Ухвала суду № 43112495, 10.03.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22ц/791/832/15 Головуючий в суді І інстанції: Живцова О.А.

Категорія: Доповідач: Чиркова К.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року березня місяця 10 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Чиркової К.Г.

Суддів: Воронцової Л.П.

Стародубця М.П.

при секретарі: Бараш Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Каланчацького районного суду Херсонської області від 11 листопада 2014 року у цивільній справі за заявою прокурора Каланчацького району, який діє в інтересах держави в особі Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області про забезпечення позову, у цивільній справі за позовом прокурора Каланчацького району, який діє інтересах держави в особі Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області до Скадовського об'єднання інспекції Головного управління Міндоходів Херсонської області, ОСОБА_3, третя особа - Товарна біржа «Максимум» ДП «Профіпартнер» про визнання недійсним договору купівлі - продажу майна,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року прокурор Каланчацького району, який діє в інтересах держави в особі Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області звернувся до суду із позовом до Скадовського об'єднання інспекції Головного управління Міндоходів Херсонської області, ОСОБА_3, третя особа - Товарна біржа «Максимум» ДП «Профіпартнер» про визнання недійсним договору купівлі - продажу майна.

У ході розгляду справи прокурор Каланчацького району подав заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони здійснювати будь - які дії з монтажу та демонтажу цього майна.

Ухвалою Каланчацького районного суду Херсонської області від 11 листопада 2014 року заяву прокурора Каланчацького району про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на майно будівлі насосної станції №49-А, що складається з плити ПКЖ розміром 6х2 у кількості 20 шт., плити ПКЖ розміром 6х2 з віконними прольотами 1,5 х 1,2 м., у кількості 16 шт., дерев'яні ворота розміром 1,7 х 2,5, а також на залишки обладнання насосної станції у кількості 22 шт., під демонтаж, що складаються з металевих електрощитових шаф у кількості 7 шт., запорної арматури (задвижка) діаметром 400 мм. у кількості 2 шт., запорної арматури (задвижка) діаметром 250 мм. у кількості 3 шт., насосу центробіжного на 150 л., електродвигуна 250 квт., сходового польоту у кількості 4 шт., металевої площадки, клапану зброду тиску, двотавр (24 см), ручного тельфера, що знаходяться за адресою: адміністративна межа Каланчацької селищної ради Херсонської області.

Заборонено ОСОБА_3 здійснювати будь - які дії з монтажу та демонтажу вищезазначеного майна.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати і постановити нову про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Зокрема, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами про визнання недійсним договору купівлі - продажу майна, проте заява про забезпечення позову містить вимогу про накладення арешту на майно, яке не є предметом оспорюваного договору, а саме залишки обладнання насосної станції у кількості 22 шт.

Письмові заперечення на подану апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи заяву виходив із того, що дослідивши матеріали справи і врахувавши характер заявлених позовних вимог, а також те, що для вжиття заходів забезпечення позову є наявність достатніх підстав, які дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, для попередження негативних наслідків, вжиття заходів забезпечення позову в даному випадку є доцільним.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі - продажу майна, зазначаючи про те, що будівля насосної станції №49а, що розташована в адміністративних межах Каланчацької селищної ради не була приватизована під час розпаювання майна колишнього СТОВ «Партизан» і не набула законного статусу безхазяйної речі, у зв'язку з чим у органу податкової служби підстав для взяття зазначеного майна на облік та його реалізації не було, а тому вказане нерухоме майно реалізовано з порушенням норм цивільного та податкового законодавства.

Враховуючи характер спору, наявність достатніх підстав, для вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно вжиті заходи забезпечення позову.

Доводи в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не врахував, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами про визнання недійсним договору купівлі - продажу майна, проте заява про забезпечення позову містить вимогу про накладення арешту на майно, яке не є предметом оспорюваного договору, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначена обставина спростовується умовами укладеного договору купівлі - продажу, а саме п.3.1, за яким майно передається за актом прийому - передачі, зі змісту якого вбачається, що покупцеві передано майно, у тому числі і те, яке зазначено апелянтом, як таке, що не є предметом укладеного договору.

Окрім того, докази про те, що це майно належить апелянту не надано, як до суду першої інстанції так і у ході розгляду справи в апеляційному порядку.

Доводи ОСОБА_3 про те, що матеріали справи не місять доказів направлення та вручення йому ухвали суду від 11.11.2014 року про забезпечення позову, у зв'язку з чим судом порушено норми процесуального права, не заслуговують на увагу, оскільки не свідчать про порушення судом встановленого процесуальним законом порядку вирішення питання про забезпечення позову та не впливають на правильність висновків суду.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що заява про забезпечення позову не містить відмітки канцелярії про її надходження, а тому судом першої інстанції розглянута безпідставно, оскільки із матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову направлена до суду разом із позовною заявою 11 листопада 2014 року за вихідним номером №82 - 79 - 14.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється судом, а не суддею одноособово, що свідчить про відсутність у неї повноважень на вжиття заходів забезпечення позову, оскільки відповідно до положень ч.1 ст. 18 ЦПК України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду.

Посилання апелянта у ході розгляду справи в апеляційному порядку на те, що провадження у справі на теперішній час закрито, а тому відсутні правові підстави для забезпечення позову, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначена обставина виникла після постановлення ухвали про забезпечення позову, тому не є підставою для скасування ухвали суду.

Інші доводи апеляційної скарги, які б давали апеляційному суду підстави для спростування зазначених висновків суду апеляційна скарга не містить, а тому підлягають відхиленню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, не встановлено, а тому підстави для скасування ухвали суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Каланчацького районного суду Херсонської області від 11 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: