Рішення № 43103139, 16.03.2015, Оболонський районний суд міста Києва

16.03.2015 Справа № 756/18298/14-ц

Унікальний №756/18298/14-ц

Провадження №2/756/1510/15

УХВАЛА

16 березня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Приголовкіну В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хаски-Інвест» про визнання мирової угоди, укладеної в справі за позовом ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хаски-Інвест» про зобов'язання повернути надане у позику насіння кукурудзи та соняшника,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить зобов'язати відповідача повернути йому насіння кукурудзи Конраді в кількості 1100 посівних одиниць, насіння кукурудзи Скафор в кількості 760 посівних одиниць, насіння соняшника Логос в кількості 430 посівних одиниць загальною вартістю 3621000 грн.

В обґрунтування вказаних вимог посилається на те, що 11 травня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики, відповідно до якого позивач може передавати у власність відповідача грошові кошти, сільськогосподарську техніку та інші матеріальні цінності.

31 липня 2014 року між позивачем та відповідачем укладено додаток № 26 до договору позики від 11 травня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передала у власність ТОВ «Хаски-Інвест» насіння кукурудзи Конраді 1100 посівних одиниць, насіння кукурудзи Скафор 760 посівних одиниць, насіння соняшника Логос 430 посівних одиниць загальною вартістю 3621000 грн., а товариство зобов'язалося повернути вказане насіння 30 листопада 2014 року, проте отримане у позику насіння не повернуло.

В судовому засіданні сторони заявили клопотання про визнання судом мирової угоди, укладеної між ними, за умовами якої з метою врегулювання спору в даній справі відповідач визнає позовні вимоги позивача і сторони домовилися, що у зв'язку з неможливістю повернення позики, заборгованість відповідача буде погашена шляхом передачі відповідачем у власність позивача майна, а саме: нежитлової будівлі-контори, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 49828,29 грн. без ПДВ; нежитлової будівлі машино-тракторного парку, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Овруцький район, АДРЕСА_2, вартістю 318438,50 грн. без ПДВ; нежитлової будівлі молочно-тракторної ферми, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 1290175,72 грн. без ПДВ; нежитлової будівлі конюшні, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Овруцький район, АДРЕСА_4, вартістю 30842,26 грн. без ПДВ; нежитлової будівлі КЗС-20, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Овруцький район, АДРЕСА_5, вартістю 181775,23 грн. без ПДВ.

Сторони погоджують, що різницю між сумою боргу та вартістю майна, яке передається у власність позивачу, яка становить 1749940 грн., та витрати позивача по сплаті судового збору відповідач зобов'язується сплатити позивачу до 01 листопада 2015 року.

Відповідно ч.1 ст.175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Згідно ч. 4 ст.175 ЦПК України у разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст.175 ЦПК України закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону, чи порушують права свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до укладеного додатку № 26 від 31 липня 2014 року до договору позики від 11 травня 2011 року ТОВ «Хаски-Інвест» позичило у позивача насіння кукурудзи та соняшника та зобов'язалося повернути вказане насіння до 30 листопада 2014 року.

Проте умови мирової угоди не стосуються прав та обов'язків сторін за договором позики (права позикодавця на повернення насіння та обов'язку позичальника повернути насіння) та предмета позову (повернення переданого у позику насінна). Зокрема, сторони порушують питання про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, яке не є предметом договору позики та предметом позову.

Крім того, вказане нерухоме майно знаходиться с. Покалів Овруцького району Житомирської області, тобто територіально не відноситься до Оболонського району м. Києва. Вирішення питання щодо вказаного нерухомого майна Оболонським районним судом призведе до порушення встановлених ст. 114 ЦПК України правил виключної підсудності.

Оскільки умови мирової угоди суперечать закону та можуть призвести до порушення прав чи інтересів інших осіб, які не беруть участь у справі, зокрема можливих кредиторів ТОВ «Хаски-Інвест», суд прийшов до висновку, що у визнанні мирової угоди слід відмовити та продовжити судовий розгляд.

Керуючись ст.175 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у визнанні мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ «Хаски-Інвест» в справі за позовом ОСОБА_1 та ТОВ «Хаски-Інвест» про зобов'язання повернути надане у позику насіння кукурудзи та соняшника та продовжити судовий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Маринченко