Ухвала суду № 43111736, 10.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/357/15

Номер справи місцевого суду: 500/7541/14-к

Головуючий у першій інстанції Яковенко І. І.

Доповідач Тарівєрдієв Т. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Тарівєрдієва Т.А.,

суддів - Мандрика В.О., Олініченко В.В.

при секретарі - Головченко Ю.Л.,

за участю прокурора - Коздоби Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 грудня 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Ізмаїл, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, працюючий за наймом, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.

22 вересня 2014 року, в період часу з 18.00 до 19.00 години, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, в ході виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_3, умисно, з метою спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень, наніс йому удар ножем в область лівої половини грудної клітини, чим спричинив ОСОБА_3 проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва в 3-му міжреберному просторі по середньо-ключичній лінії з пошкодженням частини лівої легені, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень та є небезпечним для життя в момент заподіяння.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що не погоджується з вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 грудня 2014 року та просить вказаний вирок скасувати та направити кримінальне провадження до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Вимоги своєї апеляційної скарги ОСОБА_2 мотивує тим, що викладені у вироку висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки він випадково поранив ОСОБА_3 під час сварки.

Також обвинувачений вказує, що під час досудового розслідування не було проведено деяких слідчих дій, а саме: огляду місця події та експертизи знаряддя вчинення злочину, яка би підтвердила чи спростувала наявність на ньому відбитків пальців ОСОБА_2

Суд помилково визнав показання, дані ним під час судового слідства, спробою обвинуваченого захистити себе та уникнути відповідальності за скоєне.

ОСОБА_2 просить застосувати до нього ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується позитивно, з особами, які раніше притягались до кримінальної відповідальності, не спілкується.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція обвинуваченого задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 в суді першої інстанції частково визнав свою провину і пояснював, що він під час сварки випадково завдав удар ножем потерпілому ОСОБА_3

Суд першої інстанції показання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо випадкового поранення потерпілого ОСОБА_3 визнав неспроможними і розцінив їх як обрану обвинуваченим позицію захисту з метою ввести суд в оману та пом'якшити свою відповідальність за вчинене, оскільки ці показання спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_3, а також незацікавлених свідків-очевидців ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які спостерігали за конфліктом обвинуваченого з потерпілим.

Так, потерпілий ОСОБА_3 в суді першої інстанції вказав, що під час його бійки з ОСОБА_2 останній проткнув його ножем.

Свідок ОСОБА_4 в суді першої інстанції пояснив, що він спостерігав за бійкою з моменту її початку на відстані 1,5-2 метри, а також бачив, як ОСОБА_2 умисно наніс удар ножем в область серця ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_4 зазначав, що обвинувачений ОСОБА_2 в ході бійки не падав на землю, падав лише ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що, почувши крики, він вийшов на вулицю зі свого будинку та побачив, як ОСОБА_2 завдав удар кулаком по голові ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_6 зазначив, що моменту нанесення ОСОБА_2 удару ножем в грудну клітину потерпілого ОСОБА_3 він не бачив, а лише після бійки помітив розріз на груді останнього та його забруднену кров'ю і брудом сорочку.

Крім того, з матеріалів справи та вироку суду першої інстанції вбачається, що органами досудового слідства були проведені всі необхідні і достатні слідчі дії та експертизи, в тому числі огляд місця події, в ході якого був вилучений ніж зі слідами крові (арк. справи 45-57), які підтверджують винність обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєному, а також спростовують доводи його апеляційної скарги про неповноту досудового розслідування.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині скасування вироку суду першої інстанції та призначення у кримінальному провадженні нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Признаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості скоєного злочину та особу обвинуваченого, а також пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

При цьому судом обставиною, яка обтяжує покарання, визнано вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, а пом'якшуючих обставин у кримінальному провадженні не встановлено.

Оцінюючи дані про особу обвинуваченого, суд у вироку вказав, що він до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання.

З урахуванням вищевказаних обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість призначити ОСОБА_2 мінімального покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.121 КК України.

Аналізуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив всі обставини справи, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу винного та правильно призначив ОСОБА_2 покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, у зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 і зміни вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 грудня 2014 року в частині призначення покарання та застосування відносно обвинуваченого ст.ст. 69, 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.12.2014 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін.

Головуючий Т.А. Тарівєрдієв

Судді В.О. Мандрик

В.В. Олініченко