Ухвала суду № 43113913, 05.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2015р. м. Київ К/800/62664/14

К/800/63587/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Кочана В.М.,

Ситникова О.Ф.,

за участю секретаря Сперкач Т.В.,

за участю представника позивача Дуб І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Едельвейс" до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, за участю третіх осіб - Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення помилково сплачених коштів з державного бюджету,

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Едельвейс" звернулось до суду з позовом, в якому (з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог) просив: визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві по поверненню ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 395192,40 грн.; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» суму помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 395192,40 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.08.2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014р. (з врахуванням ухвали суду від 02.12.2014р.) постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві по поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Едельвейс» помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 395192,40 грн.; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Едельвейс» суму помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 395192,40 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачі звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просили рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

Третя особа (Публічне акціонерне товариство "Київський ювелірний завод") в надісланому на адресу суду касаційної інстанції клопотанні також зазначила про законність, на її думку, рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 11.04.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Едельвейс» відповідно до платіжного доручення №83 було перераховано (сплачено) на рахунок №31110156700002, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м.Києві та призначений для отримання платежів, що надходять до місцевого бюджету, як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (за кодом класифікації доходів бюджету 24140500), грошові кошти у розмірі 395192,40 грн.

Отримувачем зазначених коштів, відповідно до платіжного доручення №83 від 11.04.2013р. є Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі Головного управління Державної казначейської служби України.

Вищевказані кошти були сплачені ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» до Пенсійного фонду України як 1 % збору від вартості нерухомого майна з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна у зв'язку із наміром позивача (покупця) в день сплати таких коштів укласти з ПАТ «Київський ювелірний завод» (продавцем) договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходилося на території Голосіївського району м.Києва.

Проте, такий договір позивачем укладено не було, оскільки в процесі реєстрації приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 речових прав на нерухоме майно (адреса об'єкта: м.Київ, вул.Голосіївська, 17 літ.А), яке мав намір придбати позивач, цим нотаріусом було виявлено заборону відчуження зазначеного нерухомого майна, у зв'язку з чим та на підставі п.1 глави 13 та п.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мін'юсту України від 22.02.2012р. №296/5, нотаріус відмовила у вчиненні зазначеної нотаріальної дії (посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна), що підтверджується довідкою за вих.№07/01-16 від 23.04.2013р.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з п.2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998р. №1740., збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм.Києві та Севастополі.

За змістом же п.15-1 вказаного Порядку та п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше; нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Так, як вже вказувалось, згідно доручення №83 від 11.04.2013р. позивач перерахував 395192,40 грн. на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, проте, у вказаному платіжному дорученні в графі «Призначення платежу» зазначено лише «Сплата 1% збору з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна».

Суд першої інстанції, розглянувши дану справу, в своїй постанові зазначив, що з вказаного платіжного доручення неможливо встановити, за яке саме майно (намір щодо придбання якого мав позивач), ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» перерахувало на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва 395192,40 грн., оскільки в платіжному дорученні не зазначено належним чином найменування такого нерухомого майна, його місцезнаходження та власника (продавця), в якого таке нерухоме майно позивач мав намір придбати (проте фактично не придбав); крім того, в матеріалах справи відсутній договір про наміри між ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» та ПАТ «Київський ювелірний завод» щодо купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: м.Київ, вул.Голосіївська, 17 літ.А, а також докази в підтвердження того, що ПАТ «Київський ювелірний завод» не повідомило позивача про наявність обтяження на нерухоме майно; до того ж, за спірним платіжним дорученням позивач міг придбати будь-яке інше майно в будь-якого іншого контрагента за аналогічною ціною (оскільки жодні персоніфіковані дані стосовно майна в платіжному дорученні відсутні).

Проте, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, такі висновки суду першої інстанції є помилковими з огляду на таке.

Так, судом апеляційної інстанції з матеріалів справи й, зокрема, інформаційної довідки (витягу) з Державного реєстру речових прав на не рухоме майно (індексний номер: 29248997; дата формування: 10.11.2014р.) встановлено, що позивач не використав платіжне доручення №83 від 11.04.2013р. (за яким ним було сплачено на рахунок №31110156700002, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м.Києві та призначений для отримання платежів, що надходять до місцевого бюджету як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (за кодом класифікації доходів бюджету 24140500), грошові кошти в сумі 395192,40 грн. для укладення договору купівлі-продажу іншого нерухомого майна, оскільки вказане платіжне доручення позивачем мало бути використане для укладення договору купівлі-продажу нежилого будинку - будівлі заводу загальною площею 9220,50 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Голосіївська, 17, літера А, однак, купити вказане майно позивач не зміг у зв'язку із наявністю заборони відчуження.

Також, в підтвердження того, що платіжне доручення не було ним використано для придбання іншого нерухомого майна, позивачем надано, а судом апеляційної інстанції - досліджено, інформаційну довідку (індексний номер довідки: 23418535, дата формування: 24.06.2014р.) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс», в якій наведено повний перелік майна, яким володів позивач, нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу цього майна та оригінальні примірники платіжних доручень по сплаті 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу за вказаними договорами купівлі-продажу нерухомого майна.

При цьому, з інформаційної довідки (витягу) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер: 29248997; дата формування: 10.11.2014р.) також встановлено, що в період із 24.06.2014р. по 10.11.2014р. позивачем не укладалося жодного договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що платіжне доручення №83 від 11.04.2013р. не було використано ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» за призначенням, в зв'язку з чим сплачені на підставі нього кошти підлягають поверненню товариству як такі, що сплачені помилково.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування ухваленого судом рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Кочан В.М.

Ситников О.Ф.