав доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості не подано всіх необхідних документів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, просила скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що подані позивачем документи містять розбіжності, а саме, прас-лист має містити відомості, серед яких є умови платежу, але в поданому прайсі така інформація відсутня; висновок ТПП №ОИ-260 від 06.06.2014р. не містить характеристик товару (харчові добавки та приправи) що не дає повної інформації стосовно оцінюваного товару. Також вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо не наведення причин неприйняття митним органом додаткових документів позивача, оскільки такий аналіз визначений у оскарженому рішення гр. 33.

У судовому засідання представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник позивача щодо задоволення скарги заперечив, зазначив, що рішення суду прийнято обґрунтовано та досліджені всі обставини та докази у справі.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між товариством з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» та компанією «International Seafoods of Alaska, Inc.» , США (Постачальник) укладено Контракт №8S/2013I від 10.07.2013 на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару).

Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України був ввезений товар – минтай морожений. Згідно рахунку постачальника №WDEL 000950 від 23.03.2014 товар постачався в кількості 21772,8 кг за ціною 1,80 доларів США за кг, на загальну суму 39191,04 доларів США, на умовах CIF м. Одеса, Україна.

Для здійснення митного оформлення товару 20.06.2014 декларантом по електронній системі «MD Office™. MDDeclaration» до М/п «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці Міндоходів подано митну декларацію форми МД-2 №112050000/2014/ (додатковий реєстраційний номер митниці 014443) довідковий № 2848 (згідно графи 7 ВМД), відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 464409 гривень (тобто 21,32 грн. або 1,8 долара США за 1 кг). Визначення митної вартості товару здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість згідно статті 58 МК України включає вартість товару згідно рахунків – 464409,00 грн. (39191,04 доларів США х 11,849877 курс). Інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було.

Разом з ВМД декларантом наданий пакет необхідних документів: контракт №8S/2013I від 10.07.2013; Рахунок №WDEL000950 від 23.03.2014; Калькуляція продавця від 23.03.2014; прайс-лист від 20.03.2014; міжнародна товарно-транспортна накладна №004404 від 04.06.2014; коносамент APLU 098719327; платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 28.05.2014 №25; Дублікат ветеринарного свідоцтва від 05.06.2014 серії ГРД-00 № 138265; Сертифікат відповідності №UA1.162.X008792-13 від 06.08.2013; міжнародний ветеринарний сертифікат UA/3023.198991.14-HU від 22.03.2014; Сертифікат походження б/н від 23.03.2014; сертифікат якості №4 від 21.03.2014; екологічна декларація № 35734 від 23.05.2014; документ, що підтверджує вартість страхування б/н від 24.04.2014; Експертний висновок №ОИ-260 від 06.06.2014; Картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 16.11.2012.

20.06.2014 по вказаній вище електронній системі надійшло повідомлення від відповідача про те, що згідно вимог статті 53 МК України митний орган дійшов висновку, що документи, які надано до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. В зв'язку з чим відповідачем були витребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги виробника товару, 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, 4) інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

20.06.2014 декларант надав відповідачу витребувані додаткові документи, а саме: каталог продукції виробника; лист виробника б/н від 10.06.2014 стосовно бухгалтерської документації з додаванням контейнерного маніфесту від 01.03.2014; лист виробника б/н від 21.03.14 з роз'ясненням положень прайс-листа.

20 червня 2014 року відповідач надав Консультацію про те, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару, застосувати можливо лише метод визначення митної вартості на підставі статті 59 МК України – за ціною договору щодо ідентичних товарів. На цій підставі відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1,93 доларів США за 1 кг товару, про що відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000231/1 від 20.06.2014.

На підставі даного Рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00404 від 20.06.2014.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а відтак вони підлягають скасуванню.

Колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ст..49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження органу доходів і зборів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, орган доходів і зборів зобов’язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як зазначено вище, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, а також не надання в повному обсязі на вимогу Митниці додаткових документів.

Правильно встановивши підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, суд першої інстанції надав їм належну правову оцінку та обґрунтовано зазначив про те, що з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом. Оскільки, таких розбіжностей у поданих позивачем документах Митницею не встановлено, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів, не надання яких фактично і стало підставою для прийняття спірного рішення.

Крім цього, суд першої інстанції обґрунтовано вказав щодо розбіжності у прас-листі, як те, що згідно загальноприйнятої світової практики прас-лист має містити відомості, серед яких є умови платежу, натомість у поданому при митному оформленні товару прас-листі така інформація відсутня, декларантом надано митному органу лист від 21.03.2014 (а.с. 52), відповідно до якого «International Seafoods of Alaska, Inc.» пояснило, що прас-лист діє на наступних умовах оплати: 100% за 3 дні до прибуття контейнера в порт призначення; зміни в графіку платежів можливі лише за згодою сторін. Щодо розбіжності, як: висновок ТПП не містить інформації щодо товарних характеристик оцінюваного товару: наявність або відсутність харчових добавок, що свідчить про необ’єктивний аналіз цін на товар, декларант пояснив, що висновок ТПП був наданий при митному оформленні товару та містить всю необхідну інформацію.

Таким чином на вимогу митниці декларантом надані наступні документи: 1) каталог продукції; 2) лист від 10.06.2014; 3) контейнерний маніфест від 01.03.2014; 4) лист від 21.03.2014; висновок ТПП наданий при поданні митної декларації, а отже на вимогу Митниці позивачем надані додаткові документи, які підтверджували правомірність визначення Декларантом митної вартості товару.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про касування рішення та картки відмови.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у справі №808/5176/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання дій протиправними та визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 13 березня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник