Рішення № 43102821, 17.02.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/20655/14-ц

провадження № 2/753/1168/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"17" лютого 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДЕАК Ю.В.

за участю

позивача ОСОБА_1;

представника позивача ОСОБА_2;

відповідач та третя особа не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" (далі по тексту - відповідач, ПАТ "Міський комерційний банк") про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору банківського вкладу, ПАТ "Міський комерційний банк" прийняв від ОСОБА_1 на депозитний рахунок грошові кошти у розмірі 10 000 доларів США зі строком повернення 01 червня 2014 року під 9,5% річних з 01.02.2014 року та 10,05% річних - з 24.02.2014 року. 11 серпня 2014 року, після закінчення строку депозитного вкладу, позивач звернувся до відповідача з заявою щодо повернення вкладених ним грошових коштів та нарахованих відсотків, однак відповідач відмовив йому у цьому, у зв'язку з чим позивач просить суд захистити його порушене право шляхом зобов'язання відповідача видати готівкою, одноразовою операцією через касу, належні йому грошові кошти за договором банківського вкладу у розмірі 10 000 доларів США, а також 331,50 доларів США нарахованих відсотків.

Ухвалою суду від 01 грудня 2014 року відкрито провадження у даній справі та її розгляд призначено в судовому засіданні. Крім того, ухвалою суду від 13 січня 2015 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - третя особа, Фонд).

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Третя особа в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак його представник надіслав на адресу суду пояснення, за змістом яких проти позовних вимог заперечував та просив розгляд справи проводити за його відсутністю.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до стст. 169 ч. 4, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), оскільки позивач та його представник не заперечували проти заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2014 року між ПАТ "Міський комерційний банк" та ОСОБА_1 укладений договір акційного строкового банківського вкладу ОБЕРИ ЧЕМПІОНА №2630/82/156075 (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого позивач вніс на строковий депозитний рахунок грошові кошти в сумі 10 000 доларів США на строк з 01 лютого 2014 року до 10 червня 2014 року зі сплатою банком процентів за ставкою 9,5% річних та з 24.02.2014 року під 10,05 % річних.

Відповідно до статті №2 даного договору відповідач повертає позивачу вклад та нараховані на нього відсотки згідно умов, зазначених у цьому Договорі.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Згідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А статтею 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач на виконання умов договору 01 лютого 2014 року вніс грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США, що підтверджується відповідною квитанцією, копія якої наявна у матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Так, 11 серпня 2014 року, у зв'язку з закінченням строку дії вкладу 01 червня 2014 року, позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення грошових коштів за даним вкладом та нарахованих за ним відсотків, проте як відповідач листом №12.3/7180 від 08.09.2014 року відмовив йому у цьому, а відтак не виконав умови договору.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені умови договору строкового банківського вкладу, а тому сума внеску по вказаному договору із нарахованими відсотками, що становить 10 331,50 доларів США, підлягає поверненню позивачу у повному обсязі шляхом стягнення їх з відповідача.

Однак, суд відмовляє у задоволені вимог позивача в частині зобов'язання відповідача видати суму внеску по вказаному договору із нарахованими відсотками готівкою, одноразовою операцією через касу останнього, оскільки дана вимога є порядком виконання рішення суду, а відтак не підлягає задоволенню.

Окрім того, суд не бере до уваги твердження Фонду щодо відсутності порушень у відповідача зобов'язань відносно повернення позивачу грошових коштів у зв'язку з запровадженням у ньому тимчасової адміністрації з посиланням на ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виходячи з наступного.

Так, дійсно, відповідно до постанови Правління НБУ від 20.11.2014 року №732 ПАТ "Міський комерційний банк"" віднесено до категорії неплатоспроможних та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31 січня 2015 року №23 було розпочато процедуру здійснення в ПАТ "Міський комерційний банк" тимчасової адміністрації з 31 січня 2015 року.

Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 цієї статті (щодо не здійснення виплат під час тимчасової адміністрації), не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом. Такі зобов'язання банку виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду. З метою забезпечення виконання зобов'язань банку Фонд має право надати банку цільову позику.

Оскільки позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення банківського вкладу та відповідно до суду з заявленими вимогами до запровадження у відповідача тимчасової адміністрації, викладені в поясненнях представником Фонду вимоги щодо відмови у задоволенні позову є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. А згідно з ч. 3 цієї статті, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2 ЗУ "Про банки і банківську діяльність", ст. 36 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", стст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 629, 1058, 1060 Цивільного кодексу України та стст. 57, 60, 88, 169, 212- 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" (код ЄДРПОУ 34353904) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за договором акційного строкового банківського вкладу у розмірі 10 331,50 доларів США., яка складається з суми основної заборгованості у розмірі 10 000 доларів США та заборгованості за відсотками у розмірі 331,50 доларів США.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" (код ЄДРПОУ 34353904) в дохід держави судовий збір в розмірі 1 607,58 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення ухвали до Апеляційного суду міста Києва через Дарницький районний суд міста Києва.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.