Рішення № 43107799, 21.01.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2290/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в особі судді - Лемак О.В.

при секретарі - Сухан Н.В.,

за участю представника позивача - Петюшка Р.В.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Дельта Банк" звернулося до суду з зазначеним позовом, який мотивує тим, що 21.01.2008 року між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №9-002/ФК-08, згідно з умовами якого надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 1800000, 00 грн., з розрахунку 14,6% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 21.01.2008 року по 20.01.2011 року. 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк».

Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного договору поруки №9/Zфпор-08-01 від 21.01.2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_2, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Виконання позичальником зобов'язань за цим кредитним договором також забезпечується іпотекою відповідно до укладеного між ТОВ «Укрпомбанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, іпотечного договору №9/Zфкіп-08 від 21.01.2008 року.

Станом на 14.01.2013 року заборгованість позичальника перед позивачем складає 262 292, 00 (двісті шістдесят дві тисячі двісті дев'яносто дві) грн., в тому числі: сума заборгованості за тілом кредиту - 180 000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками - 82 292,00 грн.; з них прострочена заборгованість: за тілом кредиту - 180 000,00 грн.; за відсотками - 79 130,10 грн.

У зв'язку з цим, просить в рахунок погашення даної заборгованості в сумі 262 292,00 грн. звернути стягнення на вказаний предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею - 70,4 кв.м., житловою площею - 41,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, ОСОБА_6,ОСОБА_2,ОСОБА_4 на підставі права власності, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною, встановленому на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Представник позивача - Петюшка Р.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві і просив їх задоволити.

Відповідач - ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечив та подав до суду письмові заперечення в яких просив застосувати строк позовної давності до заявлених позивачем вимог щодо стягнення заборгованості по тілу та відсотках по кредиту та зазначив те, що стягненню на користь відповідача згідно умов кредитного договору підлягають виключно суми, нараховані в період дії укладеного кредитного договору, але виключно в межах трирічної позовної давності, тобто з 30.01.2010р. по 20.01.2011р. Посилається на те, що позивачем не надано жодних документів, що підтверджують перехід до ПАТ «Дельта Банк» права вимоги по укладеним кредитним договорам , а відтак вимога позивача є недоведеною та просить в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, хоча своєчасно і належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.01.2008 року між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №9-002/ФК-08, згідно з умовами якого надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 1800 000, 00 грн., з розрахунку 14,6% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 21.01.2008 року по 20.01.2011 року. Відповідно 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк». Додатком №2 до договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010року у перелік кредитних та забезпечувальних договорів, зокрема зазначено і договори укладені з відповідачем ОСОБА_2, .

Згідно з пп. 1.11, 2.7. Кредитного договору погашення кредиту і сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником частинами - щомісячними платежами у розмірах та у строки, передбачені Договором та Графіком платежів.

Пунктом 7.3 Кредитного договору передбачений строк дії договору до моменту виконання сторонами взятих за договором зобов'язань.

Крім того, сторони передбачили у кредитному договорі (ст. 5) відповідальність позичальника за порушення зобов'язань у формі:

- пені за порушення строків сплати кредиту та/або процентів за - користування кредитом;

- штрафу у розмірі 0.5 % від суми одержаного кредиту за кожний випадок порушення обов'язку дострокового повернення кредиту на вимогу банку (п. 5.3);

Банк свої зобов'язання за Договором виконав, надавши ОСОБА_9, кредит у сумі 180 000 , 00 (сто вісімдесят тисяч) гривень.

Судом встановлено, що взяті на себе договірні зобов'язання позичальник не виконав: з 30.06.2010року припинив погашення кредиту та сплату процентів за користування кредитом; вимогу банку про дострокове погашення кредиту від 28.12.2012р. не виконав , у зв'язку з чим станом на 14.01.2013 року заборгованість позичальника перед позивачем складає 262 292,00 грн., в тому числі: сума заборгованість за тілом кредиту - 180 000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками - 82 292,00 грн.; з них прострочена заборгованість: за тілом кредиту - 180 000,00 грн.; за відсотками - 79 130,10 грн., що підтверджується довідкою від 14.01.2013 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як вбачається з Довідки виданої ЗФ ТОВ «Укрпромбанк» заборгованість по кредиту станом на 01.07.2010р. по кредиту ОСОБА_2 виданого 21.07.2008р. становила 203 501,42 грн. За період з 21.01.2008р по 30.06.2010р. відповідачем було частково сплачено кредит -14 000,00 грн. та відсотки - 47 843,02 грн.

Відповідно до п.2.5. кредитного Договору, повернення кредиту здійснюється у відповідності до Графіка.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Як зазначалося вище, сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань (п. 7.3), так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню в строк до 20 січня 2011 року.

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 перестав виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом, з 30.06.2010 року у той час як з письмовими вимогами про стягнення заборгованості за кредитом та з вимогами про дострокове повернення кредиту банк безпосередньо звернувся до відповідача 28 грудня 2012 року, а до суду з позовом 30.01.2013року включивши до позовних вимог як всю заборговану суму, так і платежі по відсоткам .

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (чч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що згідно з умовами кредитного договору (ст.2.5) позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Вищезазначена правова позиція зазначена у Постанові Верховного Суду України від 06.11.2013р. у справі №6-116ЦС13, яка є обов'язковою для врахування судами. Як зазначив Верховний Суд України, аналізуючи норми ст. ст. 261, 530, 631 ЦК України слід дійти висновку про те, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, кредитор вправі стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись залежно від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Відповідно, несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Таким чином, оскільки за умовами договору та Графіку погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами кожного 30 числа місяця, а процентів - кожного місяця по 20 число, наступного за місяцем, в рахунок якого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Встановлено, що взяті на себе договірні зобов'язання позичальником з 30.06.2010р. систематично не виконувалися.

Станом на 14.01.2013 року заборгованість позичальника перед позивачем складає 262 292, грн., в тому числі: сума заборгованість за тілом кредиту - 180 000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками - 82 292,00 грн.; з них прострочена заборгованість: за тілом кредиту - 180 000,00 грн.; за відсотками - 79 130,10 грн., що підтверджується довідкою від 14.01.2013 року.

Отже, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, суд приходить до висновку про те, що позивачем позовні вимоги за кредитним договором, про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, заявлені 30.01.2013р. в межах трирічного строку позовної давності.

Судом встановлено, що виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного договору поруки №9/Zфпор-08-01 від 21.01.2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_2, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується іпотекою відповідно до укладеного між ТОВ «Укрпомбанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, іпотечного договору №9/Zфкіп-08 від 21.01.2008 року, згідно з яким предметом іпотеки є нерухоме майно(трьохкімнатна квартира), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстроване згідно витягу з реєстру прав власності №17132272 виданого 20.12.2007 року КП «Ужгородське МБТІ».

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч.1 ст.38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Статтями 553, 554 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Крім цього, згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь позивача судові витрати в справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 35,41 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 16, 509, 526, 527, 530, 553, 554, 590, 625, 1050, 1054, ЦК України ст.ст., 4,5, 14,60, 88, 213, 208, 209 ,212,215 суд,-

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором в сумі 262 292,00 (двісті шістдесят дві тисячі двісті дев'яносто дві) 00 грн., а також судовий збір 2 622,92 грн.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що складає 262 292,00 (двісті шістдесят дві тисячі двісті дев'яносто дві) 00 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 іпотечного договору №9/Zфквіп-08 від 21.01.2008 року, згідно з яким предметом іпотеки є нерухоме майно (трьохкімнатна квартира), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зазначена квартира має житлову площу 41,1 кв.м., загальну 70,4 кв.м, », шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною, встановленому на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Лемак О.В.