Постанова № 43113008, 20.02.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2015 р. Справа № 809/235/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод»

до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області

про визнання дій протиправними щодо направлення повідомлення від 19.11.2014 року №1335/04, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2015 року приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (надалі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (надалі - відповідач) про визнання дій протиправними щодо направлення повідомлення від 19.11.2014 року №1335/04 про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з моменту набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не є загальнообов'язковим платежем, а тому вимоги відповідача щодо їх сплати, викладені в оскаржуваному повідомленні, є протиправними. З дня набрання чинності вказаним Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску, а тому відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах вказаним Законом до складу єдиного внеску не віднесено.

Представник позивача на адресу суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. На адресу суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. Проти позову заперечив з підстав викладених в письмовому запереченні.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до частини 4 частини 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 13655435.

09.07.2003 року прийнято Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон), який на момент виникнення спірних правовідносин є чинним, та виключно ним визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом або в частині, що йому не суперечить.

Постановою Пенсійного фонду України за №21-1 від 19.12.2003 року, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року за №121, затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція).

Інструкція визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В пункті 6.1 Інструкції зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 6.5. Інструкції встановлено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У відповідності до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.8).

Таким чином, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на відповідача, а позивач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених відповідачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються відповідачем.

Як наслідок, відповідач на виконання вимог вказаних нормативно-правових актів правомірно надіслав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до підпункту "а", "б-з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За таких обставин, суд вважає правомірними дії відповідача щодо направлення позивачу повідомлення від 19.11.2014 року №1335/04 з розрахунками фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Посилання позивача на ту обставину, що з моменту набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах до складу єдиного внеску не віднесено, не обґрунтовують позовних вимог, оскільки відшкодування зазначених витрат здійснюється відповідно до порядку, встановленого нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, які є чинними, а їх дія не суперечить Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є безпідставним та необґрунтованим, тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 13655435) до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання дій протиправними щодо направлення повідомлення від 19.11.2014 року №1335/04 про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, установлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова в повному обсязі складена о 09:15 год. 20.02.2015 року.