Ухвала суду № 43112093, 12.03.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/5587/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Грищенко О. В.Номер провадження 22-ц/788/579/15 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г. Категорія - 43

УХВАЛА

12 березня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Маслова В. О.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 січня 2015 року про забезпечення позову

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та виселення і

за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання добудови до будинку та надвірних будівель об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на їх 1/2 частину, визнання права на отримання компенсації за 1/2 частку вартості проведеного капітального ремонту, розподіл спільно нажитого майна, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20 січня 2015 року з метою забезпечення позову заборонено ОСОБА_3 відчужувати майно, вивезене ним з будинку, а саме: телевізор "Самсунг", телевізор JVC, холодильник "Атлант", мікрохвильову піч LG, музикальний центр "Панасонік", акустичну систему, праску, камін електричний, кавоварку, супутниковий тюнер, яке перебуває в його користуванні з листопада 2014 року за адресою: АДРЕСА_1, до розгляду справи по суті.

Вказану ухвалу суду ОСОБА_3 оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не з'ясування в повному обсязі обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати і постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про задоволення апеляційної скарги, пояснення відповідача ОСОБА_5 і її представника адвоката ОСОБА_6 про залишення ухвали суду без змін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, серед яких, зокрема, є і заборона вчиняти певні дії..

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачається, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, даних у п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами дійсно існує спір стосовно користування житловим будинком, набуття права власності на здійснені до нього добудови та про поділ майна, набутого чоловіком та жінкою, які не перебували у шлюбі між собою.

Свої заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що він є власником житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_2. На початку літа 2014 року йому стало відомо про те, що в належному йому будинку зареєстрована ОСОБА_5, яка не перебуває з ним в родинних відносинах. У свою чергу, ОСОБА_3 має намір продати вказаний будинок, але не може потрапити до нього оскільки ОСОБА_5 перешкоджає йому в цьому, так як змінила замки в дверях будинку, відмовляється добровільно виселятись з нього та знятись з реєстрації за місцем знаходження будинку.

Також ОСОБА_5 в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що з ОСОБА_3 вони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу протягом 17 років, починаючи з 1997 року. Після смерті батька ОСОБА_3 його мати запропонувала їм проживати разом з нею в належному їй будинку АДРЕСА_2, де вони залишились проживати і після смерті матері співмешканця, а її останній ще й зареєстрував у вищевказаному будинку як члена сім'ї. Під час проживання з ОСОБА_3 вони за спільні кошти зробили капітальний ремонт в будинку, а також купили різне майно, в тому числі і 3 автомобілі.

ОСОБА_5 також у позові стверджує, що хоча вона зареєстрована та проживає в будинку на законних підставах, однак ОСОБА_3 перешкоджає їй в користуванні будинком та у здійсненні права на поділ майна, набутого під час проживання з ним однією сім'єю, оскільки без її дозволу та вивозить з будинку ті речі, які є предметом спору.

З цього приводу вона зверталась за допомогою до правоохоронних органів, які провели перевірку і встановили, що 10 жовтня 2014 року о 07:00 год. ОСОБА_5 пішла на роботу і, повернувшись додому о 21:00 год., виявила відсутність холодильника, телевізора, мікрохвильової печі та інших речей.

ОСОБА_3 дав пояснення правоохоронним органам, що дійсно, 10 жовтня 2014 року приблизно 10:00 год. він через вхідні двері потрапив до спірного будинку, звідти забрав деякі речі, а саме: телевізор "Самсунг", телевізор "JVC", холодильник "Атлант", мікрохвильову піч "LG", музикальний центр "Панасонік", акустичну систему, праску, камін електричний, кавоварку та супутниковий тюнер (а.с.16-17).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на вказані ОСОБА_3 в його позовній заяві обставини того, що він має намір навести лад в житловому будинку і продати його.

Отже, на думку колегії суддів, судом першої інстанції вірно враховано вказані посилання заявника та обґрунтовано зазначено в ухвалі, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просила ОСОБА_5, може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вказана позиція суду щодо обґрунтованості припущення заявника стосовно наслідків невжиття заходів по забезпеченню поданого ним позову, що й стало підставою для задоволення відповідної заяви, є правильною. До того ж, застосований судом вид забезпечення позову відповідає позовним вимогам.

Доводи апеляційної скарги про те, що заявник не довела обставин того, що ОСОБА_3 дійсно вивіз те майно, на яке судом накладена заборона по його відчуженню, у зв'язку з чим існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, спростовуються матеріалами перевірки органів міліції (а.с.16-17).

Що стосується відсутності ідентифікуючих ознак того майна, на яке накладена заборона у його відчуженні, то вказане посилання не свідчить про неправильність висновку суду про задоволення заяви про забезпечення позову.

Також в апеляційній скарзі зазначається, що цивільна справа стосовно розв'язання спору між сторонами перебувала в провадженні судді Зарічного районного суду м. Суми Прокудіної Н.Г., а заява про забезпечення позову розглянута суддею Зарічного районного суду м. Суми Грищенко О.В., тобто неповноважним судом.

Однак, вказане посилання є помилковим, враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідно до розпорядження Зарічного районного суду м. Суми від 19 січня 2015 року щодо повторного автоматичного розподілу справи у зв'язку з лікарняним судді Прокудіної Н.Г. було призначено повторний автоматизований розподіл даної цивільної справи щодо забезпечення позову, у зв'язку з чим дана справа була розподілена судді - Грищенко О.В. (а.с.12-13).

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив ухвалу про забезпечення позову з додержанням вимог закону, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.4, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 січня 2015 року про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -