Постанова № 43105114, 13.03.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-142/11

Провадження № 1/344/48/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування

13 березня 2015 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Болюк І.І.

з участю: секретаря Андрусяк М.С.

прокурора Федорук Ю.І.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Київ, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду знаходиться кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

Під час підготовчої частини судового засідання захисник підсудного - ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення прокуророві кримінальної справи для проведення додаткового розслідування. Своє клопотання він мотивував тим, що 11 березня 2010 року, прокурором затверджено обвинувальний висновок, який в порядку ст.232 КПК України 1960 року, скеровано до суду для розгляду по суті.

Однак, обвинувальний висновок у справі про обвинувачення ОСОБА_2, всупереч вимогам ст.223 КПК України 1960 року, не відповідає вимогам закону, оскільки в резолютивній частині останнього, відсутні посилання на статтю Кримінального закону, що передбачає кримінальну відповідальність за злочин, передбачений ст.366 ч.2 КК України. З чого слідує, що формулювання резолютивної частини обвинувального висновку не відповідає обвинуваченню, пред'явленому ОСОБА_2, під час досудового слідства, оскільки не містить посилання на статтю кримінального закону - ст.366ч.2 КК України. Що в свою чергу грубо порушує право підсудного на захист, а отже виключає можливість прийняття судом законного та обґрунтованого рішення.

Підсудний ОСОБА_2 підтримав дане клопотання про повернення справи на додаткове розслідування.

Прокурор заперечила щодо задоволення даного клопотання та вказала, що з наведених захисником підстав, а саме неправильності обвинувального висновку, на даній стадії судового розгляду справи вона не може бути повернена на додаткове розслідування, а отже, підлягає подальшому судовому розгляду.

Суд вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінальної справи, вважає, що клопотання захисника підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так відповідно до п.2-7 ст.228 КПК України 1960 року, прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком зобов'язаний перевірити, зокрема, чи додержано вимог закону при складанні обвинувального висновку. Та перевіривши справу з обвинувальним висновком, приймає рішення в порядку ст.229 КПК України 1960 року.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.223 КПК України 1960 року, обвинувальний висновок складається з описової та резолютивної частини. Зокрема, в резолютивній частині наводяться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення із зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин. Однак, всупереч вищевказаним вимогам закону, зокрема формулювання резолютивної частини висновку не відповідає пред'явленому ОСОБА_2 обвинуваченню, оскільки відсутнє посилання на статтю кримінального закону, а саме на ч.2 ст.366 КК України, та всупереч грубим порушенням обвинувальний висновок був затверджений прокурором та направлений до суду.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді справ в судах першої інстанції» від 30.05.2008 року №6, визначено, що суттєвими порушеннями при складанні обвинувального висновку слід вважати такі порушення вимог ст.ст.223, 224 КПК України 1960 року, які виключають можливість обвинуваченим здійснення свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі з урахуванням такого обвинувального висновку, зокрема, таке порушення має місце у випадку, коли обвинувачення, викладене в обвинувальному висновку не збігається з обвинуваченням, викладеним у постанові про притягнення особи як обвинуваченого.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», порушення закону, що є підставою для повернення справи на додаткове розслідування, згідно ст.246 КПК України 1960 року, являється істотним, якщо ущемляє чи порушує процесуальні права учасників процесу.

Відповідно до ч.1 ст.275 КПК України 1960 року судовий розгляд проводиться тільки в межах пред'явленого обвинувачення згідно обвинувального висновку, а отже порушення вимог ст.223 КПК України 1960 року, щодо обвинувального висновку тягне за собою обмеження права підсудного на межі та обсяг судового розгляду, а відповідно і здійснення захисту.

Згідно ст.16-1 КК України здійснення обвинувачення в суді покладається на прокурора, захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник або законний представник. Суд, залишаючись об'єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав. Суди не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Виходячи з вищевикладеного, та беручи до уваги той факт, що під час проведення попереднього судового засідання, а саме 19.03.2010 року, попередній розгляд даної справи було здійснено у відсутності обвинуваченого та його захисників, що позбавило їх належної можливості заявити суду відповідне клопотання на даній стадії судового розгляду, а також з метою забезпечення необхідних умов для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав з урахуванням істотних порушень, викладених в мотивувальній частині постанови, що обмежують процесуальні права учасників процесу без усунення яких справа не може бути в подальшому призначена до судового розгляду, кримінальну справу слід повернути прокурору для проведення додаткового розслідування та складання обвинувального висновку відповідно до вимог КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 244, 246, 273 КПК України 1960 року, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Повернути кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, прокурору Івано-Франківської області з мотивів, викладених в описовій частині постанови для організації додаткового розслідування та складання обвинувального висновку відповідно до вимог КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити раніше обраний - заставу.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя Болюк І.І.