Ухвала суду № 43113281, 10.03.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Корчевного Г.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,

при секретарі Бугай О.О.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в особі Департаменту містобудування та архітектури, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

УСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року, заявник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в особі Департаменту містобудування та архітектури.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2015 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі окремого провадження за його заявою, заінтересована особа: Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в особі Департаменту містобудування та архітектури про встановлення факту, що має юридичне значення. Роз'яснено заявнику, що з вказаними вимогами слід звертатися в порядку позовного провадження. Повернуто ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1) судовий збір, внесений згідно квитанції від 12.01.2015р. № 14, отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі міста Києва, р/р 31211206700011, код установи банку: 820019, код отримувача: 37995466, в розмірі 121,80 грн.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2015 року скасувати, а питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала суду 1-ї інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Унікальний номер справи: 761/713/15-ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4609/2015Головуючий у суді першої інстанції: Маліновська В.М.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В. Вважає, що відмовляючи у відкритті провадження у справі окремого провадження, судом не встановлено усі обставини, що мають значення для справи, зокрема не взято до уваги, що повноваження Департамента містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при вирішенні зазначеного питання грунтуються на змісті п. 4 рішення Київської міської ради від 22.05.2013 р. №337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві», яким визначено до 01 серпня 2013 року провести інвентаризацію матеріалів і надати Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наявні адресні бази та реєстри адрес.»

Посилається, що реєстр присвоєних адрес в м. Києві створюється на підставі інвентаризації матеріалів - рішень уповноважених органів місцевого самоврядування і не пов'язаний з вирішенням будь яких спорів про право.

Зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 256 Цивільного-процесуального кодексу України «У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.».

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів і висновків експертів.

Судом першої інстанції встановлено, що заявник звертався до суду з вимогою про встановлення факту, що у м. Києві відсутній об'єкт нерухомого майна, якому в установленому порядку була присвоєна адреса: «вул. Мельникова, буд. 24, корпус 3».

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що положеннями ст. 256 ЦПК України чітко визначено підстави для встановлення про встановлення факту, що має юридичне значення, а з заявлених вимог вбачається спір про право, а тому вважає за необхідне відмовити заявнику у відкритті провадження по справі за його заявою, заінтересована особа: Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в особі Департаменту містобудування та архітектури.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаний або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Як закріплено в ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що згідно з п. 1.4 «Тимчасового порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві», затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 25.06.2011 р. № 1094 «Про питання присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві» «адреса - ідентифікатор об'єкта нерухомого майна (за критеріями його місцезнаходження);». Таким чином, реєстр присвоєних адрес в м. Києві створюється на підставі інвентаризації матеріалів - рішень уповноважених органів місцевого самоврядування і не пов'язаний з вирішенням будь яких спорів про право.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки районного суду, що з вказаної заяви вбачається спір про право та про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі окремого провадження.

За таких підстав, ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2015 року слід скасувати, а справу направити до того ж суду для вирішення питання про прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2015 року - скасувати, справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа:Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в особі Департаменту містобудування та архітектури, про встановлення факту, що має юридичне значення направити до Шевченківського районного суду м. Києва для вирішення питання про прийняття.

Ухвала набирає чинності негайно, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: