Рішення № 43113251, 05.03.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Сирбул О.Ф.

№22-ц/796/623/2015 Доповідач - Борисова О.В.

Справа № 753/2599/14

м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарях: Шалапуда Н.П., Греку А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач в липні 2011 року звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з вказаним позовом.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року позов ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № К2Х6А700800053 від 04 вересня 2008 року в сумі 30975,65 доларів США, що еквівалентно у гривні станом на 06 липня 2011 року за офіційним курсом НБУ (1 дол. США = 7,97 грн.) становить 246875,93 грн. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DODGE, модель: CALIBER, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою- покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також з наданням ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 грудня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2468,76 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та зменшити розмір штрафних санкцій, приєднати до справи зустрічну позовну заяву відповідача і розглянути її по суті.

Зазначає, що судом при ухвалені рішення в частині стягнення штрафних санкцій безпідставно не взято до уваги матеріальний стан відповідача та не застосовано ч.3 ст.551 ЦК України, хоча представник відповідача подав в судовому засіданні клопотання про зменшення штрафних санкцій та посилається на те, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не просив стягувати заборгованість у перерахуванні еквівалента долара до гривні.

Вказує на те, що суд задовольнив вимогу позивача в порушення ч.1 ст.4 ЦПК України, ч.2 ст.16 ЦК України та ст. ст.25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 04 вересня 2008 року сторони уклали кредитно-заставний договір № К2Х6А700800053 на умовах забезпеченості кредиту, строковості, платності та повернення.

Відповідач отримав кредит у розмірі 19629,36 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03 вересня 2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором відповідач надав в заставу автомобіль DODGE, модель: CALIBER, 2008 року випуску, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1

Пунктом 13.2 кредитно-заставного договору визначено, що у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених п.п. 5.2.2, 5.2.3 договору щодо сплати винагород та процентів, позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочки.

Сторони в п. 13.3 договору погодили, що у випадку порушення позичальником зобов'язань передбачених п. 5.2.4 договору, позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочки. При цьому проценти за користування кредитом на суму такого простроченого платежу додатково до вищевказаної пені не враховується.

У відповідності до п.13.9 договору при порушенні позичальником будь-якого грошового зобов'язання до договором понад 30 календарних днів, банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. плюс 5% від суми невиконаного зобов'язання.

Пунктом 13.11 договору визначено, що сторони встановлюють строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом , неустойки тривалістю у 5 років.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання, проте у порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 06 липня 2011 року становить 30975,65 доларів США

Разом з тим, колегія суддів погоджується здоводами апеляційної скарги про те, що позивач просив стягнути заборгованість в доларах США, проте судом помилково одночасно із зазначення про стягнення заборгованості в іноземній валюті було зазначено про стягнення її в гривневому еквіваленті до долара США.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року визначено, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року №6-145цс14, яка відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Крім того, відповідно до п.13.10 договору нарахування неустойки за цим договором здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконане відповідною стороною. Сплата неустойки здійснюється в гривнях. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, штраф сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

А тому колегія суддів вважає, що заборгованість відповідача станом на 06 липня 2011 року становить:

16787,99 доларів США - заборгованість по кредиту;

4025,34 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

2617,80 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом

48135,69 грн., що становить 6039,61 доларів США по курсу НБУ станом на 06 липня 2011 року - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором,

250 грн. - штраф (фіксована частина);

11744,11 грн., що становить 1473,54 доларів США по курсу НБУ станом на 06 липня 2011 року - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо на момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане.

Згідно з кредитно-заставним договором № К2Х6А700800053 від 04 вересня 2008 року звернення стягнення здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, в тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Відповідно до ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувала; спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону, яка передбачає продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Разом з тим в мотивувальній частині рішення суду не було зазначено всі складові заборгованості, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не застосовано ч.3 ст.551 ЦК України , хоча представник відповідача подав в судовому засіданні клопотання про зменшення штрафних санкцій колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Частиною ч.3 ст.551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи розмір неустойки не перевищує розмір збитків, а тому правових підстав для застосування ч.3 ст.551 ЦК України колегія суддів не вбачає.

Посилання апелянта на те, що суд задовольнив вимогу позивача в порушення ч.1 ст.4 ЦПК України, ч.2 ст.16 ЦК України та ст.ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» колегія суддів не приймає до уваги, оскільки для реалізації предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду згідно з ст.ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» шляхом укладення договору купівлі продажу від імені відповідача з іншою особою - покупцем продажу позивач повинен мати право зняти автомобіль з обліку в органах ДАІ, а також мати повноваження необхідні для здійснення продажу.

Колегія суддів відхиляє прохання апелянта щодо розгляду в апеляційній інстанції долученої до апеляційної скарги зустрічної позовної заяви, оскільки це не входить до повноважень апеляційного суду, які визначені ст.307 ЦПК України та виходить за межі розгляду справи апеляційним судом, передбачені ст.303 ЦПК України.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Колегія суддів також вважає необхідним скасувати додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 грудня 2014 року про стягнення з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 2468,76 грн.

Згідно з ст.88 ЦПК України в порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И ЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суд ум. Києва від 25 вересня 2014 року та додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитними договором № К2Х6А700800053 від 04 вересня 2008 року, яка складається з:

16787 доларів США 99 центів - заборгованості по кредиту;

4025 долари США 34 центи - заборгованості по процентам за користування кредитом;

2617 доларів США 80 центів - заборгованості по комісії за користування кредитом;

48135 грн. 69 коп., що становить 6039 долари США 61 цент по курсу НБУ станом на 06 липня 2011 року - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором

250 грн. - штрафу (фіксована частина);

11744 грн.11 коп., що становить 1473 долари США 54 центи по курсу НБУ станом на 06 липня 2011 року - штрафу (процентна складова), -

звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DODGE, модель: CALIBER, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_1 (який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою- покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, з наданням публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в дохід держави 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: