Ухвала суду № 43113231, 04.03.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/ 2678 /2015 Головуючий у 1-ій інстанції - Куренков Є.С.

Доповідач - Поливач Л.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Шахової О.В., Головачова Я.В.

при секретарі Бугай О.О.

за участю осіб: представника заявника ОСОБА_2. - ОСОБА_3

представника ПАТ «Родовід Банк» Смик Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, головний державний виконавець ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Телявський А.М., головний державний виконавець ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві Макаренко С.В. про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню;

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3

на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 17 грудня 2014 року

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 17.12.2014 року в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про визнання виконавчих листів про звернення стягнення на предмети іпотеки такими, що не підлягають виконанню по цивільній справі №2602/2209/12 за позовною заявою ПАТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованої суми за кредитним договором та звернення стягнення на предмети іпотеки відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3, діючи в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяв.

Апелянт зазначає, що відповідно до змісту оскаржуваної ухвали підставами для відмови в задоволенні заяв про визнання виконавчих листів такими, то не підлягають виконанню, стало те, що вони складені на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, а помилки, допущені при оформленні та видачі виконавчих листів, вирішуються на підставі заяви стягувача чи боржника. Скаржник не погоджується з оскаржуваною ухвалою суду, вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Апелянт стверджує, що виконавчий лист від 30.05.2014 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки -двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 37,30 кв.м., заг. пл. 72,40 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_6 ( при цьому, боржником у виконавчому листі помилково зазначено ОСОБА_2), а також виконавчий лист від 30.05.2014 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_7( при цьому, боржником у виконавчому листі помилково зазначено ОСОБА_2), які було видано Дарницьким районним судом м. Києва помилково, оскільки ОСОБА_2 не є власником майна, зазначеного в цих виконавчих листах. ОСОБА_10 не може бути боржником перед Банком у виконавчих листах про зверненні стягнення на вказане вище майно. Враховуючи, що власниками вищезазначених предметів іпотеки є ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які, відповідно, були відповідачами по справі № 2602/2209/12 (№ 22-ц/796/10358/2013), ОСОБА_2 не може бути боржником перед Банком при зверненні стягнення на майно, яке не є його власністю.

Крім того, видавши зазначені виконавчі листи, суд допустив подвійне стягнення заборгованості з ОСОБА_2, оскільки видано також виконавчий лист про стягнення суми заборгованості з ОСОБА_2

Апелянт зазначає, що у нього відсутній обов'язок перед Банком погасити заборгованість за кредитним договором за рахунок іпотечного майна, відповідний обов'язок повинні нести інші особи, а відтак відповідні виконавчі листи щодо звернення стягнення на майно, яке йому не належить видані помилково, у зв'язку з чим підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню.

Апелянт також зазначає, що відповідні виконавчі листи, на підставі яких були відкриті виконавчі провадження, породжують обов'язок сплати ним виконавчого збору у розмірі 10 % від суми стягнення за кожним виконавчим листом, породжують незаконну можливість реального стягнення з нього виконавчого збору за невиконання зобов'язань, які він не тільки не повинен, а і не може реально виконати.

В скарзі апелянт посилається на те, що було подано 3 (три) окремі заяви до суду про визнання трьох виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Водночас, в порушення закону, судом першої інстанції без постановления ухвали про об'єднання в одне провадження кількох однорідних вимог було розглянуто в одному провадженні всі 3 (три) окремі заяви скаржника про визнання 3 трьох виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.Судом не було витребувано усі необхідні документи для вирішення питань про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в ній. Представник ПАТ «Родовід Банк» Смик Д.П. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постановленої судом ухвали. Заявник ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, головний державний виконавець ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві ТелявськийА.М., головний державний виконавець ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві МакаренкоС.В. в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Неявка вказаних осіб в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 червня 2013 року було задоволено позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10.10.2013 року зазначене рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Банку задоволені частково. Суд вирішив наступне: «Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_3 та ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання АДРЕСА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», ЄДРПОУ 14349442, місцезнаходження: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3 заборгованість за кредитним договором в сумі 2011408 (два мільйони одинадцять тисяч чотириста вісім) грн. 52 коп.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» за кредитним договором в сумі 2011408 грн. 52 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 37,30 кв.м, загальною площею 72,40 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_6 ідентифікаційний номер НОМЕР_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 шляхом реалізації з публічних торгів за ціною, яка встановлюється на рівні цін не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» за кредитним договором в сумі 2011408 грн. 52 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2, житловою площею 40,90 кв.м, загальною площею 81,80 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_7 ідентифікаційний номер НОМЕР_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 шляхом реалізації з публічних торгів за ціною, яка встановлюється на рівні цін не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» за кредитним договором в сумі 2011408 грн. 52 коп. звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки LAND ROVER, моделі RENGE ROVER, 2007 року випуску, чорного кольору, шасі НОМЕР_5, тип ТЗ - легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_6, що належить на праві власності ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 шляхом реалізації з публічних торгів за ціною, яка встановлюється на рівні цін не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» витрати по сплаті судового збору по 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. та та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 30 грн. з кожного.

В решті позову відмовити».

Таким чином, резолютивна частина рішення Апеляційного суду м. Києва викладена чітко і зрозуміло (а.с.11,12).

На виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 10.10.2013 року Дарницьким районним судом м. Києва 30.05.2014 року було видано виконавчі листи (а.с. 51-52, 53-54, 55-56, 57-58). Відповідно до змісту зазначених виконавчих листів, вони повністю відповідають резолютивній частині рішення Апеляційного суду м. Києва від 10.10.2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності передбачених законом підстав для задоволення поданих представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заяв, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Відповідно до ч.4 ст.369 ЦПК України, якщо виконавчий лист було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що заяви представника ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів про звернення стягнення на предмети іпотеки такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони складені на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 10.10.2013 року, у чіткій відповідності зі змістом його резолютивної частини, а тому відсутні підстави вважати, що може відбутись подвійне стягнення з ОСОБА_2 Заявником не доведено того, що виконавчі листи було видано помилково або що обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Навпаки судом встановлено, що рішення суду апеляційної інстанції не виконане та знаходиться на стадії виконання.

Що стосується зазначення судом в даних виконавчих листах в якості боржника саме ОСОБА_2, то дійсно, в цій частині виконавчих листів судом допущено помилку, оскільки боржниками за цими виконавчими листами є власники квартир на які звернуто стягнення, а саме ОСОБА_6 (квартира АДРЕСА_1) та ОСОБА_7 (АДРЕСА_2). ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є відповідачами у вище зазначеній цивільній справі, вони є майновими поручителями і несуть відповідальність перед банком разом з позичальником ОСОБА_2 в межах вартості іпотечного майна, а тому саме вони є боржниками за виконавчими листами щодо звернення стягнення на вказані вище квартири. Таким чином, в даних виконавчих листах, в частині відомостей про особу боржника, судом допущена помилка яка може бути виправлена судом на підставі відповідної заяви.

ОСОБА_2 не подавав до суду заяву про виправлення помилки у виконавчих листах, а тому суд був позбавлений можливості вирішити зазначені питання.

Помилки, допущені судом при оформленні та видачі виконавчих листів не є підставою для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню обґрунтовано було розглянуто судом першої інстанції саме в межах цивільної справи про стягнення заборгованості та звернення стягнення (у відповідності до вимог Розділу VI ЦПК України), вони не потребували постановлення судом ухвали про їх об'єднання оскільки стосуються вирішення процесуальних питань пов'язаних з виконанням рішення суду.

В матеріалах справи достатньо доказів для вирішення по суті заяв представника ОСОБА_2, а тому його посилання на те, що суд не витребував певних доказів не свідчить про постановлення судом першої інстанції незаконної ухвали.

Отже, твердження апелянта про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, на думку суду є необґрунтованими, а обставини, на які він посилається не свідчать про постановлення судом незаконної ухвали.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу суду першої інстанції було постановлено з додержанням вимог закону. Підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст.312, 313,314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, поданупредставником ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 17 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: