Справа № 438/449/14-к
Номер провадження 1-кп/438/3/2015
У Х В А Л А
04 березня 2015 року Бориславський міський суд
Львівської області
в складі: головуючого - судді Посисень Л.М.,
при секретарі Дробчак Г.К.
за участю прокурора Щурка В.В,
потерпілої ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до охоронюваної законом інформації стосовно до документів медичного характеру стосовно історії хвороби та перенесених травм ОСОБА_1 та пов»язаних з ними наслідків від 06.02.2015;
стосовно надання тимчасового доступу до даних медичного характеру охороняємих законом стосовно історії хвороби громадянки ОСОБА_1, які істотно впливають на результат судового розгляду вищевказаної судової справи та викривають брехню громадянки ОСОБА_1 від 14.02.2015
про проведення повторного слідчого експеримента та повторного огляду місця події від 18.02.2015
В С Т А Н О В И В:
Судом розглядається кримінальне провадження про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012150100000029 від 11 грудня 2012 року, вчинене ОСОБА_2.
Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 05 жовтня 2012 року близько 16 години, керуючи автомобілем марки "ВАЗ-21093", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, по вул.Коновальця у м. Бориславі зі швидкістю 5-10 км/год., повинен був, у відповідності до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та з технічної точки зору перед початком руху заднім ходом переконатися в тому, що це буде безпечним і не створить небезпеки для руху іншим його учасникам (в тому числі і пішоходам), при потребі йому слід було звернутися по допомогу до інших учасників руху, а рухаючись заднім ходом повз пішохода ОСОБА_1 йому слід було дотримувати безпечного бокового інтервалу до неї. Якщо дотримати безпечного бокового інтервалу не було можливості, це свідчило про існування небезпеки для руху, і в такому випадку, рух заднім ходом біля пішохода не слід було розпочинати. За умови дотримання безпечного бокового інтервалу до пішохода водій ОСОБА_3 повинен був з того моменту, як пішохід ОСОБА_1 ступила з тротуару на проїзну частину дороги і почала рухатися в напрямку його смуги, негайно вжити заходів до гальмування аж до повної зупинки, згідно з технічними вимогами п.п.10.1, 10.9, 13.1, 13.3 вищевказаних Правил дорожнього руху, виявивши перешкоду для руху та п. 12.3 зазначених Правил дорожнього руху, виявивши перешкоду для руху, тобто пішохода ОСОБА_1 на проїзній частині дороги, не вжив негайно заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, у результаті чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді синця на зовнішній поверхні верхньої третини правого стегна та закритого вколоченого перелому шийки правої стегнової кістки, які згідно із висновком судово-медичної експертизи № 526 від 30.08.2013 за ступенем тяжкості відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.
Таким чином, як зазначають органи досудового розслідування, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом,що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обвинуваченим ОСОБА_2 подано у суд письмові клопотання:
про тимчасовий доступ до охоронюваної законом інформації стосовно до документів медичного характеру стосовно історії хвороби та перенесених травм ОСОБА_1 та пов»язаних з ними наслідків від 06.02.2015;
стосовно надання тимчасового доступу до даних медичного характеру охороняємих законом стосовно історії хвороби громадянки ОСОБА_1, які істотно впливають на результат судового розгляду вищевказаної судової справи та викривають брехню громадянки ОСОБА_1 від 14.02.2015;
про проведення повторного слідчого експеримента та повторного огляду місця події від 18.02.2015.
Так, у клопотанні про тимчасовий доступ до охоронюваної законом інформації стосовно до документів медичного характеру стосовно історії хвороби та перенесених травм ОСОБА_1 та пов»язаних з ними наслідків від 06.02.2015, обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що він, ОСОБА_2 став жертвою наклепу зі сторони громадянки ОСОБА_1, яка скористувавшись проїздом його машини повз неї, вирішила звести на нього наклеп стосовно факту нібито здійсненого ним не неї наїзду, отримати грошову компенсацію, для того, що б оплатити своє лікування, оскільки як стало відомо, вона до моменту ставшогося інценденту перенесла ряд тяжких хвороб, наслідками яких став довготривалий розлад стану здоров"я, а також виникла збільшена ламкість кісток. Але всі ці факти були громадянкою ОСОБА_1 від слідства скриті, та не висвітлені в матеріалах кримінального провадження. Крім того, слідчий проводивший розслідування кримінального провадження по заяві о скоєнні кримінального правопорушення по заяві ОСОБА_1, ігноруючи вимоги ст. 2, п. 2. 8, 15.21. КПК України, ст. 7 п. п. 1. 2. 6, КПК України, ст. 9, п. п. 1, 2 КПК України не витребував потрібні документи і не зробивши нічого, для всебічного та повного розслідування цієї справи передав її в суд.
З метою використання тільки з метою представлення отриманих даних, як речового доказу в матеріалах судового провадження, а також доказу того, що наявні травми в ОСОБА_1 є не результатом наїзду на неї ОСОБА_2, а є наслідками перенесених нею хвороб, та травм якими хворіла ОСОБА_1 до моменту створення нею штучного інценденту, з метою збагачення та отримання грошових коштів від ОСОБА_2 А також з метою отримання доказів наклепу, та шахрайських дій зі сторони ОСОБА_1, оскільки 05.10. 2012 року, при спробі симулювати наїзд на себе ОСОБА_1, була доставлена в Бориславську ЦМЛ, де їй був зроблений рентген знімок, на якому не було ніякого перелому, в зв»язку з чим їй навіть не було запропоновано госпіталізацію і крім того, вона сама відмовилася це зробити і пішла з лікарні без посторонньої допомоги, хоча при подібній травмі людина не може самотужки без допомоги палиці, або милиць пересуватися, що однозначно свідчить про те, що саме 05.10.2012 року, вже після інсциніровки наїзду на ОСОБА_4, вчиненого нею, не було вказаних нею пошкоджень, які були виявлені лише 11.10.2012 року. Про що свідчить акт судово- медичного обстеження № 866, від 11.10.2012 року (додаток 1). Таким чином, ОСОБА_1, отримавши травму при невідомих обставинах в проміжок часу між 05.10.2012 року та 08.10.2012 року (час огляду повторно), хоче видати за нібито отриману травму під час неіснуючого наїзду на неї ОСОБА_2 05.10.2012 року, про що також свідчить дата написання нею заяви о вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, яку вона подала лише 08.10.2012 року.
В зв"язку з вище наведеними фактами, які свідчать про факт вчинення громадянкою ОСОБА_1 наклепу на ОСОБА_2, та внесення нею завідомо неправдивих свідчень в офіційний документ, яким являється заява о вчиненні кримінального правопорушення, написана та подана нею в Бориславський МВ УМВСУ у Львівській області 08.10.2012 року, що підпадає під дію статті КК України ч.1 ст.383 КК України. Тому, покладаючись на вимоги українського законодавство, яка гарантує рівність сторін в наданні та отримуванні доказів судовому розгляді, просить надати тимчасовий доступ до історії хвороби громадянки ОСОБА_1, з випискою діагнозів хвороб, якими вона хворіла і які могли слугувати причиною наявних в неї травм, оскільки в неї зафіксована підвищена ламкість кісток, що являється наслідком перенесеною нею онкологічної хвороби та хвороби цукровим діабетом.
Надати тимчасовий доступ до виписки з медичних книжок та історії хвороби з Дрогобицької Онкологічної лікарні за час проходження ОСОБА_1 лікування в ній від онкологічної хвороби, та даних до побічних ефектів лікування.
Надати тимчасовий доступ до медичної книжки, та історії хвороби ОСОБА_1 о проходження лікування у Львівському онкологічному центрі лікування онкологічних хвороб та даних о препаратах, які застосовувалися при ньому, оскільки застосовуємо при таких випадках хімія терапія істотно порушує міцність та структуру кісток.
У клопотанні стосовно надання тимчасового доступу до даних медичного характеру охороняємих законом стосовно історії хвороби громадянки ОСОБА_1, які істотно впливають на результат судового розгляду вищевказаної судової справи та викривають брехню громадянки ОСОБА_1 від 14.02.2015, обвинуваченим ОСОБА_2 зазначено, що в зв"язку з необхідністю забезпечення заходів кримінального провадження, по причині повної бездіяльності в долученні цих доказів до матеріалів кримінального провадження №12012150100000029 від 11.12.2012 року, працівниками Бориславського СВ, та виникненню необхідності у встановленні обставин та їх перевірки, які мають істотне значення для судового розгляду і вони можуть бути встановлені та перевірені шляхом надання тимчасового доступу до охороняємих законом даних медичного характеру відносно історії хвороби громадянки ОСОБА_1, а також того, що в результаті непередбачених обставин, зв"явилися свідки проходження громадянкою ОСОБА_1 лікування від онкологічної хвороби, які готові надати покази стосовно цього факту, для отримання відповідей для отримання даних з медичних лікувальних закладів онкологічних хвороб, в яких громадянка ОСОБА_1, проходила лікування від онкологічної хвороби, з метою отримання цих даних виключно для використання в якості речового доказу в судовому провадженні №1-кс/438/33/2014 в ролі підтвердження факту невиності ОСОБА_2, які свідчать про те, що стан травмованого суглоба у громадянки ОСОБА_1 пов"язаний не з отриманням нею травми в інсцинізаному нібито наїзду на неї авто ОСОБА_2, а є результатом перенесення нею онкохвороби, наслідками якої стало значне підвищення ломкості кісток, в зв"язку з довготривалим проходженням громадянкою ОСОБА_1, лікування хімічними препаратами, які використовуються при лікуванні онкологічних хвороб.
В зв"язку з чим, просить надати дозвіл судовою ухвалою, на отримання охороняємих законом даних медичного характеру, з виписки історії хвороби громадянки ОСОБА_1 в наступних медичних закладів, стосовно можливих наслідків та побічних ефектів від проходження лікування хіміє терапією, та наявності в громадянки ОСОБА_1 травм суглобів, переломів кісток і часу їх отримання: Львівська область, м. Борислав, Бсриславська ЦМЛ; Львівська область, м.Дрогобич. Дрогобицька онкологічна лікарня розташована по вулиці Трускавецька; Обласний державний онкологічний регіональний лікувально-діагносичний центр, 79031. м. Львів, вул. Гашека, 2а; Львівська обласна клінічна лікарня, м.Львів, вул.Чернігівська 7.
Оскільки, як чітко свідчить результат обстеження громадянки ОСОБА_1 05.10.2012 року в день інсценування нею наїзду на неї авто ОСОБА_2 - в неї на зробленому рентгені, нібито зламаного ОСОБА_2 суглобі, не було помічено лікарем жодної травми, і тим більше перелому, в зв"язку з чим вона, відмовившись від госпіталізації, пішла сама до дому.
У клопотанні про проведення повторного слідчого експеримента та повторного огляду місця події від 18.02.2015 обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що в зв"язку з ігноруванням слідством вимог ст.240 ч.3 КПК України, ст.243 ч.1,2 КПК, ст.237 ч.2,3,4 КПК України, також грубим порушенням права на захист ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту, та огляду місця події в кримінальному провадженні №12012150100000029 від 11.12.2012 року та однобічного проведення слідством вказаних процесуальних дій, без залучення свідків зі сторони захисту, без залучення ОСОБА_2 при огляді місця події, а також без залучення авто, яке реально було присутнє під час інсценування наїзду громадянкою ОСОБА_4 Крім того, слідством було відмовлено в законному праві сторони самостійно залучати експертів на договірних умовах для здійснення вказаних дій, з метою отримання незалежних результатів. Мало того, стороною обвинувачення жодного разу не повідомила захисника ОСОБА_2 про проведення як місця огляду, так і слідчого експерименту.
Так як з матеріалами кримінального провадження № 12012150100000029 від 11.12.2012 року йому, ОСОБА_2, вдалося ознайомитися лише після того, як з"ясувалося, що його бувший захисник адвокат ОСОБА_5, користуючись своїм юридичним статусом адвоката, здійснює відверто шахрайські дії відносно нього і фактично своїми діями, не тільки порушив адвокатську етику та таємницю спілкування, але і допомагав слідству, не виконувати покладених на нього обов"язків українським законодавством, а саме вимогами ст.2 КПК України, ст.7, 4.1, п.п.1, 2, 3, 5, 7, 9, 13, 15 ч.2 КПК України. А також, порушувати та ігнорувати вимоги ст,240 ч.3 КПК України, ст. 243, ч.1, 2 КПК України, ст. 237 ч.2, 3, 4 КПК України, завдяки чому, про здійснення порушень слідством, йому стало відомо лише після передачі матеріалів кримінального провадження № 12012150100000029 від 11.12.2012 до суду, через що він був залишений можливості користуватися наданими йому правами КПК України в частині, як оскарження неправомірних дій, або рішень прийнятих на досудовому розслідуванні, працівниками Бориславського СВ слідчому судді, згідно ст. 303 КПК України, здійснення своїх законних прав на захист, та надання доказів своєї правоти до матеріалів кримінального провадження, що порушило вимоги КПК України, якими гарантується змагальність сторін провадження в наданні доказів, та рівноправ'я перед судом, та законом, що в свою чергу порушило один з головних принципів українського законодавства - законність.
Користуючись наданими правами КПК України, які ст.333 ч.1 КПК України, надають право суду першої інстанції під час судового розгляду застосовувати заходи кримінального провадження, які дозволені Розділом II КПК України, в зв"язку з тим, що проведені процесуальні дій під час досудового провадження № 12012150100000029 від 11.12.2012 року, були направлені лише в інтересах сторони обвинувачення, та вчинені з грубими порушеннями, з ігноруванням інтересів сторони захисту і по своїм результатам неправдиво висвічують обставини ставшогося, та не відповідають дійсності. Доказом обставин вказаних в цьому клопотанні, служать надані в розпорядження суду клопотання та заяви ОСОБА_2, які були зареєстровані ним особисто в канцелярії Бориславєького міського суду: 1) Заява від 14.02.2015р., 2) Клопотання 14.02.15р., 3) Клопотання 12.02.2015р., 4)Інформіційний запит 26.01.2015р., 5) Клопотання 06.02.2015р., 6) Клопотання 06.02.2015р. Додані до матеріалів судового провадження: 7) Заяви о вчиненні кримінального правопорушення громадянкою ОСОБА_4Т, передбаченого ч.1 ст. 383 КК України, та 8) Заява о вчиненні кримінального правопорушення адвокатом ОСОБА_5, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, 9) Клопотання 06.02.2015р., 10) Клопотання 12.02.2015р., 11) Клопотання 26.01.2015р., Долучено до матеріалів судового провадження скарги на бездіяльність: 12) Слідчого Дрогобицького СВ, по невнесенню в ЄРДР відомостей стосовно заяви о вчиненні КП, адвокатом ОСОБА_5, 13) Начальника Бориславського СВ по невнесенню в ЄРДР заяви о вчиненні КП громадянкою ОСОБА_1, передбаченого ст.383, ч.1 КК України, 14) Клопотання 18.02.2015р.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вище заявлені ним клопотання підтримав і просить їх задоволити.
Прокурор Щурко В.В. в судовому засіданні просить в задоволенні клопотань відмовити, зазначаючи, що передбачених законом підстав для їх задоволення немає, дані клопотання подаються з метою затягування розгляду кримінального провадження. Крім того, клопотання про тимчасовий доступ до охоронюваної законом інформації стосовно до документів медичного характеру стосовно історії хвороби та перенесених травм ОСОБА_1 та пов»язаних з ними наслідків від 06.02.2015 та клопотання стосовно надання тимчасового доступу до даних медичного характеру охороняємих законом стосовно історії хвороби громадянки ОСОБА_1, які істотно впливають на результат судового розгляду вищевказаної судової справи та викривають брехню громадянки ОСОБА_1 від 14.02.2015 не відповідають вимогам КПК України.
Потерпіла ОСОБА_1 в задоволенні клопотання просить відмовити, пояснивши, що 20 років тому їй дійсно проведено операцію, однак жодного відношення до суглобів ця операція не мала, хіміотерапії вона не приймала.
Вона повністю підтримує прокурора Щурко В.В. та просить в задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_2 відмовити.
Вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, думку прокурора Щурка В.В., пояснення потерпілої ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що у задоволенні вищезазначених клопотань ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки:
по-перше, клопотання про тимчасовий доступ до охоронюваної законом інформації стосовно до документів медичного характеру стосовно історії хвороби та перенесених травм ОСОБА_1 та пов»язаних з ними наслідків від 06.02.2015 та стосовно надання тимчасового доступу до даних медичного характеру охороняємих законом стосовно історії хвороби громадянки ОСОБА_1, які істотно впливають на результат судового розгляду вищевказаної судової справи та викривають брехню громадянки ОСОБА_1 від 14.02.2015, не відповідають вимогам КПК України щодо клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів;
по-друге, згідно пояснень потерпілої ОСОБА_6 проведена їй операція двадцять років тому жодного відношення до її суглобів не мала, хіміотерапію вона не приймала;
по-третє, згідно клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 на судовий розгляд запрошується судовий медичний експерт.
Крім того, щодо клопотання про проведення повторного слідчого експеримента та повторного огляду місця події від 18.02.2015, такий огляд місця події проведено 05.10.2012 року за участю понятих, а слідчі експерименти проведено 23.08.2013 року за участю понятих як з ОСОБА_2 так і з ОСОБА_1, і оцінку цим процесуальним документам даватиме суд, тому
Керуючись ст.350 КПК України,
суд,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до охоронюваної законом інформації стосовно до документів медичного характеру стосовно історії хвороби та перенесених травм ОСОБА_1 та пов»язаних з ними наслідків від 06.02.2015;
стосовно надання тимчасового доступу до даних медичного характеру охороняємих законом стосовно історії хвороби громадянки ОСОБА_1, які істотно впливають на результат судового розгляду вищевказаної судової справи та викривають брехню громадянки ОСОБА_1 від 14.02.2015;
про проведення повторного слідчого експеримента та повторного огляду місця події від 18.02.2015 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
С У Д Д Я:
Судове рішення № 43108598, Бориславський міський суд Львівської області було прийнято 04.03.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 438/449/14-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: