Вирок № 43103052, 16.03.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3734/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі колегії:

головуючого судді Бірси О.В.,

суддів Ластовки Н.Д., Марцинкевича В.А.

при секретарі Рудь Р.Г.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Йовенка С.П.

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100040017951 від 24 грудня 2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Житомирської області, українця, громадянина України, з не повною середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 27.02.2002 року Макарівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі та звільненого 10.12.2004 року з Полицької виправної колонії Рівненської області умовно-достроково на 1 рік 1 місяць; 17.04.2007 року Любарським районним судом Житомирської області за ст. 297 КК України, до двох років обмеження волі та звільненого від відбуття призначеного покарання з встановленням іспитового строку 1 рік; 18.03.2008 року Старосинявським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, постановою Бердичівського міського суду у порядку ст.ст. 82, 407 КПК України не відбутий строк змінено на 3 місяці арешту; 10.02.2010 року Любарським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 307 КК України, з урахуванням положень ст. 70 КК України до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна що є його особистою приватною власністю та звільненого 21.03.2014 року по відбуттю строку призначеного покарання,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_2, будучу раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість вчинив нове кримінальне правопорушення (злочин).

Так, ОСОБА_2 24.12.2014 року приблизно о 17 годині 30 хвилин перебував за місцем свого мешкання в квартирі АДРЕСА_2

У вказаний час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на скоєння нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із проникненням до приміщення, та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя осіб.

В подальшому ОСОБА_2, з метою погрози застосування насильства небезпечного для життя осіб, за місцем свого мешкання взяв предмет схожий на пістолет, поліетиленовий пакет в середині якого знаходився дріт, панчоху синього кольору, та направився за адресою: м. Київ, вул. Юності, 6-А.

Після чого ОСОБА_2, 24.12.2014 року приблизно о 17 годині 50 хвилин знаходячись біля вхідних дверей аптеки №19 ТОВ "Інтелекс", що розташована на першому поверсі житлового будинку за адресою м. Київ, вул. Юності, 6а, з метою неможливості його впізнання під час скоєння ним нападу, поєднаного з проникненням до приміщення вказаної аптеки для заволодіння чужим майном, вдягнув собі на обличчя панчоху темного кольору, та проник до торгової зали аптеки.

Перебуваючи в приміщенні торгової зали аптеки, біля касової зони, ОСОБА_2 підійшов до потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, висловив останнім погрозу про намір застосування відносно них предмету схожого на пістолет та поліетиленового пакету в якому знаходився дріт, видаючи його за вибухівку, який потерпілі реально сприйняли як погрозу їх життю, та наказав передати йому ліки що належать ТОВ "Інтелекс", а саме: таблетки №10 "Кетонов", у кількості трьох упаковок, вартістю 24 гривні 72 копійки, за одну упаковку, загальною вартістю 74 гривні 16 копійок, розчинні таблетки №12 "Совпадеїн", вартістю 42 гривні 75 копійок, ампули 1.0, №10 "Налбуфін", вартістю 269 гривень, 94 копійки, а всього належного ТОВ "Інтелекс" майна на загальну суму 386 гривень 85 копійок, вчинивши своїми злочинними діями напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя осіб, які зазнали нападу, поєднаний з проникненням у приміщення.

Після чого ОСОБА_2, продовжуючи перебувати в приміщенні аптеки №19 ТОВ "Інтелекс", по вул. Юності, 6а в м. Києві, та очікуючи від потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виконання його вимоги, був затриманий працівниками охорони на місці вчинення кримінального правопорушення.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення (злочину), викладені в установочній частині вироку, щиро розкаявся у вчиненому.

Крім повного визнання своєї вини у вчинені кримінального правопорушення (злочину), ОСОБА_2 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.

Покази обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу, вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності його позиції, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за обставин, встановлених судом.

Тож, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 187 КК України, оскільки він своїми умисними діями скоїв напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя осіб, які зазнали нападу, поєднаний з проникненням у приміщення.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Те, що, згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Так, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 є щире каяття, сприяння розкриттю злочину (кримінального правопорушення).

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

Поряд з цим, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, на цей час, не перебуває, однак знаходився на обліку у лікаря-нарколога з 2004 року по 2011 рік з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, має позитивну характеристику за місцем роботи в ТОВ "Рів"єра", наявність зв'язків з антигромадськими елементами, спосіб життя (офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, наявність на утриманні членів родини, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає не належні соціальні зв'язки; те, що злочином майнову шкоду потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "Інтелекс" не завдано; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті 187 КК України з конфіскацією майна.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, способу та характеру вчиненого злочину, та оскільки однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

Крім того, виходячи з положень п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, запобіжний захід стосовно ОСОБА_2, з урахуванням норм ст.ст. 177, 178 КПК України, у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання обраховувати з 24.12.2014 року.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, визначений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді утримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави витрати за проведення експертиз, а саме: 393 гривні 12 копійок за проведення балістичної експертизи (висновок експерта №7 від 12.01.2015); 614 гривень 19 копійок за проведення хімічної експертизи (висновок експерта №5хс від 26.01.2015); 393 гривні 12 копійок за проведення дактилоскопічної експертизи (висновок експерта №286 від 10.02.2015).

Речові докази: іграшковий револьвер, три пляшки з рідиною, синтетична панчоха синього кольору, запальничка з двома дротами чорного кольору - знищити.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя: О.В. Бірса

Суддя: Н.Д. Ластовка

Суддя: В.А. Марцинкевич